«Зоря» і без Скрипника виглядає амбіційно: запросили тренера іноземця, новий склад та схема
Але до «Універсітаті» підходять ще не сформованими.
Вже у сьогодні «Зоря» зіграє свій перший офіційний матч у 2022 році, стартувавши у кваліфікації Ліги конференцій проти «Університаті». Відхід Віктора Скрипника та значної кількості ключових гравців команди ставив величезне питання щодо майбутнього луганців, їх перспектив та амбіцій, особливо в умовах кризи українського футболу, спричиненої війною. Але активна трансферна кампанія влітку, прихід відомого спеціаліста на тренерський місток, повернення частини боргів та впевнені заяви власника клубу про його майбутнє виглядають цілком обнадійливо.
Розбираємося, як змінилася «Зоря» та що вона показала у контрольних матчах.
Призначення ван Леувена - важливий сигнал, йому доведеться перебудовувати команду
Не можна сказати, що нідерландець - якийсь топовий тренер з гучним ім’ям. Але сам факт його призначення став дуже важливим месседжем. Іноземець переходить на роботу в український клуб в такі часи, це було ознакою того, що «Зоря» будує плани на майбутнє і бачить свої перспективи, президент готовий продовжувати фінансувати, а тому все гаразд.
Сама постать ван Леувена - правильна і корисна для «Зорі» в нинішньому її становищі. Головне - жодних проблем із можливим мовним бар’єром, адже роки роботи в академії «Шахтаря» не минули дарма. Нідерландський спеціаліст вільно спілкується російською мовою, з першого дня у клубі роздає інтерв’ю без перекладача. Для комунікації з гравцями за практично повної відсутності легіонерів у складі це значний плюс.
Інший позитив - досвід роботи з молоддю. «Зоря», як не дивно, виявилася досить укомплектованою командою, навіть із перебором виконавців на деяких позиціях, але залучати молодих гравців все одно довелося. Це може стати ще одним напрямком роботи для тренера - розвиток перспективних вихованців луганського клубу, принаймні у передсезонних матчах він активно залучав до складу 19-річного Хланя, 20-річних Сміяна та Нагнойного та інших.
Хоч і незначним, але все ж плюсом можна вважати і єврокубковий тренерський досвід ван Леувена. Він грав у плей-оф Ліги Європи зі своїм «Маккабі» Тель-Авів і поступився «Шахтарю», втім на рівні чемпіоната Ізраїлю був дуже успішним.
Нідерландський спеціаліст отримав у свої руки омолоджену команду, яка втратила більшість лідерів і тепер змушена заново шукати свою ідентичність та гру. І за цим процесом буде цікаво поспостерігати.
Зміна схеми і постійна ротація складу
Ван Леувен одразу відійшов від ромбу в центрі поля Скрипника. Перехід до схеми 4-2-3-1 був продиктований і тренерськими поглядами самого нідерландця, і набором футболістів, який виявився у нього в «Зорі». ВІд цієї схеми він не відступав впродовж усього періоду підготовки, застосовував в усіх контрольних матчах. При цьому відбувалася активна ротація гравців, пошук нових позицій для виконавців. Остаточної картини контрольні матчі не дали.
Головна причина - рівень опонентів. Два середняки елітного польского дивізіону, решта - представники другого та третього дивізіонів чемпіонату Польші і першолігове українське «Полісся». Луганці програли лише «Легії», у решті матчів перемогли, проте це навряд чи показово перед стартом у кваліфікаціїї ЛК.
Ще одним важливим фактором, який ускладнює можливість робити висновки - постійний прихід нових гравців впродовж підготовчих зборів. І якщо прихід Вантуха виглядав необхідністю, адже лівий фланг виглядав дуже вразливим лише з необстріляним Сміяном, то оренди Бражка і Михайленка перенаситили і так достатньо укомплектовану центральну зону, тому ці гравці не змогли отримати достатньо ігрової практики в контрольних матчах.
Окрема тема - награвання в нападі Олександра Гладкого, якого потім взагалі не заявили на сезон ні УПЛ, ні Ліги конференцій.
