18-й тур Чемпіонату України. Огляд
Почну з головного: я не цікавився українським футболом довгі часи. Останні матчі, які я дивився на внутрішній арені були ще у 2016-2017 роках, але я вважаю що саме зараз час його дивитись. Я вважаю що цей і наступні роки можуть стати переломними для чемпіонату, і я вірю що саме зараз вирішується доля того як нас будуть бачити на міжнародній арені, тому настав час внутрішньому вболівальнику звернути увагу на ФК Львів, Інгулець, Колос, Чорноморець, Рух і т.д. Як тільки ми самі повіримо в успіх в нього можуть повірити й інші.
Більша частина української ліги вже пройшла і команди провели світ останній тур перед міжнародною паузою.Шахтар не показує болю після сімки у Нідерландах, Дніпро-1 не втрачає надію на чемпіонство, погрози Луческу, «нічийний» Ротань та багато іншого.
П’ятниця
Металіст - Олександрія
Новий наставник «усіх» збірних ніяк не може налаштувати свій новий клуб на будь-який результат окрім нічийного. Хоча, одна зміна у грі команди все ж з’явилась. За всі матчі з умовними аутсайдерами, «містяни» не мали проблем з останньою фазою в атаці. Зі звичним контролем м’яча вони завдавали ударів, тоді як в цьому турі команда забула про останнє. Не дивлячись на вже звичний контроль, Олександрія лише один-два рази серйозно потурбувала Єрмолова.
0 - 0
Субота
Ворскла - Металіст 1925
0 - 0
Субота почалась набагато активніше, але не судилося нам побачити голів у матчах де були присутні харківські клуби.Команда Віктора Скрипника проводила бойовий матч з відточеним пресингом у середині поля, який в деякі моменти перетворювався в поєдинки «ММА.» Стиль такої гри передбачав багато фолів у середині поля, щоб у суперника не було навіть і думки про комбінаційну гру. Ворсклі це вдалося, і вони захопили центр поля ціною у 5 «жовтих.» Більш того, команда непогано розпоряджалась своїм простором і провела декілька небезпечних комбінацій, але результативність та надійна гра Мозіля підвели.Металіст 1925 і собі вирішили не втручатись у центр та будувати гру практично без нього. Веселі закидання в атакувальну третину поля приносили непогані здобутки, і граючи у більш агресивний футбол суперник частенько забував про харків’ян за спинами. Тут показав себе Ісенко, який вдало парирував удар «зальотного» Ременюка у першому таймі, та двічі зорієнтувався при вибіганнях Бичека у другому. Два моменти з описаних трьох буди після персональних помилок гравців Ворскли, яка невпевнено себе почувала при закиданнях.
Динамо Київ - Зоря
0 - 1
Центральний матч туру дав нам забитий м'яч, але на відміну від попередніх ігор виявився більш прісним.Динамо розпочало матч так ніби вони дотримуються посту. Луческу вирішив дати змогу показати себе Царенку, але хлопець ніяк не витримав такого тиску, і не став запальничкою в цьому поєдинку. Після перерви кияни провели декілька гострих атак, але до забитого було доволі далеко. Здається, що з атакувальним потенціалом і стратегією команди ще не вирішились, тому залишались стандарти та удари з-за меж карного майданчика.Зоря також провела сухий перший тайм, команда Ван Леувена вирішила трохи почекати дій від киян, але коли помітила що їх не буде, почала грати у свій футбол. Швидкі фланги та простріли допомогли Зорі не тільки забити гол, але й бути більш помітними на полі. Русин і Антюх на двох мали 3-4 круті моменти після провалів на київських флангах, але вирішив усе молодий Хлань який пробіг двох суперників і вицілив Герреро в центрі.
Львів - Кривбас
2 - 2
Найрезультативніший поєдинок туру, який можна назвати трилером за українськими мірками. Тут були голи, і червона, і не забитий пенальті, і забитий пенальті, і гол на останніх хвилинах. Але про все по черзі.Львів проводив доволі середній матч з точки зору побудови гри, було проведено декілька непоганих закидань, але до чогось більш концептуального команда явно не підготовлена. У першому таймі вони контролювали гру, але всі удари проходили повз ворота Сарнавського. Більш того, оборона дала слабину у середині тайму і пропустила забігаючого за спини Капіча що і призвело до першого пенальті у матчі. Після пропущеного голу вони не прийшли до тями, але до своїх воріт суперника не пускали, що повністю приймали криворіжці. Але спірне видалення наприкінці тайму дало надію, і футболісти Львову почали грати більш нахабно у другій половині гри.Кривбас і собі більш критично прийняв видалення і Юрій Вернидуб вирішив брати не кількістю, а свіжістю випустивши одразу трьох нових гравців на початку другої половини. І саме більш свіжими виглядав Кривбас у цьому поєдинку. Не дивлячись на статистику можна побачити акцентовану роботу з побудовою атак у гостей, тоді як господарі матчу просто не розуміли як правильно розпоряджатися м’ячем. Але трохи «магії вдачі» і другий пенальті, але вже у ворота Кривбасу. Пропустили другий, не біда - «магія» і другий гол після підбирання біля карного майданчика.
