Незважаючи на невдалий старт, «МЮ» готовий нав’язати боротьбу за чемпіонство
Наскільки вдало – визначать нюанси
Від редакції: ви знаходитеся в блозі Dolce Vita. Його автор написав цей пост в рамках другого туру конкурсу «Найкращий блогер України». Підтримайте його плюсами, коментарями і підпискою.
***
Поразка від «Крістал Пелес» в першому турі АПЛ; перемога над «Брайтоном» лише завдяки голу з пенальті вже після фінального свистка в матчі (вводимо термін «сульшер-тайм»?); ганебна поразка на «Олд Траффорді» від нових підопічних Жозе Моуріньо; мильна трансферна опера імені Джейдона Санчо, яка закінчилася підписанням Едінсона Кавані. Не солодко уболівальникам «червоних дияволів» довелося у вересні 2020 року.
У фанів блакитної частини Манчестеру, чи то Лондону з Ліверпулем, наразі більш ніж достатньо підстав вважати, що Сульшеру банально пощастило в кінці минулого сезону залізти на третє місце. Мовляв, Оле-Гуннар любив забивати під кінець матчів, а з переходом на тренерський місток – став перемагати лише під кінець чемпіонату. Але це не так.
«МЮ» вперше з часів Фергюсона має реальний шанс не просто потрапити до потягу під назвою Ліга чемпіонів, а й нав’язати боротьбу «Ліверпулю» за титул.
Якщо «МЮ» дійсно претендент на чемпіонство, як пояснити провальний старт?
«Команда повинна радіти перемозі над «Брайтоном», тим не менш загальне враження неприємне», – колишній капітан «МЮ» Рой Кін не часто підбирає вислови навіть в інтерв’ю, і дуже добре, що його думкою поцікавилися перед матчем з «Тоттенгемом». Але не потрібно за рахунок всього трьох турів АПЛ робити передчасні висновки.
Злий жарт з командою зіграли три півфінали минулого сезону (Кубок Англії, Кубок Ліги та Ліга Європи), які з одного боку навантажили і до того заповнений календар, а з іншого – позбавили команду нормальної передсезонної підготовки. «Юнайтед» перед сезоном провів всього один (!) товариський матч проти «Астон Вілли», в якому з основного складу взяли участь тільки три гравці – Люк Шоу, Харрі Магвайр та Маркус Решфорд. Мінімальна поразка, яка не несла ніякої користі взагалі, окрім як оцінка найближчого резерву.
Ясна річ, що у «Крістал Пелес» та «Брайтона» була діаметрально протилежна ситуація – клуби провели повну планову підготовку до сезону в умовах карантину. Як наслідок, підопічні Роя Ходжсона забили швидкий м’яч, сіли у захист і вдало використовували клас своїх швидких нападників у контратаці. «Брайтон», окрилений власним рівнем гри проти «Челсі» у попередньому турі (по xG створили більше лондонців), відмінно створював моменти і проти «Юнайтед», навіть оновив рекорд ліги по влучанням в каркас воріт. Нажаль, чайки програли і «Юнайтед», і «Челсі».
Матч з «Тоттенгемом» приречений був закінчуватися поразкою «МЮ»: 1) видалення Марсіаля; 2) успішна тактика Моуріньо з акцентом на слабких місцях «МЮ», які йому гарно відомі; 3) наївна сміливість Сульшера і не бажання закриватися на своїй половині поля. Аналогічної точки зору притримувався і сам Жозе: «Дужа вражаючий результат, але сюрпризом він для мене не став. Тільки рахунок матчу здивував, коли їдеш на «Олд Траффорд» – не розраховуєш забити шість м’ячів».
Старт «Манчестера» однозначно можна охарактеризувати невдалим, але грандіозного лиха робити не треба. З подібним рахунком програвав і сам Фергюсон, головне – зробити правильні висновки. I на відміну від своїх попередників, Сульшер здатен відреагувати, а не гнути лінію з «автобусом» (Моуріньо), володінням (ван Гаал) чи то грою через фланги та навіси (Мойєс).
Нові гравці – явне підсилення, хоч не зовсім те, на яке розраховували
Англійські аналітики впевнені, що «Юнайтед» провалив свою діяльність на ринку, і основну суть цих претензій передав ще один колишній капітан клубу Гарі Невілл: «Безглуздя! «Манчестер» має всі можливості активно вести себе на трансферному ринку, але вони не є активним гравцем. Як мінімум, керівництво зобов’язане придбати Сульшеру центрального та лівого захисників, а також нападника».
Відсутність в клубі посади спортивного директора залишає свій відбиток. Проблемні позиції колективу відомі давно, але клуб керується незрозумілими принципами сімейства Глейзерів і не має чіткої налагодженої системи при запрошенні гравців.
Але не все так сумно. По-перше, однозначно вдале придбання Доні ван де Бека. Голландець прийшов за відносно малі гроші, прийшов на проблемну позицію і дав значну варіацію Сульшеру у центрі поля. «МЮ» – неперевершена контратакуюча команда, але це ставить її у залежність від першого голу. У позиційній грі було багато проблем, які міг вирішити нестандартними діями Поль Погба, проте француз дуже не дисциплінований при грі в захисті. А саме дисципліна являється наріжним каменем в ефективній системі контрпресингу, яку і сповідує норвежець. Ван де Бек – відмінне рішення для виходу з цієї ситуації.