З ним дивна ситуація, як це зазвичай буває з контрактами в українських клубах, а в «Зорі» тим більше. Його контракт нібито завершився, про новий поки не домовились, але при цьому він тренується з командою. Так само як і воротар Микита Шевченко, от тільки кіпер не провів жодної хвилини у спарингах, а Гладкий мав багато ігрового часу - більше, ніж новачок Безбородько, який виглядав потенційно першим номером в атаці.
Але і це було до новин, поки що без офіційного оголошення, про перехід Назарія Русина, який вже мав успішний досвід виступів за «Зорю». Тому з тією ж «Університатею» луганцям доведеться грати фактично з колес, перебуваючи в стані постійної перебудови і спроб награти кістяк команди. Але краще вже так, із новачками і перспективами, аніж із повністю збіднілим складом і короткою лавкою, як це могло б бути.
Наразі потенційний основний склад луганців має наступний вигляд (з урахуванням потенційного відходу Кабаєва і підписання Русина).
Проблемні фланги, питання по центру захисту, нестандартний вибір позицій
Попри прихід великої кількості футболістів, компенсувати втрати, що відбулися у складі за останній рік, неможливо. Список вражає: Аллахьяр, Шахаб, Громов, Хомченовський,Руфаті, Жуніньо, Вернидуб, Фаворов, Кочергін, Цвек. І якщо закрити прогалини в центрі поля вдалося, то ряд позицій все ще вимагає підсилення, про що відверто говорить ван Леувен.
1. Центр захисту. Безальтернативною тут виглядає постать Максима Імерекова, він стає головною опорою оборони. Найчастіше в парі з ним виходив Арсеній Батагов, який в «Дніпрі-1» часто діяв в центрі поля, але така зміна позицій не є для нього чимось радикальним. На підхопленні ще є Ігор Снурніцин. Також в складі є куплений в лютому у «Ворскли» 21-річний Дубко, але він не грав у контрольных матчах.
І навіть попри рівень суперників основна зв’язка в центрі захисту не виглядала монолітною і надійною. Команда працює над підсиленням цієї ланки - на перегляді знаходиться ексзахисник «Десни» Цимбалюк. Ще один варіант - використання в якості центрального оборонця Алібекова.
2. Фланги захисту. Відсутність глибини складу чи не найбільше відчувається саме на цих позиціях. Вантух і Данченко (зимовий новачок) виглядають безальтернативними варіантами.,До приходу Вантуха основним лівим захисником, а потім дублером Романа став Максим Сміян, який за профілем є центральним півзахисником. У першому спарингу з «Легією» більшість загроз приходила самке з його зони відповідальності.
У випадку із Данченком його постійним дублером став профільний нападник Алефіренко, який також не виглядав достатньо надійно на цій позиції.
3. Аналогічна ситуація на флангах півзахисту/нападу. Особливо неприємним для команди може стати відхід Кабаєва у «Динамо», який виглядає важливим гравцем основи і однією з основних опцій в побудові атакувальних дій. Якщо це станеться, то ван Леувену доведеться шукати варіанти на підміну Луньову та Крістіану (хоч обидва непогано виглядали в контрольних зустрічах).
Можливості закрити цю проблему внутрішніми резервами є - на фланзі звик грати Чурко, якого в передсезонці награвали в основному у парі центральних півзахисників, наліво в «Дніпрі-1» нерідко зміщували Булецу, зрештою Безбородько може зіграти флангового нападника, що теж спробували в спарингу, але з Гладким на вістрі. Але сильный профільний гравець став би кращою альтернативою.
4. Напад. Якщо прихід Русина остаточно підтвердиться, а потім вдасться домовитися з Гладким, то питання буде закрите. У «Зорі» буде три серйозні форварди за мірками УПЛ, з таким нападом команда точно претендуватиме на боротьбу за єврокубки.
От тільки на зборах Безбородько майже не грав, а Русина взагалі не було. Тому першою альтернативою Гладкому взагалі був профільний захисник Нагнойний, який ще й забив кілька голів. А от бразилець Матеус, який був на перегляді, не вразив.
