Тренер «Тоттенгема» грав у Пушкаша та виводив напівпрофі проти «МЮ»-1999. Цей дядько точно вам сподобається
12 класних історій про Анге Постекоглу.
Вперше текст було опубліковано у червні 2023-го.
Влітку головним тренером «Тоттенгема» став не Юліан Нагельсманн, не Луїс Енріке і навіть не Вінченцо Італьяно, які претендували на вакантну посаду. «Шпори» отримали менш відомого Ангелоса Постекоглу (найчастіше його називають Анге), але в той же час дуже сильну особистість, яка заслуговує на увагу.
Під його керівництвом «Тоттенгем» поки що йде дуже добре. Друге місце після 5 турів, 13 із 15 можливих очок. Тепер – дербі із «Арсеналом».
Його детальна біографія, робота у попередніх клубах та тактичні нюанси – це тема для іншого тексту, а тут ми познайомимо вас із австралійським тренером суто на досвіді, який він пройшов протягом свого життя.
Під час підготовки цього тексту використовувався матеріал The Athletic.
Бажання зблизитися з батьком змусило займатися футболом
Майбутній тренер народився у Афінах, і вже у 5 років емігрував разом із батьками до Австралії. Анге майже не бачив свого батька, який постійно працював, щоб забезпечити родину усім необхідним, але знайшов спосіб зблизитися з ним. По неділям Постекоглу-старший грав у місцевому футбольному клубі, створеному грецькими емігрантами. «У той час потрібно було просто прийти на його гру – на полі він був зовсім іншою людиною», – згадував Анге.
Саме це, по-перше, і стало причиною, чому Постекоглу-молодший вирішив займатися футболом. А по-друге, це повністю сформувало його розуміння спорту загалом та побудувало його футбольну філософію: «Це те, що об'єднало мене із моїм героєм. Ми зазвичай забуваємо, у чому полягає головна суть спорту. Спорт – це не про перемоги або поразки. Це, в першу чергу, про зв'язки, які він створює. Він об'єднує людей, міста, країни. Він об'єднує батька та сина».
Саме батько – його головний кумир та натхнення
Коли у Постекоглу одного разу запитали, хто надихнув його на тренерські звитяги, він не дав відповідь на яку очікували б більшість журналістів, щоб оформити клікабельні заголовки. Анге сказав: «Це не «Барселона», не «Ліверпуль», не Пеп Гвардіола і не Йоган Кройфф. Ніхто, хто мене тренував або з ким я грав».
Тренер зізнався, що уся його філософія – це три грецьких слова Κάτω η μπάλα’, які буквально означають «тримати м'яч внизу». Ці слова були мантрою його батька і чітко відобразилися у грі усіх його команд.
В якості футболіста грав під керівництвом Пушкаша та був близьким із угорською легендою
В якості футболіста Постекоглу провів усю кар'єру у австралійському «Саут Мельбурн». У 21 рік моторний лівий захисник вже був капітаном команди та набирався досвіду у Ференца Пушкаша – для легендарного угорця робота на віддаленому континенті була однією із останніх у тренерській кар'єрі.
Пушкаш та Постекоглу були достатньо близькими – Анге не тільки був його капітаном, а й часом і перекладачем, і водієм. Легендарний статус, але при цьому скромність Ференца справила неабияке враження на австралійця. Постекоглу заявляв, що на особистісному рівні це допомогло сформувати його як частину спортивної спільноти, а на футбольному – бути відданим атакувальному футболу.
Постекоглу завершив кар'єру у 27-річному віці через травми, а вже за три роки став тренером «Саут Мельбурн».
Грав проти легендарного «МЮ»-1999 зі своєю напівпрофесійною командою. І намагався робити це першим номером
Із молодим Постекоглу австралійський клуб (тоді за футбольними рамками вважався напівпрофесійною командою) взяв два чемпіонства поспіль та виграв Лігу чемпіонів Азії. Це дало можливість скромному «Мельбурну» взяти участь у клубному чемпіонаті світу, де команда Анге зіграла із величним «МЮ»-1999, який у тому році виграв требл.
