Команда-герой тижня – «Брентфорд». Цей «МЮ» було здолати неважко, але для 4:0 усе одно треба зусилля

Щотижня ми розповідатимемо про команду з топ-5 ліг, яка вразила найбільше. Чітких критеріїв для потрапляння у цю категорію немає (окрім особистих вражень автора та, можливо, неочевидності їхнього досягнення) – тому можете одразу йти у коментарі й пропонувати свої варіанти.

Теоретично сюди міг би потрапити й «Райо» за вистояну нічию з «Барсою», якій усе ж вдалося зареєструвати новачків. Але «Брентфорд» своїм гучним розгромом «МЮ» усе ж заслужив більше.

Чому герої

Для того, щоб перемогти цей «МЮ», треба небагато: організованість та вміння ловити суперника на помилках (а їх дуже багато). «Бджолам» вдалося це використати на максимум – просто передивіться ще раз, як усі чотири голи команди починалися з індивідуальних помилок суперника.

Томас Франк й сам добре проаналізував, внаслідок чого вдалося витиснути максимум з отриманих нагод:

«Я думаю, агресивний високий пресинг, який призвів до перших двох голів та викликав проблеми у них протягом усього матчу, був дуже хорошим.

Я думаю, низький блок, у якому ми знаємо, як захищатися, був надзвичайно хорошим. Я дума, що переходи з оборони в атаку були теж на достатньому рівні – четвертий гол був фантастичним прикладом цього».

Далі ж просто залишалося стримати намагання «МЮ» щось врятувати й, найголовніше, не розслабитися. Але останнє – точно не про команду Франка, а захисні дії проти суперника не були якоюсь складною надзадачею.

«Я знаю, наскільки хорошою є команда, і я знаю, наскільки хороші гравці, тож це не дивно, що ми виграли. Але 4:0 – це безумство», – підсумував свою перемогу тренер «Брентфорда».

Ключовий гравець – Матіас Єнсен

Насправді важко виділяти когось одного у перемогах «Брентфорда» – майже завжди вони випливають із цілком командних зусиль (і цей матч не виняток).

Однак вклад Єнсена в перемогу був трохи вагомішим, ніж інших. Спочатку він вигриз м'яч у Роналду, який щось робив у центрі поля й навіть йшов у боротьбу (!!!), і віддав його Дасілві – тому залишалося лише пробити Де Хеа.

А потім він же у штрафній суперника обіграв свого ексодноклубника Еріксена, зачекав трохи, поки Магвайр та Де Хеа втратять розуміння ситуації, й сам забив другий.

Гол+пас – найкращий індивідуальний перформанс у цьому матчі.

Що далі

«Брентфорд» вже цим сезоном натякає, що стабільності від нього знову годі чекати – до шикарного перформансу цього вікенду була ледь-ледь вистраждана нічия із «Лестером».

Однак список наступних суперників натякає, що можна чіплятися за ну дуже багато очок: «Фулгем», «Евертон», «Кристал Пелас», «Лідс», «Саутгемптон».

Звісно, на третє місце, де «бджоли» розташувалися зараз, годі сподіватися, але убезпечити себе від боротьби за виживання в АПЛ можна вже тут і зараз.

Фото: globallookpress.com/IMAGO/Daniel Bearham, «Брентфорд»