Бруно Гімараес - лідер “Ньюкасла” і найкращий друг Лукаса Пакети

Рівнесенька еспаньйолка та біле волосся – напевно, саме цей образ з’являється в уяві більшості фанатів, коли мова заходить за новий, арабський “Ньюкасл”. Бруно перейшов до “сорок” лише 2 роки тому, провів менше 100 матчів за клуб, але своєю грою він уже встиг завоювати серця фанатів. На жаль, здається, що наступний етап кар’єри бразильця не за горами і це підтверджує інтерес “Манчестер Сіті”, “Ліверпуля”, “ПСЖ” та і чутки про секретний пункт в новому контракті, що дасть змогу “Барселоні” підписати гравця за заниженою ціною. Саме тому зараз найкращий час розповісти декілька історій про 39 номера “Ньюкасла” та збірної Бразилії.

Бруно народився в Віла-Ісабель, районі середнього класу на півночі Ріо-де-Жанейро. Як сам каже бразилець - він виріс у тіні Маракани. І правда, від його будинку до легендарного стадіону можна добратись за 10 хв на велосипеді. У ті часи дітей молодше 12 років пускали на стадіон безкоштовно і Бруно не міг цим не користатись. Він збирав компанію з 20 молодих поціновувачів футболу і усією юрбою вони щасливо завалювались на жовто-зелені крісла Маракани. “Фламенгу”, “Флуміненсе”, “Ботафогу”, “Васку да Гама” - хлопцям було все одно хто грає. Усі футболісти були наче боги і навіть побачити запасного голкіпера було чудом!

Одного разу на футзальному турнірі малий Бруно побачив, як поряд тренується основна команда “Васку да Гами”. Зрозуміло, що він не мав телефону, ба, навіть жодного папірця. Незважаючи на це, хлопець не міг прогавити зустріч з богами, тому побіг до найближчого кіоска з гамбургерами і “позичив” у них серветку: “Заради любові Господа, дайте мені автограф! Навіть якщо ви менеджер з екіпірування - мені все одно! Просто підпишіть серветку!”

Брудна, подерта серветка на довгий час стала священною реліквією Бруно. І навіть зараз, самому ставши футболістом, бразилець зберігає її в своєму рідному домі.

Дік Гімараес – батько Бруно - був типовим бразильським татом, який з самого дитинства бачив сина у футболі, проте мати Марція була категорично проти: “Ні, ні і ще раз ні! Наш син буде плавцем. Я не зможу витримати ще одного такого як ти в цьому будинку!” Виявляється, змогла.

Насправді, у матері просто не було шансів – збірна Бразилії з футболу тільки-но виграла Чемпіонат світу, Кубок Америки, а збірна плавців що? Ось і я не знаю. Хоча, можна було б і пошукати, це ж я цей текст пишу…

Неочікувано, але кумира опорного півзахисника Бруно Гімараеса був Роналдінью. Більш того, Бруно навіть починав своє кар’єру як лівий вінгер, щоб бути більше схожим на “чарівника”. Хм, можливо, любов до “Барселони” зародилася саме тут?

Повністю поринувши у футбол, Бруно перестав помічати фінансові проблеми своєї сім’ї. Марція була продавщицею в мотомагазині, а Дік майже 24 на 7 працював таксистом. Саме його жовте маленьке авто з номером 039 багато в чому повпливало на майбутнє родини Гімараєс.

Змалечку батько був дуже вимогливим до сина і чекав від нього найвищих результатів. Такий сильний тиск призвів до того, що хлопець почав нервувати та перестав насолоджуватись футболом. Ситуацію врятував тренер команди Маріо Жорже, який побачив, як Бруно грає з “старшаками” за якимось баром: “Хлопче, чому ти ніколи не граєш так у реальному футболі?”

Тренер поговорив з батьком, батько поговорив з сином і, на щастя, вони порозумілись. Тепер Бруно виходив на поле і думав: “Це всього лиш футбол, гра. Чому мені паритись?”

Здавалося б, саме цей момент мав почати шлях Гімараеса як професійного футболіста. Бруно поїхав на перегляд у “Ботафого”, але вже наступного дня йому повідомили, що він може їхати додому. У “Флуміненсе” бразилець протримався довше – майже рік. Кожен день хлопець витрачав 4 години на дорогу на тренування, але в клубі цього не оцінили.

У 13 років Бруно був готовий закінчити з футболом, але його мати, та сама мати, яка була проти футболу, розповіла йому цікаву історію. В середині 80-х Маркус Еванжеліста ді Мораес отримав відмови від “Корінтіанса”, “Палмейраса”, “Сантуса”, “Атлетіку Мінейру”, “Португези” та ряду інших клубів, які він вже не може згадати. Одне тільки “Сан-Паулу” повірило в молодого півзахисника. Ну, можливо “повірило в півзахисника” це надто голосно, тому що майже відразу вони перекинули його на правий фланг захисту. Але ж ніхто тепер не зможе покритикувати Тете Сантану через те, що він придумав нову позицію для Кафу, правда?