На «Маракані» у Ріо-де-Жанейро австралійці поступилися 0:2, але Постекоглу нічого соромитися – він поставив команді умову грати першим номером, незважаючи на можливості суперника.
Його кар'єра ледь не пішла коту під хвіст через суперечку із австралійською зіркою футболу
Після успіху із «Саут Мельбурн» Постекоглу очолив юнацьку збірну Австралії U-17, а згодом пішов на підвищення у U-20. У 2007-му, коли його команда не змогла кваліфікуватися на чемпіонат світу, його жорстко критикував Крейґ Фостер – екс-гравець «Портсмута» та «Крістал Пелас». Вони вступили у словесну перепалку прямо на австралійському ТБ – Постекоглу захищав команду, незважаючи на невдалий результат, проте вболівальники стали на бік Фостера.
Ангелос залишив юнацьку збірну якраз через цей інцидент і зізнався, що він серйозно вплинув на його репутацію. У 2008-му він взагалі відправився тренувати команду третього грецького дивізіону «Панахаїкі», але і там довго не протримався.
Цікаво, що його кар'єра продовжилася саме на телебаченні, де після повернення у Австралію він працював експертом та аналітиком на Fox Sports TV. Все ще маючи амбіції бути тренером, Постекоглу також проводив лекції для тренерів та допомагав другу очолювати напівпрофесійну команду.
Через деякий час він повернувся до роботи головним тренером та очолив «Брісбен Роар», з яким у сезонах 2010/11 та 2011/12 двічі виграв чемпіонство та мав серію із 36 матчів без поразок.
А з Фостером вони врешті помирилися.
Виграв з Австралією найважливіший трофей в історії національної збірної
Після «Брісбен Роар» Постекоглу відпрацював сезон із «Мельбурн Вікторі», а наприкінці 2013-го очолив національну збірну Австралії.
На чемпіонаті світу в Бразилії на папері Анге провалився – три поразки у трьох матчах та останнє місце у групі із Нідерландами, Чилі та Іспанією. З іншого ж боку, він сильно вразив своїх же футболістів та вболівальників впертою манерою грати у атакувальний футбол, незважаючи на краще зіграних та більш іменитих суперників. Головний успіх тренера стався вже наступного року, коли «сокерус» вперше в історії виграли Кубок Азії (місцева версія Євро або Копа Амеріки).
«Футбол – не головний спорт у нашій країні, – розповідав колишній підопічний Постекоглу Метт'ю МакКей. – Але Анге змусив нас повірити у те, що ми можемо зробити щось особливе. Він завжди хотів, щоб Австралія була серйозною одиницею на футбольній мапі світу». І завдяки цій перемозі у нього це вийшло.
Пішов зі збірної, кваліфікувавшись на ЧС-2018, тому що його принципи піддавали сумніву
Впевнено можна сказати, що зі збірної Австралії Постекоглу пішов зі скандалом. Вболівальники та експерти сильно критикували його впродовж відбору до ЧС-2018, у якому в австралійців були труднощі. Перемогти слабеньку Сирію вдалося лише у додатковий час, а розібратися із Гондурасом змогли лише у матчі-відповіді.
Ангелос продовжив гнути лінію атакувального футболу та гри першим номером, намагався розглядати збірну не лише в моменті вирішальних матчів, а й в перспективі на майбутнє. Це подобалося далеко не усім навіть у місцевій федерації футболу. Дійшло до того, що Постекоглу через декілька днів після кваліфікації на ЧС звільнився сам – не хотів зраджувати своїм принципам, поглядам та філософії.
Гвардіола хвалив його, коли Постекоглу працював у Японії
Вже наступного місяця після відставки зі збірної Постекоглу повернувся до клубного футболу – очолив японський «Йокогама Ф. Марінос».
