«Коли українці не мають базового права на життя, ми говоримо про дотримання права росіян на спорт». В ПАРЄ обговорили повернення РФ
Ксантакі та МОК знову намагалися переконати, що їхнє рішення правильне.
На публічних слуханнях Парламентської асамблеї Ради Європи розглянули питання повернення росіян у міжнародний спорт, місяць тому рекомендоване Міжнародним олімпійським комітетом. Захід відбувся, у тому числі, за участі заступника міністра молоді й спорту Андрія Чеснокова, народних депутатів України Євгенії Кравчук та Олексія Гончаренка, міністрів спорту Франції та Великої Британії, представників МОК, а також спецдоповідачки ООН у галузі культурних прав Александри Ксантакі.
Зібрали основні позиції з виступів. Повністю переглянути запис слухань можна тут.
«Світ шокований звірствами та злочинами, які чинять російські війська за повної підтримки Білорусі»
🔸 Президент ПАРЄ Тіні Кокс у своєму вступному слові наголосив на використанні росіянами спорту у пропаганді:
«Дехто може подумати, що дещо дивно витрачати час нашої асамблеї на обговорення питань спорту в той час, коли в Європі йде війна, а народ України щодня страждає і гине через російську агресію проти їхньої країни.
Рішення про допуск російських та білоруських спортсменів до участі в Іграх 2024 року в Парижі в умовах широкомасштабної агресивної війни Росії проти України багатьма вважається таким, що не лише суперечитиме місії олімпізму сприяти миру, а натомість розширить можливості та слугуватиме пропагандистським цілям агресора.
Для багатьох участь російських спортсменів, значна кількість яких є членами російських збройних сил або спецслужб, є абсолютно немислимою і неприйнятною, зважаючи на трагічну втрату тисяч українських життів, серйозні воєнні злочини, скоєні російською армією в Україні, а також біль і страждання, які ця агресія продовжує спричиняти щодня».
🔸 Наталія Пінчук, дружина білоруського лауреата Нобелівської премії миру Олеся Беляцького, наголосила на звʼязках спортсменів із режимом та неприпустимості їхнього допущення:
«На сьогоднішній день у Білорусі відбуваються масові репресії проти людей. Тисячі людей у вʼязницях, їх там катуються. Серед білорусів, які пройшли через тюрми, є і білоруські спортсмени, і олімпійські чемпіони. Як ми можемо говорити, що спорт поза політикою? Спорт у Білорусі у політиці, однозначно.
Ті спортсмени, які виступили за демократичні вибори, тепер не допускаються до участі у змаганнях. І основна задача – як не допускати порушень прав людини у вʼязницях, як випустити усіх невинних із вʼязниць. Повинна бути принципова позиція – не допускати білоруських спортсменів, які підтримують терор в Україні, у Білорусі, до олімпійських ігор».
🔸 Заступник міністра молоді та спорту України Андрій Чесноков ще раз наголосив на несправедливості допуску росіян:
«Позиція України залишається незмінною. В умовах тяглої безпрецедентної жорстокої військової агресії РФ за підтримки Республіки Білорусь проти України, представники держав-агресорів не повинні виступати на міжнародних спортивних майданчиках у будь-якому статусі.
На жаль, за 14 місяців цієї війни нічого не змінилося. Ситуація на фронті погіршується. Світ шокований звірствами та злочинами, які чинять російські війська за повної підтримки Білорусі.
287 українських спортсменів та тренерів загинули, близько 40 тисяч спортсменів були змушені виїхати за кордон. Понад 340 спортивних об’єктів були зруйновані або серйозно пошкоджені в Україні.
Важливо зазначити, що ґрунтування МОК на можливих порушеннях прав людини [при допуску росіян] є невиправданим, без юридичного підґрунтя, де висновки спецдоповідачок ООН є поспішними й неповними. Право на участь у змаганнях без дискримінації не є абсолютним і може обходитися у випадку ширшого розгляду безпекової ситуації й ширших інтересів усіх учасників».
Чесноков також згадав, що у тих видах спорту, де росіяни брали участь, відбувалися провокації, та наголосив на нечіткості рекомендацій МОК.
