"Мета: разом зі всіма зібрати гроші на армію", - Селезньов
6 червня на стадіоні «Авангард» в Ужгороді відбувся благодійний матч Євгена Селезньова. Напередодні нього, 5 червня, Євген Селезньов провів пресконференцію. Після неї гравці мали відкрите тренування.
«Я пояснив учасникам матчу, для чого це все. Мета: разом зі всіма зібрати гроші на армію. Це остання моя гра і я розумію, що можна зібрати велику суму, щоб максимально допомогти ЗСУ. Ось це була ідея, яка потроху втілюється в життя».
На пресконференції були присутні: Євген Селезньов, Давид Касаткін «Хімік» – захисник «Азовсталі»; Артем Федецький – ексгравець збірної України і клубу «Дніпро»; Андрій Бєдняков – ведучий, шоумен; Віктор Микита – голова Закарпатської обласної державної адміністрації та представниці благодійного фонду «Непоборна країна».
«Цей матч більше спрямований на хлопців. Я хочу сказати, що вони були зі мною, коли я грав, вони відвідували єврокубки, матчі збірної. А тепер я хочу показати, що я разом з ними. І буду робити все, що можу, щоб їм допомагати».
«В «Азові» в мене дуже багато друзів. Дуже багато молодих хлопців, які боронять нашу країну. Завдяки їм я зараз тут і можу зараз вільно дихати».
- Бачили багато звернень до Євгена з приводу того, що завтра відбудеться не останній, а передостанній матч. Останній – на “Донбас-Арені"?
“Хочу вірити в це. Так воно і буде. Донбас – це мій рідний край. Я дуже сумував за ним. Дай Бог, що так і буде».
- В Україні немає традиції прощальних матчів. Що наштовхнуло вас на таку ідею?
«Так просто склалося. Я відчуваю, що можу зібрати велику суму в спорті – і я це хочу зробити. Це матч для ЗСУ, підкреслюю. Я можу це зробити, я поставив собі таке завдання. І я це зроблю”
Матч розпочався з запізненням на 25 хвилин. Перший удар по м’ячу зробили захисник «Азовсталі» Богдан Без’язичний і Кирило Потрас окрема бригада морської піхоти, який не дивлячись на ампутовану ногу, продовжує захищати нашу країну.
Загалом участь у матчі брали дві команди:
Команда "Помаранчева", на честь «Шахтаря»:
Даріо Срна, Ярослав Ракіцький, Артем Довбик, Олександр Алієв, Сергій Булеца, Віктор Вацко та інші.
Команда "Біло-голуба", на честь «Дніпра»:
Євген Селезньов, Андрій Ярмоленко, Денис Бойко, Артем Мілевський, Микола Шапаренко, Георгій Бущан, Руслан Ротань, Мирон Маркевич та інші.
Капітанами були сам Євген і його син Руслан, який міг пов'язати своє життя з футболом, але для професійної кар'єри обрав хокейну клюшку.
Цей матч був відкритим для вболівальників. Фанати могли взяти участь в аукціоні, виручені кошти з якого підуть на потреби армії. Глядачі онлайн також долучилися до благодійної ініціативи: на екрані прямої трансляції ютуб каналу «Football Hub» був зображений QR-код, завдяки якому можна було відправити донат на допомогу для ЗСУ. Загалом було зібрано майже 100 тисяч гривень! Також в перерві між таймами та після гри проводилися аукціони в яких розігрувались м’ячі та футболки з підписами усіх учасників матчу. Всі зібрані від гри кошти будуть перераховані у благодійний фонд «Незламна Україна» на потреби військових.
В цілому, гра проходила у розважальному темпі й на повільних швидкостях, порівнюючи з професійним футболом. Певна кількість футболістів вже закінчила кар'єру та давно не практикувалась, проте були й ті, кому не вистачало запеклої боротьби чи швидкостей на полі. Серед них: Микола Шапаренко, Віталій Буяльський, Артем Довбик. Вони влаштовували перегони, хто більше заб'є голів. Також під час матчу у ворота Георгія Бущана маленькі вболівальники мали змогу забити пенальті. Воротар майстерно пропустив ці голи. Врешті решт, матч закінчився з рахунком 8:8, що було дуже очікувано. Після основного часу була призначена серія пенальті в результаті якої перемогла команда «Помаранчева» після удару Євгена Селезньова. Сам він встиг пограти за обидві команди, спочатку за «Біло-голубих», а потім за «Помаранчевих», де зробив пента-трик. Окрім нього голи забили за «Біло-голубих»: Селезньов 15', 57', Шапаренко 21', 29', Фаталов 54', 58', Федецький 70', 71'.
За «Помаранчевих»: Пуканич 9', 41', 81', Селезньов 69', 80', 83', Буяльський 24', Севідов 74'.
Останні свистки рефері змусили вболівальників заметушитись. Після завершення матчу фанати мали можливість сфотографуватись та взяти автограф у легенд українського футболу. Стомлених, але щасливих футболістів оточила ціла хмара парубків. Юні хлопці, що так само бачать своє майбутнє у футболі, не могли розступитися, через це футболісти ще довго не могли покинути поле.
