10 найперспективніших молодих гравців Ліги 1: син легенди, підкорювач досягнення Мбаппе та кривдник «Динамо»
За ними варто починати слідкувати вже сьогодні.
Чуамені, Осімхен, Лемар та Марсіаль. Це – прізвища чотирьох гравців, продаж яких приніс клубам Ліги 1 сумарно більше 300 мільйонів євро. Усі всі вони їхали з Франції у молодому віці, відігравши лише кілька сезонів на рівні європейської топ-ліги.
Ця тенденція, здається, існувала завжди. З п'ятірки найсильніших чемпіонатів Франція більше за інших віддає, ніж забирає. Завдячуючи багатому колоніальному минулому, навіть клуби нижчих дивізіонів – це фабрики з виробництва талантів для світового футболу.
Тому ми структуруємо у єдиний рейтинг головних талантів Ліги 1 до 23 років. Одразу скажемо, що таких гравців, як Нуну Мендеш або Джонатан Девід, ми не враховуємо, адже вони вже засвітилися не тільки у чемпіонаті, а й у еврокубках, про них вже багато хто знає. Також не буде можливості прочитати у цьому тексті і, наприклад, про Флоріана Балогуна, який хоч і грає у Лізі 1, проте належить лондонському «Арсеналу».
10-те місце – Люка Шевальє, «Лілль»
21 рік, голкіпер
Перемога «Лілля» у Лізі 1 в сезоні 2020/21 – це, мабуть, найбільша сенсація французького футболу за останнє десятиріччя. Повалення парижского гегемона скромною, однак напрочуд організованою командою – казка, яку неможливо читати без задоволення. Основою успіху того чемпіонського «Лілля» були організованість та надійність. Там, де не встигали досвідчений Фонте та талановитий Ботман, рятував Майк Меньян. Який, втім, безкоштовно перейшов у «Мілан» та почав доводити свій топ-рівень вже там.
І вже як у реальному житті, після тріумфу «Лілль» почав відкочуватись до посередніх результатів. Орендований у «Атлетіко» Іво Грбіч, який став основним кіпером після від'їзду Меньяна, надій не виправдав: грав хоч і непогано, але у потрібні моменти не рятував.
Вже цього літа до «Ліллю» приїхав добре знайомий всім українцям Пауло Фонсека. При ньому команді вдалося стабілізуватись і почати знову претендувати на топ-5 таблиці. Ще на початку сезону Фонсека довірив перший номер Люці Шевальє – вихованцю команди, який апгрейднув позицію кіпера.
Шевальє вміє контролювати рамку воріт на топову рівні. Крім гри на лінії, Люка впевнений на виходах, непогано пасує та вже по-дорослому контролює гру захисників. Саме впевненість у своїх діях – головна чеснота кіпера – вирізняє Шевальє з-поміж «перших номерів» його віку. І вже зараз наближає його до збірної Франції.
9-те місце – Маттіа Віті, «Ніцца»
21 рік, центральних захисник
Молодий центральний захисник, якому довіряють гру у основі великого клубу. Зазвичай під цей опис потрапляють кремезні хлопці, які за рахунок унікальної фізики та концентрації компенсують брак досвіду.
Приклад Маттіа Віті – геть інакший. У 21 рік молодий італієць вирізняється саме розумінням гри та кожного конкретного епізоду. Крім цього, Маттіа, як і будь-який сучасний центрбек, добре грає «на м'ячі»: через нього намагались починати атаки ще у «Емполі».
Власне, за тоді ще 20-річного захисника «Ніцца» не пошкодувала солідні для клубу 13 мільйонів. Через перипетії з головними тренерами (за календарний рік таких у «Ніцци» було три) хлопця встигають лише плавно підводити до основного складу. Втім, це не завадило йому вже забити перший гол і відіграти у десяти матчах за «Ніццу».