Відповідаючи на питання про рішення міністерства щодо бойкоту, Чесноков заявив, що у випадку бажання спортсмени можуть все одно брати участь в одних змаганнях з росіянами, просто без коштів Мінспорту:
«Уряд не підтримуватиме фінансово чи організаційно участь українських команд у змаганнях, де беруть участь росіяни та білоруси. Це рішення уряду було прийняте після консультацій з національними спортивними федераціями. Лише одна федерація була проти – федерація тенісу. Це рішення було прийняте після обговорення зі спортсменами та членами олімпійської спільноти.
Однак, це рішення не забороняє спортсменам, які самі вирішать змагатися, самостійно брати участь у таких змаганнях. Однак уряд України не буде підтримувати їх адміністративно, як я вже сказав».
«Росіяни можуть змагатися у Великій Британії як нейтральні спортсмени, якщо вони справді нейтральні»
🔸 Міністерка спорту Франції Амелі Удера-Кастера у довгому записаному відеозверненні розповідала про важливість санкцій проти росіян та білорусів, а також пояснювала рішення МОК. Однак відзначила певні «пробіли» у критеріях:
«Є певні відкриті базові проблеми, які треба вирішити. Що щодо змагань у парах, де спортсмени змагаються у командах по 2 людини, як у бадмінтоні чи греблі? Яка позиція МОК щодо спортсменів, яких фінансує Росія чи Білорусь, чи спонсоруються компаніями, повʼязаними з ними? І як виглядатиме процес визначення нейтральності?»
🔸 З усього відеозвернення спецдоповідачки ООН Александри Ксантакі показали лише перші 5 хвилин – вона вийшла записом за таймінгом. Повне відео пообіцяли опублікувати на сайті ПАРЄ, чого поки не сталося.
Щодо змісту, то Ксантакі знову не сказала нічого нового: війна – незаконна і погана, але росіян і білорусів треба повернути, бо ж дискримінація, і вони не мають впливу на рішення своїх урядів.
🔸 Міністерка культури, медіа та спорту Великої Британії Люсі Фрейзер прямо не оцінила рішення МОК:
«Ця проблема – не про покарання окремої особи-росіянина чи білоруса. Ці особи присвятили своє життя спорту. Ми проти того, щоб ці спортсмени представляли держави Росію та Білорусь. У цьому фундаментальне рішення.
Уряд Великої Британії був чітким у своїй рекомендації: росіяни можуть змагатися у Великій Британії як нейтральні спортсмени, якщо вони справді нейтральні. Це поширюється і на фінансування спортсменів – якщо вони фінансуються урядом чи компаніями типу «Газпрому», вони не можуть вважатися нейтральними.
Рекомендації МОК не заглиблюються у проблему достатньо. І вони самі не є достатніми для нас, викликаючи три основних питання:
1. Немає жодної згадки про державне фінансування.
2. Положення щодо звʼязків з військовими формуваннями мінімальні, враховуючи, що ми знаємо, як повʼязані у РФ держава, армія і спорт.
3. У нас є переживання щодо повноцінного і чіткого впровадження критеріїв. Зокрема, у питанні пар – чи вони вважаються командою».
🔸 Президент Асоціації літніх олімпійських міжнародних федерацій Франческо Річчі Бітті пояснював важливість рішення МОК. Згадав знову про 7.5 млн доларів, які організація виділила Україні минулого року.
Також навів приклади видів спорту, де росіяни та українці спокійно співіснували (на його думку) – теніс, велосипедний спорт, футбол і т.д. Згадав і про 70 конфліктів, і про те, що інші не закликають до відсторонення спортсменів протилежної сторони.
🔸 Габі Аренс, голова комісії спортсменів Асоціації НОКів Африки, переконувала, що африканські спортсмени дуже хотіли повернення росіян: «Спортсмени не повинні платити за конфлікти, якими б вони не були. Африканські спортсмени вітають повернення російських і білоруських спортсменів у нейтральному статусі».
Також Аренс буквально заявила, що війни під час Олімпійських ігор – це нормально і так має бути: «Якщо ОІ будуть платформою лише для держав зі спільними поглядами, або лише держав, які співіснують мирно, вони не будуть справжнім відображенням світу, і ми не зможемо виконати місію з обʼєднання світу на мирному змаганні попри відмінності між урядами та народами».