По-друге, в аналогічному напрямку повинен допомогти і Едінсон Кавані. Так, уругваєць став пожежним варіантом, основні зусилля були направлені на придбання Джейдона Санчо, але не менш якісним:
1. Санчо – гравець фланговий, його перехід означав би зменшення часу на полі Грінвуда. З однієї сторони, проблема незначна, враховуючи вік Мейсона та кількість змагань, в яких бере участь «МЮ». З іншої сторони, це могло б вдарити по психологічному стану нападника «Юнайтед»;
2. Санчо – гравець швидкий, а таких у Манчестері і так достатньо. Матадор же здатен підсилити гру команди як на другому поверсі, так і в позиційних атаках;
3. «Манчестер» – молода команда (середній вік основи – 26 років), і наявність такого досвідченого форварда однозначно плюс, про що сказав і колишній уругвайський нападник «МЮ» Дієго Форлан: «Професіоналізм являється запорукою його успіху. Інші гравці команди можуть багатому навчитися у Едінсона».
А от підсилення захисту викликає декілька питань. Все літо клуб вів Дайо Упамекано з «РБ Лейпцига», але Сульшер після чудового матчу Еріка Байї в Кубку Ліги проти «Брайтона» вирішив зробити ставку на івуарійця. Наскільки вдале рішення норвежця – продемонструє тільки час. Алекс Теллєс, призваний замінити Люка Шоу на лівому фланзі захисту, номінально сильніше за британця, особливо в нападі бразилець не такий прямолінійний. Знову таки, Теллєс зможе розігнати і без того швидкий напад «МЮ», а також надати варіативності в грі проти низького блоку захисту.
Сульшер не пожежник, він будує систему
До відносно вдалого підсилення додамо ще факт, що «Манчестер Юнайтед» був номінально кращою командою після відновлення чемпіонату.
Футбольна спільнота схильна до думки, що переломним моментом стало придбання Фернандеша, але це не зовсім так. Португалець однозначно вивів колектив на інший рівень завдяки своїй грі (як по результативним діям, так і по грі без м’яча). Але і до його приходу «МЮ» представляв з себе чітку структуру в обороні (другі в лізі по допущених гострих моментах у власних воріт після «Ліверпуля») і налагоджений контрпресинг. По результатам другої половини сезону, більше очок за «МЮ» набрали тільки сусіди по місту і тільки через те, що «Сіті» мали гру в запасі.
В цьому і полягає заслуга Сульшера – він налагоджував систему контрпрессингу, яка вимагає гри футболістів практично на автоматизмі. Результати давали збій по наступним причинам: травматичність гравців основи – відсутність дисципліни із-за ротації – відсутність необхідної хімії між гравцями. Після карантину ніхто з ключових виконавців не відвідував лазарет, а разом з цим почали налагоджуватися зв’язки на полі для вдалого контрпресингу.
Налагоджена система – це добре. Але тепер головним викликом Сульшера стане демонстрація високого рівня гри не тільки на протязі короткого відрізку часу, а напротязі всього чемпіонату.
Чому «Ліверпуль» взагалі повинен поступитися? А як же інші?
Тому, що це 2020 рік. «Ліверпуль» відскочив від «Лідса», але згорів «Астон Віллі». «Манчестер Сіті» влетів «Лестеру». Харрі Кейн б’є всі рекорди по гольовим передачам, а Калверт-Ль’юін очолює гонку бомбардирів разом із Соном. «Евертон» та «Вілла» на вершині турнірної таблиці прямо зараз. Цього вам замало?
Якщо абстрагуватися від результатів, цей сезон АПЛ дійсно обіцяє бути особливо цікавим. «Ліверпуль» лихоманить на старті, команда втрачає ключових гравців із-за коронавірусу, що сильно б’є по структурі гри підопічних Клопа. Проте деякі експерти впевнені, що «Ліверпуль» зараз грає в пів ноги і ляпас від «Астон Вілли» (хоча це було більше схоже на аперкот) повинен привести команду до тями.
Стосовно інших претендентів на титул. «Манчестер Сіті» так і не зміг підсилити свій захист – команда довго торгувала Кулібалі, але Де Лаурентіс не став робити знижок. «Сіті» за чергові 50+ мільйонів придбали черговий молодий талант з Португалії. Але підсилення захисту не було єдиною ціллю містян, заміну Давіду Сілві так і не знайшли. А точніше повноцінну заміну.
«Арсенал» і «Челсі» зараз знаходяться в стадії перебудови, приблизно в тій ситуації, в якій «МЮ» був минулого року. Двом молодим тренерам з цікавими ідеями необхідно налагодити процеси, змусити всі елементи працювати, як злагоджений механізм. Чи можливо це по ходу діючого чемпіонату? Ймовірність є, але занадто мала. Все таки «Челсі» і «Арсенал» – це історія про наступний сезон.
Цей сезон вирішальний для Сульшера. Як сказав Рой Кін, медовий місяць для Оле-Гуннара залишився позаду, тепер від нього очікують чогось більшого. Але для червоної частини Манчестеру щось більше – це лише чемпіонство і ніяк інакше. Незважаючи на невдалий старт сезону, «Манчестер» має все, щоб стати головним конкурентом «Ліверпулю» в боротьбі за титул – сучасного тренера, гравців світового класу, ідею та структуру гри.
А також традиційну для «МЮ» мотивацію на сезон: «Пора скинути «Ліверпуль» з їх довбаного сідла. Можете прямо так і надрукувати!» (с) Алекс Фергюсон
Фото: Getty Images, Reuters