8-ме місце – Фарес Шаїбі, «Тулуза»
20 років, атакувальний півзахисник
«Тулуза» сьогодні – один з найбільш цікавих французьких футбольних проектів. Кілька років тому команду, яка боролась за середину таблиці Ліги 2, викупили «Ред Бьорд Кепітал Партнерс» – американська інвест-фірма, яка спеціалізується на розвитку та доведення до високої ліквідності різних стартапів.
У «Тулузі» заокеанський менеджмент намагається втілювати інноваційні методи: шукає гравців за власним програмним кодом, аналізує роботу тренера за показниками з аналітичної математики. Ну і звісно, почали вкладати великі гроші у клуб та його розвиток.
За якою саме формулою тренерський штаб «Тулузи» знайшов Фареса Шаїбі – невідомо. Проте 20-річний алжирець – це вже сьогодні один з лідерів атаки команди, яка прагне рухатись лише вгору.
За перший сезон у Лізі 1 Фарез вже набив 9 очок за системою гол+пас. Чудовий дриблер та відмінний диспетчер. Шаблі – головний діамант у дуже молодій та цікавій «Тулузі». До того ж, Фарес вже встиг відіграти два матчі за збірну Алжира. Тобто – саме стільки, аби народжений у «Ліоні» гравець вже точно і назавжди став частиною африканської команди.
7-ме місце – Ельє Ваї, «Монпельє»
20 років, нападник
Другий після Мбаппе. Хороший статус для гравця, який ще й грає у скромному «Монпельє». А команду тренує Мішель Тер-Закарян – можливо, найбільш консервативний та прихильний до оборони серед всіх коучів, які працюють у Франції.
Ваї ще з сімнадцяти років – основний форвард у «Монпельє». Ще у грудні він став другим за останні п'ять років гравцем, якому не виповнилось і двадцяти, а він вже забив 20+ голів у Лізі 1. Єдиний тінейджер, якому підкорилось це досягнення крім Ваї – це Мбаппе.
Крім швидкості та блискавичного прийняття рішень, Ваї вирізнявся відчуттям моменту. Чи-то простріл, чи навіс, чи закидання за спину – молодий форвард завжди дограє епізод та намагається конвертувати створені партнерами моменти у забиті голи. Такі гравці довго у Франції не затримуються.
6-те місце – Жоан Лепенан, «Ліон»
20 років, центральний півзахисник
У цьому сезоні «Ліон» – це команда-хаос. Повернувши влітку Ляказетта та Толлісо, команда лише втрачала стабільність та здатність регулярно набирати очки. Що і змусило керівництво звільнити Петера Боса та призначати на порятунок Руді Гарсію.
У всіх перипетіях за стабільність хоча б у півзахисті відповідав Лепенан. Молодий півзахисник, який вже пройшов сувору школу життя у Лізі 2 у футболці «Кана», встиг стати основним та незамінним елементом у системах двох тренерів.
Лапенан – це про сучасне бачення гри у півзахисті. Про постійний рух з м'ячем, про однакову точність перед на довгу, середню та коротку дистанцію. Він – маятник атак та координатор пресингу «Ліона». Що вже прекрасно як для гравця, якому лише 20 років.
5-те місце – Адрієн Трюффер, «Ренн»
21 рік, лівий захисник
У цьому сезоні «Ренн» несподівано став другим найдорожчим клубом Ліги 1. Звісно ж, після «ПСЖ». Вдалось це завдяки одній з найякісніших академій у державі, яка регулярно випускає гравців топ-рівня.
Адрієн Трюффер – один з кращих у новому поколінні бретонців. Уже третій сезон він – беззаперечно основний на лівому фланзі оборони. У свої 21 Адрієн тихенько наближається до відмітки 100 у графі появ у футболці «Ренна».
У сезоні 2022/23 Трюффер навіть встиг дебютувати за збірну Франції – через епідемію травм Дешам не міг розраховувати на Тео та Люку Ернанесів, тож довелося викликати молодого гравця. Ну і як бонус: за «Ренн» Трюффер вже забив чотири голи, що є дуже хорошим показником для захисника.