«Якщо український та російський атлет зустрінуться, українцеві буде важко дотримуватися правил Олімпійського руху»
🔸 Президент комісії спортсменів United World Wrestling вірменин Арсен Жуфалакян розповідав, що ніколи не просив відсторонення спортсменів з Азербайджану попри війну.
Цікаво, що у промові він називав території самопроголошеного Арцаху (не визнається навіть Вірменією), які Азербайджан повертав собі, окупованими Азербайджаном.
«Це означає, що більше не буде Пушкіна, Достоєвського, Чайковського, російських студентів в університетах?» – обурливо питав Жуфалакян, фактично повторюючи слова Путіна.
🔸 Герд Кантер, голова Комісії атлетів МОК, пішов проти організації – заявив, що росіяни повинні бути відсторонені:
«Я згоден, що рішення повинно виходити від спортсменів, а не урядів. Але немає чіткого бачення. Федерації зараз приймають різні рішення. Спортсмени з нашого регіону мають позицію, що росіянам та білорусам не можна змагатися на ОІ-2024.
Це великий ризик на ОІ – якщо український та російський атлет зустрінуться, українцеві буде важко дотримуватися правил Олімпійського руху. Бо якщо він відмовиться грати проти росіянина, це буде сприйняте як політичний жест».
🔸 Індрек Саар, представник естонської делегації у ПАРЄ, з подачі якого й відбулися слухання, теж виступив за заборону росіянам і білорусам змагатися – ті роблять для протидії війні недостатньо: «Спитаймо себе: якою є місія спортсменів у суспільстві? Я дуже хочу спитати у Томаса Баха, чи він щось забув? Для мене роль спортсмена – це бути рольовою моделлю. Надихати. Вони наші чемпіони, наші герої. А що ми очікуємо від героїв? Коли вони бачать, що хтось у небезпеці, чиїсь права порушують, когось цькують, принижують, катують, вбивають, герой протидіятиме цій несправедливості? Чи він сяде у крісло й закриє штори, сказавши: «Я просто займаюся професією?» Як можна буде виправдати чемпіона, який закрив очі й не виступив проти, коли мораль нищили?»
🔸 Євгенія Кравчук, представниця української делегації у ПАРЄ і голова профільного комітету ПАРЄ з питань культури, науки, освіти і медіа, відзначила роль спорту для російської диктатури:
«Коротка відповідь на питання, чи спорт у РФ повʼязаний з урядом – просто загугліть: Путін і спортсмени. Ви побачите тонни фотографій. Диктатори завжди використовують спортсменів та діячів культури як гарні меблі біля себе. Мені шкода це казати, бо російські спортсмени заслуговують на краще ставлення і майбутнє, але їх використовують. І вони не залишають країну – дають себе використовувати.
У моїй країні на окупованих територіях людей катують до смерті. Ґвалтують маленьких дітей на очах матерів. Маленьких спортсменів, дітей, вбивають. 11-річний спортсмен ніколи не виросте, ніколи не матиме шансу виступити на ОІ.
Щодо заяв спецдоповідачки ООН про базове право [на спорт]. У той самий час, коли українці не мають базове право на життя, ми говоримо про дотримання базового права росіян на спорт. Та вони можуть ним займатися! Вони можуть поїхати у Рязань, Сочі, Нижній Новгород і займатися спортом. Але бути на ОІ, головній спортивній арені, – не базове право. Якщо вони повстануть, вони можуть заслужити це право».
🔸 Олексій Гончаренко, представник української делегації у ПАРЄ, теж звернувся із ідеєю додаткової вимоги для російських спортсменів – публічно засудити війну:
«Дозволити російським та білоруським спортсменам змагатися на ОІ просто тому, що вони спортсмени – означатиме, що ОІ стануть непортібними. Бо вони не про те, хто швидший чи сильніший. Вони – про суспільство. Про принцип миру. Ось ідея.
Я можу зрозуміти частину ваших аргументів. Окей, попросімо їх зробити одну річ – офіційно засудити війну. Письмово заявити, що вони проти війни. Якщо вони це зроблять – нехай ідуть. Але якщо вони підтримують війну, геноцид, вбивства, зґвалтування, то вибачте, це не Олімпіада, а ганьба і жах. І я прошу не робіть помилки, не вбивайте авторитет своєї організації раз і назавжди».
Фото: скриншоти відео ПАРЄ, Guilhem Baker/ZUMAPRESS.com/Globallookpress.com