Різнопланова атака, складнощі з виходом через пас, незіграний захист
Потенційно набір гравців «Зорі» дозволяє їй бути достатньо різноплановою і непередбачуваною командою у нападі. Система, яку награвав ван Леувен, передбачає наявність одного чистого нападника. В залежності від того, хто буде в цій ролі, є варіанти із простішою грою через активність флангів і подальші простріли або навіси.
Разом з тим присутність у центрі поля трьох гравців із десяткою у вигляді Мишньова чи Булеци дозволяє спробувати варіанти із позиційною атакою, з контролем м’яча і спробами комбінаційної гри. Подібні просвітлення у луганців були уже у контрольних матчах, взяти хоча б другий гол у ворота «Вісли».
Разом з тим за своїми здібностями, якщо ще й враховувати Кабаєва, який досі в складі, вінгери «Зорі» здатні до більш нестандартних дій, ніж прорив по флангу на швидкості і подача. Вони здатні самостійно створювати загрозу, зміщуватися в центр, входити в штрафний майданчик. Наявність швидких флангових гравців також дає команді Леувена козирі в грі на контратаках, що були важливою зброєю у спарингах. Але ми знову і знову змушені повертатися до рівня суперників.
Ще один поширений варіант загострення - дальні удари. Гравці «Зорі» не цуралися бити із усіх більш-менш вигідних позицій. І хоча це не принесло значних дивідендів, проте певна тенденційність у цьому питанні прослідковувалася. У складі луганців вистачає гравців із серйозною гарматою, тому це може бути рішенням у випадку, якщо не вдаватиметься впоратися із захистом суперника.
Якщо говорити про початкову фазу атаки, то з цим поки складніше. Нова лінія оборони поки почувалася скуто і неініціативно, часто початок атак будувався через банальний виніс м’яча вперед. Гравцям центра захисту не вистачало скілів та сміливості для якісного початку атаки. Імереков взагалі не брався за цю роботу, тому переважно вертикальний старт атаки був покладений на Батагова, який дуже зрідка вдавався до такого елементу.
Більш поширений сценарій, якщо відмовлялися від дальнього закидання, - переведення на фланг із подальшою спробою довести м'яч до вінгерів, а вже ті знайдуть способи, як загострити ситуацію. Є сподівання, що з часом гравці краще пристосуються один до одного і будуть діяти впевненіше і сміливіше.
Є проблеми і в захисті команди. «Зоря» пропускала багато, в кожному спарингу, майже в кожному привозила пенальті у свої ворота. Сумбур у власному карному майданчику став справжньою проблемою - занадто часто прості простріли або подачі призводили до створення загроз біля воріт Мацапури.
Нова система гри і тактична схема покликані зробити «Зорю» більш збалансованою командою, ніж вона була при Скрипнику. Тут вже не передбачається такої веселої гри на зустрічних курсах, високого та інтенсивного пресингу, центр поля є більш насиченим, але все одно за підбором персоналій занадто налаштованим на атаку.
Все ж ідея із Чурком і Назариною на позиції двох центральних/опорних поки виглядає достатньо сумнівно. Якщо вони не зможуть дати достатньо надійності, то доведеться все ж вибирати варіант з одним класичним опорним у парі, тим більше, що подібні опції у складі команди є.
«Легія» створила дуже багато проблем центру поля і захисту української команди. Це одночасно і найбільш статусний і сильний суперник, але з іншого боку - то був перший матч ван Леувена. Втім, він показав основні слабкості луганців у протистоянні з серйозним опонентом. Були великі складнощі з виходом з оборони, втрати на своїй половині поля, проходили комбінації по центру, провалювався лівий фланг (тоді ще Сміяна), постійно губилися гравці у карному.
***
Залишається сподіватися, що до зустрічі з «Університатею» за менше ніж місяць нідерландському спеціалісту вдалося досягти прогресу у цих компонентах.«Зорі» точно ще потрібен час, команда ще просто не перебудована до кінця. Але «Ворскла» своїм виступом проти АІК подарувала надію, що щось таки можна було встигнути підготувати. Чи вирішить «Зоря» завдання у єврокубку - складне питання, але загалом потенціал у цієї команди точно проглядається.
Фото: «Зоря»
