12 раундів для "Шатаря". Як гірники вистояли у Варшаві.

Тиждень тому, коли у своєму розборі «Феєнорда» я писав про те, що Ярослав Ракицький відіграватиме дуже важливу роль у матчах проти голландців, я не думав, що він аж настільки буде ключовою фігурою у цьому поєдинку. Але потрібно поглянути на все більш детально.

Перший фактор, що одразу дався взнаки - кадрові проблеми гірників, що сильно ослабили фланги оборони. Конопля і Боднар пропускали гру через перебір жовтих. Справа вийшов добре відомий, але не надто надійний, Лукас Тейлор, а зліва 24-річний Дмитро Топалов, який провів доволі непогану гру, порівнюючи, навіть, з його грою у матчі проти Ренна на попередній стадії.

«Шахтар» на папері вибрав побудову 4-1-4-1 зі Степаненком між лініями, та Ласіною Траоре на вістрі.

Ротердамці вийшли у своєму бойовому складі, у класичних 4-3-3, без значних втрат. Хіба що голкіпер Бейлоу так і не відновився від травми. Єдиний нюанс по складу був у тому, що на папері у старті мав виходити Сантьяґо Гіменез центральним нападником, але на полі чомусь вийшов найкращий бомбардир команди Даніло.

З перших хвилин стало зрозуміло, що донеччанам буде важко. Нідерландська команда поступово почала створювати тиск як у позиційних атаках, так і кількісним пресингом біля воріт Трубіна. Це неабияк ускладнювало задачу розіграшу м’яча захисникам та кіперу нашої команди і на перших етапах гри, лише якісна перша передача Ярослава Ракицького за спини суперникам допомагала хоч якось долати лінії пресингу «Феєнорду».

Хоча і українська команда на початку гри пресингувала теж дуже компактно та кількісно у середині поля.

Чим далі команди наближались до середини першого тайму, тим більше на поверхню вилазили кадрові проблеми «Шахтаря», і тим більше «Феє» починав почувати себе впевнено на половині поля суперника. Гра у позиційних атаках ставала все більш ширшою, і раз по раз голландці знаходили простір на флангах або у середині. Почали з’являтись проблеми на правому фланзі, де Зубков з Тейлором протягом 5 хвилин декілька разів давали простір на своєму фланзі для створення гостроти у своєму штрафному

Далі акцент змістився на фланг лівий, де почав іти ризиковано на перехоплення Топалов, тим самим створюючи простір позаду себе.

Не раз знаходили Шиманського між лініями.

Але все ж слід зазначити, що особливо гострих моментів ротердамці так і не створили. Обмежуючись лише заходами у штрафний майданчик і напівударами по воротах Трубіна.

«Шахтар» доволі ефективно оборонявся у 4-4-2 та місцями дуже якісно виходив з-під пресингу голландців. Але все ж, це були поодинокі випадки. Не вистачало швидких контратак, особливо, коли крайні захисники суперника підіймались дуже високо, та не могли швидко повернутись назад після втрати м’яча. Думаю, що у Лондоні вчора ввечері у якомусь з будинків дуже сильно гикалось;)

Вже після півгодини гри, «Шахтар» все більше почав нагадувати боксера, що намагається втриматись на ногах до кінця раунду. При побудові атак, все частіше траплятись помилки на своїй третині, від Бондаренка та Тейлора. Команда починала сідати все глибше, демонструючи свою компактність і готовність терпіти, навіть Траоре почав відходити за лінію м’яча, щоб допомогти команді витримати результат до перерви.

Перший тайм можна охарактеризувати як «позиційну війну без гострих моментів», хоча і «Феєнорд» тиснув увесь тайм, та ефективність цих дій можна побачити у їх xG, який складав лише 0.49, у гірників цей показник був - 0.14.

Другий тайм подарував нам зовсім інший, більш яскравіший і гострий, футбол. Тайм, навіть, розпочався з позиційної атаки «Шахтаря», щоправда вона тривала лише одну хвилину і з 47-ої хвилини гра знову перейшла ближче до воріт Трубіна.

Донеччани зрозуміли важливість контратак, тому більше починали розкриватись після перехвату м’яча.

Степаненко, який у першому таймі моментами був 3-ім центральним захисником, почав діяти дещо вище.

Ця гра вище, в одному з епізодів дозволила Судакову, одного разу ледь не вивести Криськіва за спини захисникам «Феє». Правда, передача вийшла заслабкою.

Не дивлячись на цю позитивну тенденцію, біля воріт гірників ставало деталі гарячіше.

Після перехоплення в середині, лівий захисник Хартман виконав простріл, де на випередження проти Матвієнка зіграв Даніло. Трубін зреагував. Хартман, як здавалось, увесь другий тайм грав на половині поля суперинка.

