Найбільш недооцінений тренер АПЛ. Чому Шон Дайч – це справжній топкоуч

Як ми знаємо, у Віталія Миколенка з’явився вже третій менеджер за його доволі коротку кар’єру в «Евертоні». Ним став 51-річний спеціаліст Шон Дайч, найбільш відомий за свою працю в «Бернлі».

Дайч встиг здивувати багатьох перемогою над чинними лідерами чемпіонату «Арсеналом». Причому, результат був абсолютно закономірним, адже «Евертон» став лише другою після «Лідса» командою, якій вдалося обіграти «канонірів» за очікуваними голами в лізі (1.89 проти 0.88, @xGPhilosophy у Твіттері). «За ці роки я зрозумів, навіщо боротися зі стереотипами про себе? Вони все одно існуватимуть. (Мої) Це 4-4-2, доволі прямолінійний футбол, більш захисний. З позитиву, тому що це може звучати трохи негативно, працелюбність, сильна командна етика, хороші настанови» - так говорив Шон Дайч в ефірі Sky Sports. І це дійсно сприйняття, що склалося не тільки у вболівальників з України, чи закордону, а й в самій Англії. Ба більше, воно там, певне, і зародилося. Але Шон Дайч далеко не черговий британський прагматик, а дійсно крутий спеціаліст, про це далі.

У сучасних футбольних вболівальників викривлене розуміння «тактики»

Ще у своєму останньому посту (який, на жаль, вийшов дуже давно) я зачіпав тему сприйняття футболу фанатами, але тоді говорив скоріше про нерозуміння складних, позиційних систем. В останній же час виникла інша, абсолютно дзеркальна проблема. Вболівальникам відкрилась та сама детальна сторона футболу, яку так довго більшість не сприймала. Тепер Зінченко, як інвертований фулбек нікого не дивує, а експерименти Гвардіоли яскраво обговорюються, замість звичного невдоволення. Однак, з усіма новими концептами, цікавими словами та термінами, схемами й аналізом кожної деталі, поняття «тактики» без необхідності ускладнилося. Тож, повернемося до основ, і поділимо футбольний матч на три фази: атака, захист та перехід від атаки до захисту (на заході це називають просто rest defence). Тобто, хороші команди повинні бути добре організованими в усіх трьох компонентах, щоб добиватися успіху. До прикладу, спад Ман Сіті в цьому сезоні тісно пов’язаний з проблемами в третій фазі, а блідий Ліверпуль став гірше буквально в кожній з них. Саме за успіхом команди у виконанні цих складових можна вирізнити якісну «тактику» на матч від невдалої.

Як грає команда Дайча

Всім уже відомо, що Шон Дайч обожнює схему 4-4-2 і багато людей асоціюють її саме з класичним британським захисним прагматичним футболом. Сам же менеджер «Евертона» говорив, що цінує 4-4-2 за те, як органічно її розуміють самі гравці. Через простоту розташування футболістів, цю схему також можна використовувати по-різному. У фазі захисту «Бернлі» Дайча, всупереч стереотипам про автобус, часто підіймалися високо для пресингу. На прикладі тогорічного матчу проти «Арсеналу» можна побачити, що нападники розташовуються один за одним:

В залежності від сторони на якій захисник володіє м’ячем, один з форвардів підіймається, щоб його накрити, а інший опускається закриваючи опорного півзахисника, заважаючи команді розігрувати через центр. «Бернлі» також зазвичай пресингували опонентів, коли ті розігрували від воріт, змушуючи воротаря вибивати м’яч в боротьбу. Коли ж приходив час опускатися в середній чи низький блок, команда Дайча розташовувалася в три лінії класичного 4-4-2, блокуючи паси в центральні зони та витискуючи гравців «Арсеналу» на фланги:

Шон добре розуміє концепт ширини в атаці та вузькості в захисті. Саме тому в фазі нападу «Бернлі» використовували форвардів для виходу з-під пресингу, посилаючи їм лонгболи на фланги. Далі гравець утримував м’яч, притискаючи команду суперника до своїх воріт, та пасував на крайнього гравця для навісу – фулбека або вінгера:

В стадії переходу «Бернлі» завжди залишали захисників та одного чи пару півзахисників, захищаючись від контратак. Також команда Дайча повинна швидко повертатися назад (через це він так цінить фізичну підготовку) зміщуючись в сторону м'яча.

Шон Дайч нівелював крутість Зінченка та «Арсеналу» загалом

На диво, «Евертон» зіграв не в 4-4-2, а за схемою 4-5-1. Для чого Шон Дайч це зробив? Дуже просто, він не хотів, щоб «Арсенал» переграв «ірисок» в центрі поля. Через зміщення Зінченка, «Евертон» не зміг би постійно пресингувати одного з захисників, та обидвох гравців в опорній зоні (Парті та Зінченка). Тому Дайч знайшов інше рішення, наситити центр трьома півзахисниками, які час від часу різко висувалися вперед формуючи ту саму ситуативну 4-4-2:

«Арсенал» дуже невдало грав у білдапі через такий підхід «Евертона», а доказом цьому стала заміна Парті на Жоржиньйо ще на 59-ій хвилині матчу при рахунку 0-0. Але найбільшим сюрпризом стало те, наскільки класно та організовано рухалася команда Дайча, попри те, що він очолив її лише кілька днів тому. «Евертон» працював, як одне ціле, моментально зміщуючись з одного боку в інший орієнтуючись за м’ячем, обмежуючи простір, закриваючи головні зони для опонентів. Це справді прекрасна тренерська робота, яка заслуговувала на позитивний результат. «Арсенал» Мікеля Артета – одна з найкращих команд у світі, але Дайч показав, що з правильним підходом слабші клуби можуть здобувати перемоги над топами. Крім того, він відкритий та чесний чолов’яга, який вміє завести футболістів, пояснити план на гру та просто розрядити складну атмосферу.

Зазначу, що Шон Дайч індивідуально працює з кожним гравцем в команді, оптимально використовуючи їх на полі. За його керівництвом, «Бернлі» виховав безліч талановитих грваців, а потім продавав їх за солідну сумму. Школу Дайча пройшли Кіран Тріпп'є, Денні Інгз, Нік Поуп, Майкл Кін, Джеймс Тарковскі. Всі вони встигли пограти за збірну Англії та проявити себе на рівні АПЛ. І я думаю, що Дайч допоможе покращити і гру нашого збірника. Віталій Миколенко провів прекрасний матч проти з одного з найкращих вінгерів у лізі, Букайо Сака. Через блокування варіантів у центрі, на флангах часто виникали ситуації 1в1, але українець діяв агресивно та впевнено, заважаючи опоненту створювати шанси з лівого флангу. А цього сезону грати про Сака дійсно важко, він зробив 14 гольових дій в 20 матчах, і розривав усіх фулбеків: від Еступіньяна і Цімікаса до Шоу і Берна.

Впевнений, що в ролі класичного захисника Віталій покаже себе краще, ніж, як вінгбек у системі Лемпарда. А «Евертон» точно не вилетить за таким топкоучем на чолі команди. Long Live The Dyche!