Підтримка матері допомогла Бруно обрати правильний шлях, а поради тренера допомогли обрати правильну позицію і тепер 13-річний Гімараес став опорним півзахисником.

Здається, Маріо Жорже дійсно бачив потенціал Бруно і щиро вірив у нього. Тренеру навіть вдалось без перегляду влаштувати молодого футболіста в “Аудакс” з Сан-Паулу. Вгадайте, на чому Бруно проїхав до Сан-Паулу? Правильно, на тому самому жовтому маленькому таксі з номером 039.

Розлучення з домом далось хлопцеві нелегко. Більш того, умови життя були жахливі – щури могли запросто залізти у ліжко, не кажучи вже про те, щоб з’їсти твій обід, схований у рюкзаку. Бруно знову був готовий впасти у депресію і навіть розглядав можливість самому здобути ліцензію таксі, як доля звела його з Фернандо Дінізом. Тільки прийшовши до клубу новий тренер підійшов до Гімараеса і сказав: “Бруніньо, щоб ти не вибрав у житті – ти будеш у цьому кращим. Знай це. В тебе дух великого футболіста”.

Згодом Дініз піде на підвищення у “Атлетіко Паранаенсе” і саме Бруно Гімараес стане його перший трансфером.

В “новому клубі на Бруно чекала цікава компанія: Гільєрме вже встиг пограти за київське “Динамо” і так класно розрекламував його, що через рік туди перейде Сідклей. На жаль, ця піар-акція не подіяла на Маркао, який через 7 років все-таки чомусь обрав “Севілью” замість “Динамо”. Едуарду да Сілва вже, здавалося, був готовий закінчувати кар’єру, але потім ще встиг зганяти у польську “Легію” на десяток матчів.

Як тільки Бруно перейшов у “Атлетіку Паранаенсе”, він подзвонив батькові і запитав: “Який номер мені взяти? Я народився в 1997, тому прикольно було б 97”.

“А може 39? Це більше, ніж просто номер. 039 дав нам усе, що в нас є. Наш будинок, їжа, меблі, твої футбольні бутси. Це все дало нам таксі”, - порадив батько.

Бруно сподобалась така ідея і він з радістю побіг здавати медичні тести, повністю забувши про те, що йому треба повідомити про обраний номер менеджеру з екіпірування.

Вже пізніше, повернувшись до роздягальні, від побачив працівника клубу і запитав, до кого він може звернутись з приводу номера.

“Номера? Синку, твоя форма вже готова. Ось вона”, - працівник вказав на запечатану сумку.

На мить Гімараес остовпів, проте він змусив себе відкрити сумку…

39.

Вже у другому сезоні в команді Бруно здобув місце в основі, ну і перший в історії “Атлетіку Паранаенсе” Південноамериканський кубок-2018.

Перебуваючи в “Ліоні”, Бруно не зумів досягнути якихось футбольних здобутків, проте цей період запам’ятається йому іншим. Лукас Пакета перейшов у “Ліон” через рік після Гімараеса, проте, здавалося, що вони були знайомі з дитинства. Вони розуміли один одного з півслова (тиць), особливо це було помітно на полі. Впевнений, Бруно ще до знайомства респектував Пакеті – все-таки, не часто хтось обирає 39 номер у “Мілані”.

Тепер Лукас і Бруно дружать сім’ями, разом святкують дні народження, а в очних матчах укладають парі на результат матчу – переможець виставляє обід у Лондоні.

Одного часу медіа навіть писали про те, що Гімараес готує трансфер свого найкращого друга у “Ньюкасл”, проте, на жаль, той перейшов у “Вест Хем”.

Не зважаючи на образ “Ньюкасла” як нового грошового мішка, Бруно ніколи не розглядав клуб як тільки гроші. 7 жовтня консорціум PIF, PCP Capital Partners і RB Sports & Media оголосили про офіційне підписання “сорок”, а вже 30 січня Бруно приміряв чорно-біле джерсі з номером 39. Клуб був на 3-му місці з кінця і багато з друзів бразильця застерігали його – “ти вилетиш разом з “Ньюкаслом”, “ти ніколи не потрапиш на Чемпіонат світу з цієї команди”.

Уже через 1,5 роки “Ньюкасл” до останнього бореться за вихід в 1/8 Ліги Чемпіонів і на рівних грає з усіма європейськими топами. На жаль, низка травм значно понизила рівень команди, проте це не заважає Бруно показувати стабільно високий рівень. Зовсім недавно пройшов його перший Чемпіонат світу.

“Сподіваюсь, я стану тут легендою. Я знаю, що цей клуб може стати одним з футбольних гігантів”.

Від імені усіх фанатів “Ньюкасла” і Бруно Гімараеса хочу сказати, що ми теж в це віримо. Залишайся - і уболівальники цього не забудуть.

Але якщо ти вирішиш піти - вибери правильний клуб. Ми тобі бажаємо тільки удачі.

А, до речі. У 2000-х збірна Бразилії з плавання навіть не приймала участь на Чемпіонаті світу.

ФОТО: Global Look Press/IMAGO/Nigel Roddis