Теплова мапа Хартмана у цій грі.

Правий фланг «Шахтаря» почав все більше просідати. Раз за разом через нього знаходили простір для створення моментів Хартман, Ідрісі, Кокчу. Часто з правого флангу усередину почав зміщуватись Джаханбаш, шукаючи удар з лівої ноги. Тиск на Ракицького та Матвієнка зростав, вони постійно вступали у повітряні дуелі, які, у більшості випадків, вигравали. Два моменти, що змусили занервувати українських вболівальників теж трапились після подач з лівого флангу.

Спочатку, Кокчу знайшов на вільному просторі, за спинами захисників, вбігаючого Гертрайда (що почав грати правого захисника після заміни Педерсена), якому видав шикарну, «як на блюдечку», передачу, але 4-й номер ротердамців, не зміг як слід обробити м’яч.

Другий момент стався вже після подачі Хартмана на Даніло, де проти останнього був вже Ракицький, але бразилець зміг «винирнути» перед українцем та направити м’яч «за комірець» Трубіну. Анатолій був на висоті у цьому епізоді.

Після цих моментів «Шахтар» дещо заспокоїв гру, та зміг трохи відсунути гру від своїх воріт. Почав ефективніше виходити з оборони та хоть якось підбиратись до воріт Веленройтера. По одній атаці лівим та правим флангом сильних дивідентів не принесли, але показали, що гірники ще мають сили для того щоб грати.

Джурасек, що вийшов зліва замість Криськіва, гарно увійшов у гру, і дещо додав свіжості та креативу у діях своєї команди. На пару з Ракицьким та Судаковим вони провели непогану атаку лівим напівфлангом і після забігання хорват виконував подачу на Келсі (що теж вийшов на заміну), але той був за спинами двох захисників, і не намагався піти на випередження на ближню штангу. Хороша позиція була у Шведа другим темпом, але Невен його не встиг помітити.

Ця подача Джурасека успіху не зазнала і призвела до кутового з якого, після хорошої подачі від Судакова на ближню, Ракицький зробив рахунок 1:0. Це був лише другий і останній кутовий гірників у цій зустрічі. У голландців їх було 6. Реалізація стандартних положень виявилась на рівні ц команди Йовічевича.

Після забитого м’яча, українська команда присіла на 5-3-2 іноді трасформуючись у 5-4-1 і знову почала нагадувати боксера, який виграє по очках і намагається дочекатись фінального гонгу. «Феє» щохвилини нарощував оберти використовуючи фланги для своїх маневрів.

Центральний захисник Гертрадер почав грати ще вище, іноді опиняючись на позиції центрфорварда.

Інший центрбек Давід Ганцко все частіше почав опинятись зліва в атаці біля Хартмана та Ділросуна (що вийшов замість Ідрісі) та в одному з моментів виконав шикарну подачу у штрафну донеччан, де Джаханбаш вибіг з-за спини Топалова, зіграв на випередження, але не скористався 100%-им моментом. І одразу ж пішов на лаву запасних. Йому на зміну вийшов 22-річний аргентинець Езікель Балауде.

Менш ніж за три хвилини Езікель знаходить простір в штрафній за спинами усіх захисників донецького клубу і замикає подачу справа від Пайшао (вийшов на заміну замість Шиманські).

До речі, саме від Ігора Пайшао приходила головна небезпека до воріт Трубіна в останні хвилини. Його зв’язка з центральним захисником Гертрайдом виглядала дуже переконливо. Останній, навіть, забив гол на 3-ій доданій хвилині після подачі того самого Ігора (не Йовічевіча), невеликої плутанини у штрафному, з ударом з розвороту в оточенні 5 гравців захисту, але гол скасували через положення «поза грою».

Отже, «Шахтар» витримав цей бій, хоча другий тайм показав велику кількість слабких місць в обороні гірників. Кількість моментів, де суперник знаходить так багато простору у твоєму штрафному, чи так якісно грав на випередження, явно перевищує норму. На морально-вольових якостях та характері донеччани змогли отримати цілком задовільний результат у першій грі, але лише якісна робота над помилками зможе допомогти клубу пройти до наступного раунду. «Феєнорд» не пробачить вдруге такого непорозуміння в захисті, як було у другому таймі біля наших воріт. Цей результат був отриманий, на мою думку, у більшій мірі, завдяки «ромбу» Трубін-Матвієнко-Ракицький- Степаненко.

Ризикну припустити, що наступної гри важливими будуть фланги. Велику роль у другому протистоянні я би відвів Коноплі, що повернеться до складу і Джурасеку, що імовірно займе місце зліва на фланзі або ж вийде у якості «джокера», як полюбляє використовувати його Йовічевіч.