Верес - Дніпро-1
0 - 1
Матч одного з лідерів чемпіонату почався зі справді чемпіонської гри. Перші 20-30 хвилин дніпряни показували швидку комбінаційну гру, де Бланко та Пеглоу почували себе як удома. Верес своєю чергою намагався орієнтуватись по грі суперника і використовувати надані їм шанси, але на їх долю не випало голів у 18-му турі.Рівняни дійсно дуже довго звикали до затяжних комбінацій суперника, і легко «пускали» вінгерів та інсайдів на фланги при комбінаціях у першому таймі. Так і прийшов перший (і єдиний) гол у матчі. Але починаючи з другого тайму гра команди Юрія Вірта приємно здивувала. Гострі перехоплення, круті забігання та командний пресинг принесли 2-3 непоганих моменти, а сейв Рибака після сольного проходу Г. Пасіча взагалі виглядав як жарт над рівнянами. Пресинг, та круті індивідуальні дії у відборі вплинули на малюнок гри, але не на рахунок.Дніпро 1 і собі провів непоганий за моментами перший тайм, але після перерви гравці просто не розуміли як діяти в закритому просторі навіть на своїй половині поля. Звичайно, віддамо належне непоганій побудові пресингу від Вірта, але гра центру дніпрян помітно зомліла після перерви. Також, варто відзначити відхід вінгерів і Довбика у глибину, що дало більше індивідуального браку при побудові комбінацій, а інсайди які відходили у фланги просто не встигали контролювати хід подій.
Неділя
Інгулець - Чорноморець
1 - 2
Битва досвідчених тренерів та недосвідчених команд, де результат визначали наставники, але не гравці. Більш того, на мою думку, Роман Григорчук виграв цей матч ще зимою на підготовці.Інгулець розпочинав матч більш відкрито, навіть більше з позиції сили, але хлопці Ковальця (як і сам тренер) не врахували рівень індивідуальної майстерності суперника. Звичайно, основною причиною такої відкритості був одинадцятиметровий на початку гри, і відіграватись було головною задачею, але все закономірно закінчилось ще у кінці першого тайму. Хадіра після боротьби у центральній зоні вирізав передачу на забігання Алефіренко і той красиво перекинув воротаря Інгульця.Чорноморець зіграв грамотно з точки зору результату. Забили у перші хвилини та сіли у, звичний для українських полів, глибокий захист. А там швидкі контрвипади, де Бадібанга, Алефіренко та Демченко почували себе комфортно. Навіть пропущений м’яч наприкінці гри ніяк не повпливав на такий стиль від Григорчука.
Колос - Минай
0 - 1
Матч імені лівої штанги. Колос тиснув, Колос біг, Колос намагався. Якщо чесно, то матч виявися багатим на моменти не дивлячись на мінімальну кількість голів. Більш того, як на мене, Ковалівці були більш близькі до перемоги, але є декілька нюансів які та зробили гру.Команда з Ковалівки дійсно створювала дуже багато, але цілісності в побудовах атаки було дуже мало. Так був Богданов, який раз за разом намагався розрядити «гармату,», але як такого націленого пасу він був не в змозі віддати. Виділялись Оріховський, Ємець, та Кравченко які дійсно хотіли щось конструювати, грати у стіночки, давати «німецькі» закидання у центр, але Ісаєнко був лишнім при такій грі. Після виходу Лисенко команда почала грати більш конструктивно через таргетмена, і розіграші дійсно стали більш небезпечними, але до голів так і не дійшло.Минай забив перший гол, і отримали неймовірну перевагу. Це стосується як раз таки закритої моделі гри, яку вони намагались створити, і це майже спрацювало. Як на мене, дуже виділявся Вітенчук, який за увесь матч робив малу кількість помилок на своїй половині поля, і якісно запускав партнерів уперед метрів на 20-30. Твердохліб непогано використовував простір і намагався створити глибину для інсайдів, але при такій грі це будо зроблено більше для затримки часу ніж для результату.
Шахтар - Рух
2 - 0
Як і більшість матчів Шахтаря у цьому чемпіонаті, цей пройшов на «класі». Чому так? Рух просто вибрав стратегію стоячого футболу, з атаками та захистом стоячи по позиціях, але ніякої варіативності не було показано.Шахтар заздалегідь розумів як проти нього будуть грати, тому вибрав стратегію не форсувати події й просто шукати зони для побудови атак. Не маючи ніяких перешкод, вони розрізали простір між лініями, а з «лівою» Ракицького це будо досить просто. Навіть швидких пересувань і забігань і вільні зони не практикували, бо є Келсі та Траоре які чудово грають спиною до воріт, і мають змогу скинути м’яч під удар забігаючи півзахисникам чи латералям.Рух у цьому матчі був зовсім без руху. Команда вибрала доволі чітку стратегію без зайвого пресингу у захисті. Чіткі лінії, ні кроку вперед, без зміщень у позиціях. Так, другий тайм був жвавішим: більше ударів, володіння 60/40, але інтриги це зовсім не дало. На жаль, у команді не вистачало якісного півзахисника, який міг би нестандартно подумати, та прийняти рішення просунути м’яч вертикально без горизонтальних розіграшів в надії на подальші навіси.Якщо чесно, я навіть згадав правила настільного футболу на який був схожий цей матч.
