«Феррарі» перефарбувалася у синій колір! А звідки взагалі узявся традиційний червоний?

«Феррарі» готує сюрприз для усіх вболівальників Формули-1 — на найближчому Гран-прі, що відбудеться у Маямі з 3 по 5 травня, Скудерія планує змінити традиційний червоний колір для своїх болідів та стаффу.

На честь 70-річчя присутності «Феррарі» на американському ринку італійці додадуть два знакових для компанії відтінка синього — Azzurro La Plata та Azzurro Dino.

Azzurro La Plata, більш світлий тон, використовував двократний чемпіон світу у складі «Феррарі» Альберто Аскарі. Італієць завжди надягав костюм і шолом у таких кольорах, бо вважав їх щасливими. Також «синє срібло» було вже колись на комбінезонах Джона Сертіса, Кріса Еймона та навіть Нікі Лауди.

Більш темный відтінок — Azzurro Dino — відсилає до форми Клея Регаццоні.

Скудерія вже встигла представити офіційний мерч під Гран-прі Маямі.

Єдине, що поки залишається у секреті — дизайн самого боліда. І, так, це буде єдина подібна акція: на Гран-прі Техаса у жовтні та Гран-прі Вегаса у листопаді — італійці будуть традиційно червоними.

Добре, а чому саме синій? Як це пов'язано з американським ринком?

70-річчя на ринку США — не єдиний ювілей. Є ще один — 60 років з тих пір, як машини «Феррарі» уперше виступили у синіх кольорах. Так-так, це вже було, і сталося саме у США!

1962 році між Скудерією, FIA (Міжнародна автомобільна федерація) та ACI (Італійська організація автоспорту) трапився конфлікт. «Феррарі» хотіла омологувати свій 250 GTO для участі у гонках Гран-турізмо. По італійським правилам того часу треба було побудувати мінімум 100 екземплярів автомобіля, аби бути допущеним до гонок.

Як розповідає легенда, одіозний бос Скудерії Енцо Феррарі пішов на хитрість: коли представники FIA прибули до Маранелло, Енцо показав лише частину автомобілів. Далі італієць покликав інспекцію на каву до себе в офіс, а поки її розпивали — працівники «Феррарі» відігнали вже оглянуті машини в інший ангар, де їх згодом представили, як нові.

Через певний час цей факт викрився, а коли в 1964 році Скудерія захотіла омологувати нову модель 250 LM — Міжнародна федерація не дозволила цього зробити.

Розгніваний Енцо почав з'ясовувати стосунки з ACI, бо співвітчизники не втрутилися і не підтримали своїх. Врешті це призвело до того, що голова «Феррарі» склав ліцензію учасника і заявив: — «Ніколи більше не буду виступати під гоночним червоним»

Це був справжній вибух, бо стайні того часу ганяли під певними кольорами не просто так — кожен позначав країну, яку представляє машина. Червоний — колір Італії. Фактично Енцо заявив, що не буде представляти свою батьківщину.

Трапився цей конфлікт прямо під закінчення сезону у Формулі-1, перед жовтневим Гран-прі США в Уоткінс-Глені. «Феррарі» змагалась за Кубок конструкторів, а їх пілот Джон Сертіс претендував на перемогу у сезоні, тому Скудерія офіційно хоч і не приймала участь у проєктах — та до Штатів все ж поїхала (а згодом і на останній Гран-прі у Мексику).

У ті часи італійці вже починали підкорювати Америку. Відкрили там свій окремий офіс, який очолив колишній гонщик Луїджі Чінетті. Саме через цю сателітну компанію швидко створили NART (Північно-американська гоночна компанія), яку і почала представляти Скудерія, а також пілоти Джон Сертіс та його напарник Лоренцо Бандіні.

Оскільки NART базувався у США, то й кольори лівреї вибрали відповідні прапору — синій та білий. Червоний, як ви вже знаєте, на той момент був під забороною Енцо. Коротше, для команди та пілотів взагалі нічого не змінилося — лише перефарбували авто.

Сертіс приїхав у Уоткінс-Глені та у Мексиці другим, що дозволило завоювати перемогу у сезоні! Джон і досі єдиний чемпіон обох коліс — авто і мото (7 разів вигравав MotoGP), а також єдиний чемпіон «Феррарі» у синіх кольорах.

До речі, той успіх Скудерії був усього другим в історії. Наступного разу Кубок конструкторів італійці побачать лише в 1975 році.

Вже у наступному 1965-му Енцо владнав усі конфлікти з FIA та ACI, а «Феррарі» знову повернулася до традиційних червоних кольорів. Синій був періодично представлений лише на уніформі деяких пілотів.

А чому «Феррарі» та італійці взагалі червоні?