У Японії Постекоглу довів, що його «принциповий» футбол діє не лише вдома, в Австралії, отримав зв'язки завдяки City Football Group, який володів 20% клубу, та знайшов чимало футболістів, які згодом стали запорукою його успіху у «Селтіку».
У 2019-му «Марінос» грали у спарингу з «Ман Сіті» – програли 1:3, але володіли м'ячем більше, ніж англійський гранд, що сильно вразило Пепа Гвардіолу. Іспанець після матчу похвалив Анге за добре побудовану гру, сказав, що «Марінос» та «Сіті» розвиваються одним шляхом» та побажав японському клубу успіхів.
Ведучий talkSport знищив його після призначення в «Селтік» – згодом довелося вибачатися
Першим європейським клубом Постекоглу став шотландський «Селтік». Цікаво, що влітку 2020-го головним кандидатом на посаду головного тренера був Едді Гау – з ним не домовилися, тож прийшов Ангелос. Ведучий talkSport (і, що нині цікаво, колишній гравець «Тоттенгема») Алан Брейзіл висміяв рішення керівництва клубу запросити ноунейма та розніс Постекоглу.
Втім, після золотого дубля (перемоги у чемпіонаті та кубку) в сезоні 2021/22 Брейзіл визнав свою помилку та публічно вибачився.
***
Загалом із «Селтіком» Постекоглу виграв 5 трофеїв за 3 сезони (усі завойовані за дві останнії кампанії в Шотландії).
Його ж гравці називають Постекоглу «найрозумнішим тренером у світі» та порівнюють із Клоппом
Колишні футболісти Постекоглу високо цінують його футбольний інтелект та навіть порівнюють його із найкращими тренерами у світовому футболі. Австралієць Томмі Оур, наприклад, казав: «Анге на декілька рівнів вищий від усіх менеджерів, з якими я працював. Він чимось нагадує Юргена Клоппа – команда хоче перемагати для нього».
А Томас Бройс, ексфутболіст «Гладбаха», «Кельна» та «Нюрнберга», якого свого часу вважали великим талантом німецького футболу та якого Анге у 29 років переконав переїхати у Брісбен, називає австралійського спеціаліста «найбільшим ментором у його житті»: «За багато років я зустрічав чимало розумних тренерів, але Постекоглу – найкращий».
Джо Гарт, який пережив свою другу молодість під керівництвом австралійця, також має лише позитивні спогади: «Він чудовий менеджер і прекрасна людина. Мені 35, футбол міг би вже набриднути мені, але точно не під його керівництвом. Він змушує мене ходити на роботу кожного дня, вчитися, я отримую від цього лише радість».
Не соромиться прощатися із лідерами, зірками та ветеранами своїх команд
Футбольний інтелект Постекоглу – результат його, здавалося б, швидко і впевнено прийнятих рішень. Напередодні ЧС-2014 він не викликав капітана збірної Лукаса Нілла, а Марку Шварцеру, легендарному голкіперу, який награв 110 матчів за національну команду, прямо заявив, що не гарантує місце у стартовому складі.
Схожа історія була і в Японії – країні, в якій до старших осіб ставляться з особливою повагою. Анге буквально відмовився від 40-річного Юджи Накадзами через те, що він не міг впоратися із високою лінією оборони, яку австралієць постійно награвав.
Уго Льорісу приготуватися?
Не має постійного тренерського штабу
Успіх Постекоглу в «Селтіку» здається справжнім подвигом, враховуючи той факт, що у Шотландію він приїхав сам, без свого тренерського штабу (згодом, щоправда, призначив своїм асистентом Гаррі К'юелла). Ангелос впевнено заявляє, що відсутність постійної команди тренерів – челлендж для нього, і йому це подобається.
У «Тоттенгем», наприклад, він забере із собою лише одного спеціаліста – Джона Кеннеді.
Фото: Tottenham Hotspur FC, Richard Sellers, Asanka Brendon/REUTERS, Kyodo News Stills
