Секрети Довбика. Чому Артем такий крутий?
Українець станом на 12.02 є другим бомбардиром Ла Ліги. Віримо, що Артем продовжуватиме у тому ж дусі й у нас справді з'явився крутий форвард. Давно вже не було легенд рівня Андрія Шевченка, можливо, Довбик є саме тим футболістом? Отож, у сьогоднішній статті поговоримо про секрети Артема.
Гольове чуття Довбика
Одна з причин, чому Довбик - це гольова машина і так швидко адаптувався.
Раніше здавалося, що це просто "казочки", що у форвардів гольове чуття. Адже як цей процес взагалі у них відбувається, ніхто не брався за те, щоб поясниити, говорячи цю фразу. Проте зараз ми можемо надати визначення.
Гольове чуття - це вироблене страйкером протягом років розуміння, де знаходитися у потрібний момент, аби забити м'яч. Тобто, людина вже автоматично біжить у потрібну зону. Те ж саме з Довбиком. Він у прямому сенсі відчуває свою позицію у просторі. Недарма у «Дніпрі-1» у нього стільки забитих м'ячів. Це було чудовою практикою для його чуття. Зараз це застосовувати, здавалося б, буде складніше Артему. Але цього не сталося. Він почуває себе тим же форвардом, що й він був «Дніпрі-1», можливо, ще сильнішим. Проте такий термін, як гольове чуття, частково спрощує вибір позиції. Це, якраз-таки, правильне місце у просторі, у випадку Довбика біля воріт суперника. Це також навичка, яку можна вдосконалювати безкінечно. Але знову ж таки, він не бачить себе збоку, як головний тренер бачить його. Тому тут відіграє роль чуття.
Пенальті
Надзвичайно важливий стандарт, який може вплинути взагалі на кар’єру футболіста. На щастя, Артем є холоднокровним гравцем і вирішує важливі моменти без зайвого хвилювання. Реалізація пенальті надає велику впевненість футболісту.
Також важливо, що українцеві дозволили виконувати в «Жироні» 11-метровий удар одразу, що додало не лише впевненості, а й балів у статистику форварда.
Довбик - не Голанд
Хочеться нарешті спростувати тезу про те, що Довбик - український Голанд.
По-перше, Артем набагато пластичніший, ніж Ерлінг. Норвежець може створити для себе момент, проте лише завдяки швидкості та фізичним даним (це неодноразово було видно в матчах за "Боруссію"). Найчастіше створення моменту у Голанда – це протягування м’яча на високій швидкості на великій відстані. Одного разу його намагався зупинити Йозуа Кімміх у підкаті. Для німця зіткнення закінчилося пошкодженням.
Артем же створює моменти часто з нічого, тобто, за допомогою дриблінгу, як це ми побачили в передостанньому матчі проти «Севільї», коли українець прийняв м'яч приблизно за 40 метрів від воріт, протягнув ближче, обіграв Серхіо Рамоса і пробив по воротах влучно.
По-друге, український форвард дуже часто приймає участь у будуванні атак «Жирони». Один ігровий момент він застосовує майже у кожній грі: під час позиційної атаки каталонського клубу опускається глибше до своїх партнерів, витягує за собою одного центрального оборонця і відкриває простір за спиною для вривання чи то вінгера, чи то півзахисника, при отриманні м’яча в дотик відіграє на партнера, який вже зі сферою вбігає до зони, що залишив Довбик. Саме з такої ситуації Артем віддав більшість своїх асистів, яких в його активі вже 5. Це йому вдається завдяки чудовому першому дотику. До цієї футбольної навички можна віднести прийом м’яча, передачу, удар – все це виконується з високою точністю в дотик.
Як би не хотілося говорити про схожість Довбика і Голанда, вона все ж є. У першу чергу – це габарити обох форвардів. І українець, і норвежець є високими, що дозволяє їм з легкістю вигравати верхову боротьбу в противників.
Ще одна подібність - спільна робоча нога. Обидва є шульгами і володіють потужним ударом.
Іноді вони справді є схожими, але після прочитання цього пункту ви будете бачити різницю, якщо до цього не аналізували гру Довбика і Голанда.
Циганков
Віктор Циганков безперечно зробив великий внесок у розвиток Артема. Він допоміг форварду в рази швидше адаптуватися, стати своїм у команді. Першим голом Довбик відзначився у "Жироні" саме з передачі Циганкова. Вони раніше грали у збірній України, тому взаєморозуміння на полі в них лише вдосконалилося у «Жироні».
Підсумок
Сподіваюся, що мені вдалося розкрити більшість секретів гри Артема, але всі не буду. Зрозуміло, що на гру Довбика впливає тренер, інші партнери по команді (наприклад, Савіо). Проте цього не було би без постійної роботи українця.
