100 днів роботи Бідного: представив нову команду, дослідження та стратегію розвитку спорту
Звітував перед журналістами.
Виконувач обовʼязків міністра молоді та спорту Матвій Бідний прозвітував перед журналістами про 100 днів своєї роботи на посаді.
Бідний представив нових і старих заступників – ще не призначили, але «от-от»
Матвій Бідний представив нових заступників, а також уточнив ролі старих.
Колишній виконувач обов’язків державного секретаря Мінспорту та директор департаменту економіки та фінансів Юрій Музика буде першим заступником міністра, тоді як нинішній заступник з питань європейської інтеграції Андрій Чесноков відповідатиме за молодіжну політику.
Радниця міністра закордонних справ Дмитра Кулеби Вікторія Рясна відповідатиме за євроінтеграцію і міжнародну політику.
Начальник Управління молоді та спорту Київської ОДА Сергій Тимофєєв та співавтор соціального проєкту «Активні парки» Вадим Данильченко відповідатимуть за масовий спорт.
Заслужений тренер з рукопашного бою Олексій Нікітенко буде заступником зі спорту вищих досягнень, а Віталій Лавров залишиться заступником з цифрової трансформації.
Більшість (окрім Лаврова та Чеснокова, які були в Мінспорту і за керівництва Вадима Гутцайта) ще не вказані на сайті як призначені – це питання, як пояснив в.о. міністра, на останніх стадіях вирішення.
Що вже зробили: додаток «Активні парки» (не лише про майданчики), боротьба з росіянами
Головне питання в усіх – що зробило міністерство у контексті боротьби з допуском росіян на ОІ?
Хоч воно і обмежене у повноваженнях (все ж НОК – головний орган у стосунках з МОК), Матвій Бідний стверджує, що це питання займає половину його робочого часу:
«Після того, як МОК ухвалив ганебне рішення допустити росіян на олімпіаду, відсотків 50 моєї діяльності спрямовано на те, щоб не допустити їх до змагань. Чому так складно відбувається наша боротьба з росіянами? Бо вони 30 років працювали над цим. У виконкомах ми бачимо дуже багато представників РФ, а наших представників можна порахувати [на пальцях руки]. Тому ми хочемо створити програму, яка буде готувати кадри, які б могли представляти Україну на міжнародному рівні».
Утім, вже у спілкуванні з журналістами Бідний додав, що комунікація Мінспорту з МОК щодо росіян іде важко: «МОК, я, на відміну від Вадима Марковича [Гутцайта], можу собі дозволити трішки більш жорстку критику, трішки зловживає своєю автономією, ігнорує наші запити, які для нас є вкрай чутливими».
***
Окрім того, значну увагу приділили проєкту «Активні парки», яким займається вищезгаданий Вадим Данильченко. До проєкту у 2023 році залучили 1,5 млн людей, з яких 200 тисяч – внутрішньо переміщені особи, 22 тисячі – ветерани. Окремий наголос зробили на тому, що проєкт користується особливою увагою та інтересом у регіонах, що найбільше потерпають від війни – спорт як засіб «не зʼїхати з ґлузду». У топ-5 найактивніших областей у проєкті – Одеська, Харківська та Донецька.
Окрім того, Данильченко окремо наголосив, що «Активні парки» – це «не програма про майданчики», а саме про масовий спорт. І презентував нову версію мобільного додатку, у якому мають бути окрім адрес майданчиків, доступні також маршрути для бігових тренувань та комплекси вправ, відзняті за участі відомих українців.
Команда Мінспорту відвідала 4 країни, щоб порівняти досвід – на його основі будують нову стратегію
Окрім того, Мінмолодьспорту презентувало дослідження стан справ в українському спорті та порівняло його з тим, як працює система у Польщі, Німеччині, Норвегії та Франції. Його презентував член правління ГО «U.Sport», директор зі стратегічного розвитку й комунікацій «Шахтаря», радник Матвія Бідного Юрій Свиридов.