Тут треба перенестися у далекі часи, а конкретніше — у 1900 рік. Саме тоді пройшов перший Кубок Гордона Беннетта, який заснував американський мільйонер та власник газети New York Herald Джеймс Гордон Беннетт-молодший.

Джеймс запропонував Автомобільному клубу Франції трофей, за який змагалися б пілоти з різних країн. Заїзди проходили до 1905, поки французи не почали проводити свій власний турнір, поблизу Ле-Мана.

Перед початком першого Кубку Гордона Беннетта один з організаторів, граф Еліот Зборовський, запропонував присвоїти кожному національному учаснику власний колір. В ті часи ще не було зовнішньої реклами і жорстких правил, тому фарбували авто як заманеться. Ідея з присвоєнням сподобалася: синій колір отримали французи, білий — німці, жовтий — бельгійці, а червоний — американці. Інші країни участі у заїзді не приймали, а сама гонка пройшла у межах Франції.

У 1902 році до Кубку приєдналися британці, яким випав зелений колір — синій, червоний та білий були вже зайняті. Італійців же побачили на турнірі тільки в 1904, коли заїзд відбувся у Німеччині — їм дістався чорний.

Колір авто, що представляє країну — радше джентльменська угода на той час, яка ніде в правилах не прописувалася. Саме тому багато хто з пілотів продовжував фарбувати свої авто на власний розсуд.

Останній Кубок Гордона Беннетта провели в 1905, та по світу відбувалася купа інших гонок. Про одну з таких у січні 1907 року повідомила паризька газета Le Matin:

«Сьогодні ми повинні продемонструвати, що поки у людини є машина — вона може зробити що завгодно, і поїхати куди завгодно! Чи є хтось, хто проїде цим літом із Пекіну до Парижу на автомобілі?» — зробили оголошення французи.

Між Пекіном і Парижем дистанція у 14 994 тис кілометрів, де більша частина шляху на початок ХХ століття — бездоріжжя. На таке підуть тільки відчайдухи. Саме тому у червні 1907 біля французького посольства у Китаї зібралося тільки 5 екіпажів: три від Франції, один із Нідерландів та один від Італії — червона «Італа» 35/45 HP князя, політика та мандрівника Шіпіоне Боргезе.

Цю гонку, недивлячись на малу кількість учасників, висвітлювали усі світові ЗМІ, а екіпажам (з Боргезе їхав власний шофер Етторе Гуццарді та журналіст Corriere della Sera Луїджі Барзіні) довелося пережити масу емоцій.

«Італа», наприклад, попри впевнену перемогу, одного разу навіть перекинулася у Забайкаллі, а французький триколісний «Конталь» загубився десь у пустелі Гобі. Екіпаж ледве врятували після пошуків.

Нідерландського пілота Шарля Годара, який приїхав другим з відставанням у 20 днів, взагалі затримала поліція — виявилося, що він авантюрист, який обманом сів за кермо автомобіля Spyker.

Але повернемося до червоної «Італи» Боргезе. Принц (так-так, він ще й 10-й принц Сульмони) ще до початку заїзду поїхав на верблюдах дивитися шлях, застосував колеса однакового розміру (такі часи!) та замість крил приладнав звичайні зйомні дошки — їх потім просто змінювали, коли потрапляли у багнюку. Плюс, давній мандрівник Шіпіоне правильно розподілив пальне, їжу і воду під час гонки.

Коротше, і машина продемонструвала клас, і сам Боргезе з командою. Приз був символічним — пляшка шампанського Mumm, а от успіх і слава — були шаленими. Уся Італія почала масово фарбувати свої машини у червоний, який перетворився саме тоді на легендарний Rosso Corsa — гоночний червоний.

У 20-х роках минулого сторіччя успіхи «червоних» італійців з Alfa Romeo, Maserati, Lancia, а пізніше і Ferrari призвели до того, що AiACr (попередник сучасного FIA) зафіксував Rosso Corsa у правилах саме за італійцями.

Що стосується компанії Енцо — розпочиналося все в 1929 році, як звичайне конструкторське бюро, яке ще й ганяло на червоних автомобілях Alfa Romeo. Власне, це і була частина «Альфи».

Згодом, у 1940 році Енцо заснував вже Auto Avio Costruzioni і почав будувати власні гоночні авто. Колір, як ви здогадалися, залишився традиційно італійським.

Реклама та комерція почали все змінювати у наші часи, але Скудерія залишається червоною й досі. Закрийте очі, згадайте про «Феррарі» — якого вона кольору? Правильно!

Фото: Autoracing1, інстаграм, Experience Ferrari, Cockpit, Teleborsa, Esquire, Overland