4-те місце – Ельєс Бен-Сегір, «Монако»
18 років, нападник
Зв'язка Бен-Йеддера та Кевіна Волланда була основною для «Монако» протягом кількох сезонів. На двох форварди забивали більше тридцяти голів за сезон і навіть у невдалі періоди тримали монегасків на плаву. Розбити зв'язку не вдавалось ні черговій зірці Ередивізії Буаду, ні колись теж перспективному форварду Емболо. Аж поки в один вечір у футболці «Монако» на поле не вийшов Бен-Сегіра.
У першому ж матчі на дорослому рівні Ельєс витягнув для команди матч з «Осером». Все як у кіно: молодому хлопцю довіряють вийти у перерві у матчі, який його клуб програє, а він забиває два голи та отримує довіру тренера.
Крім того дубля, Ельєс забив ще два голи. Та це не головне: у клубі вірять у хлопця, довіряють йому хвилини у важливих матчах та регулярні появи у старті. А 18-річний форвард віддячує крутою грою та бажанням завершувати кожен матч з результативною дією.
3-тє місце – Уоррен Заїр-Емері, «ПСЖ»
17 років, опорний півзахисник
Ти – сімнадцятирічний хлопець. Граєш у команді, яка укомплектована зіркою світового футболу на кожній з позицій. На твоє місце у центрі поля клуб влітку запрошує відразу трьох гравців, які досвідченіші за тебе.
Власне, у такій ситуації починав сезон Заїр-Емері. До перерви на мундіаль здавалось, що йому за щастя буде роль того самого хлопця з академії, якого випускають на останніх хвилинах матчів, які закінчуються розгромами суперників. Або на кубкові ігри з командами нижчих дивізіонів.
Та виявилося геть інакше. Заїр-Емері почав регулярно виходити у основі – завдяки травмам і слабкій формі взагалі всіх півзахисників. Більше того: гравець навіть забив перший гол і взагалі виглядав, як єдина притомна людина у півзахисті «Парижу».
Звісно, після набору форми лідерів Емері почав менше виходити у основі. Втім, він залишається одним з тих гравців, які претендуватимуть на місце у старті.
2-ге місце – Дезіре Дуе, «Ренн»
17 років, атакувальний фланговий півзахисник
У свої сімнадцять Дезіре вже встиг запам'ятатись вболівальникам київського «Динамо», коли забив гол у ворота киян в групі ЛЄ (а також грав проти «Шахтаря» у плей-оф). Та й крім того – награти більше тисячі хвилин у старті команди, яка бореться за найвищі місця у чемпіонаті.
Для «Ренна» Дезіре – це предмет гордості за академію та команду. Вихований повністю у системі бретонців, Дуе здається гравцем без слабких сторін. У собі сімнадцятирічний парубок поєднує і швидкість, і удар, і креатив, і відчуття вільних зон, і розуміння партнерів. Якщо травми обходитимуть Дезіре – ми побачимо справжню зірку світового футболу.
До речі, фан-факт: за «Ренн» грає і старший брат Дуе – Гела. 20-річний правий захисник дебютував за бретонців значно пізніше за молодшого брата, а у матчі з «Ліоном» – замінив родича.
1-ше місце – Хефрен Тюрам, «Ніцца»
22 роки, центральний півзахисник
Два сина Ліліана Тюрама нині – одні з найгарячіших лотів у європейському футболі. Старшого – Маркуса, здається, хоче бачити у себе чи не кожен великий європейський клуб. А молодший – Хефрен, менш скромно, але теж претендує на перехід у топ-клуб вже влітку.
Він – уособлення того типу півзахисника, якого мріє бачити у команді кожен тренер. Невтомний, швидкий, з відмінним баченням поля і просто прекрасним пасом. Тюрам вміє тримати темп, грати на випередження, диктувати гру і першим відбирати м'яч у фазах контрпресингу.
Майже стовідстково: влітку Хефрен покине «Ніццу» за солідні гроші. І, можливо, навіть поб'є один з трансферних рекордів.
Фото: Panoramic/Global Look Press, Federico Pestellini/Global Look Press