Спочатку вони опитали українські спортивні федерації – одна неназвана так і не відповіла команді міністерства. З цікавого – майже половина опитаних федерацій вважають, що не отримують фінансування від Мінспорту, лише 4 заявили, що мають комерційні доходи, а по 10 федерацій не знають, скільки в Україні у їхніх видах є спортсменів та тренерів.
Також окремо говорили про спортивні клуби як основу спортивного руху у країнах-орієнтирах. Свиридов зазначив, що число 1086 в Україні не є репрезентативним – адже лише УАФ, наприклад, заявила, що в Україні є всього 54 футбольні клуби.
З цікавого також порівняли бюджети, які виділяються на спорт в країнах. І окремо – на співвідношення витрачених грошей на спорт вищих досягнень, масовий спорт та інфраструктуру. Це співвідношення у порівнянні з іншими країнами показове: у Франції, наприклад, на топовий спорт виділяють удвічі більше грошей – але на удвічі меншу кількість спортсменів.
Також говорили про відсутність в Україні організованої залученості місцевої влади у спорт, занадто широку систему «розвитку талантів» (майже 70 установ при, наприклад, 17 у Франції чи 8 в Норвегії), відсутність активного масового спорту серед пріоритетних цілей державної політики у спорті України та відсутність належної оцінки ефективності федерацій при їхньому фінансуванні.
Щоб це змінити, Мінспорту пропонує «французько-польську» модель, де візьмуть для масового спорту за основу напрацювання Польщі, а для спорту вищих досягнень – Франції.
Одним реченням реформу у міністерстві сформулювали так: «Передача функцій розвитку масового спорту і спорту вищих досягнень спортивному руху на умовах державної фінансової підтримки, досягнення цілей і здійснення цифрового контролю використання державних коштів».
У реалізації працюватимуть у напрямах децентралізації реалізації державної політики, запровадження контролю реалізації політики над федераціями, запровадження реєстру обліку користувачів державних і муніципальних «спортивних» коштів, та зосередження власне державних інституцій у спорті на розвитку інфраструктури та фінансуванні федерацій як у топспорті, так і у масовій фізичній активності.
Щодо довгострокових цілей цієї стратегії – у підсумку 38% українців мають регулярно займатися спортом (нинішній відсоток в ЄС, в Україні зараз – близько 15%), доступна інфраструктура забезпечує досягнення особистих та національних здобутків, а система розвитку талантів працює так, що Україна входить у топ-20 олімпійських країн.
Строки? У презентації про це не було згадано – тож Tribuna.com на брифінгу спитала про це у Бідного. Той каже, що за планами за наступний олімпійський цикл трансформація українського спорту має відбутися:
- Можете назвати реперні точки в часі, дедлайни, які ви собі ставите, щоб умовно в лютому 2025 року ми прийшли і побачили, що було виконано, що не було, що ще виконується?
- Щодо реперних точок - ми розраховуємо на олімпійський цикл. Повний цикл змін. Повністю вийти на фінальний варіант до наступних Олімпійських ігор. Тобто питання трансформації громадських організацій, яке має бути природнім, не з-під палки, а шляхом надання інструментів і стимулів для того, щоб вони перебудовувались.
Він не може бути швидким, він не може здійснитись за рік-два. Тому вибудовуємо, щоб трансформація відбулась за 4 роки. Але до кінця цього року ми хочемо принаймні напрацювати, запустити, передати в Верховну Раду законопроєкт. Ми не знаємо, скільки нам відведено часу і повноважень. Ми хочемо закласти цю систему в цьому законопроєкті, щоб шляхом змін за 4 роки ми поступово перейшли на нову систему.
***
Також в. о. міністра окремо пообіцяв, що «звіт за 100 днів» не буде одноразовою акцією: «Це для нас потужний стимул, кожні 100 днів ми готові звітувати – це гарний формат».
Фото: Костянтин Варварик/Tribuna.com, фейсбук Матвія Бідного
