Бартлі Горман – дід Ф'юрі, легенда кулачних боїв та прототип героя Тома Гарді
Бойовий предок британського чемпіона.
Тайсон Ф’юрі – найбільш успішний боєць родини. Він найбільш відомий, найбільше заробляє і завдяки цьому прямо чи опосередковано забезпечує свою величезну родину.
«Найбільш успішний» – бо бути бійцем в родині Ф’юрі, фактично, традиція, яка передається з покоління в покоління. Передається так само як звання «Циганського короля», яке мали і його діди.
Бартлі Горман – дід Ф’юрі та один з найбільш яскравих циганських бійців на голих кулаках
Рижий хлопець насолоджувався пінтою пива, коли почув кроки, що наближались. Величезний, розпатланий, жилястий мексиканець кинув рукавичку на стіл і оточення все зрозуміло.
За лічені хвилини все було прибрано зі столів, а серед пабу створений імпровізований майданчик для поєдинку.
«Не дзвоніть в поліцію», – попередив хтось із відвідувачів керівника закладу.
Бартлі Горману дісталось. Він вибив плече і в кінці міг битись хіба однією рукою. Але переміг.
«Бартлі Горман ІІІ був чемпіоном Північного та Південного Вельсу. Бартлі Горман IV не був бійцем – він був чудовим коханцем. Крім того, є Бартлі Горман V. Це я – чемпіон світу», – казав дідусь Тайсона Ф’юрі по маминій лінії.
Один з найбільш вправних бійців на голих кулаках, який бився з десяти років. І досяг звання «Циганського короля», яке не передається просто так:
«Цей титул зароблений потом, соплями і кров’ю», – казав Бартлі.
Його імпровізована кар’єра продовжувалась майже двадцять років. Імпровізована, бо там було чіткості та структури – Горман бився всюди. Ярмарки, кемпінги, бари, клуби, просто на вулиці, в шахтах та навіть на поминках свого брата Сема. А ще – на кораблі в північній Атлантиці.
Серед жертв Гормана називаються інші відомі бійці на голих кулаках – Рой «Красунчик» Шоу та Ленні Маклін. Важливо зазначити, що Бартлі був менший за більшість опонентів. Його зріст у 185 сантиметрів та вага близько 95 кілограмів далека від характеристик онука. Але це не заважало йому валити велетнів.
Подейкують і про спаринги між Горманом та Алі. Бартлі фанатів від Мохаммеда, а у 1983-му «Найвеличніший» відвідав Бірмінгем, де жив Горман. Вони навіть бачились, проте жодних підтверджень спарингів, окрім чуток, немає.
Горман планував битись за боксерський титул і навіть погрожував протистоянням проти Алі:
«Дейв Пірс — найкращий боєць у Великій Британії, а я — Циганський король. Якщо я виграю – кину виклик Мохаммеду Алі, щоб боротися за титул».
Проте бій проти Пірса, який тільки-но побив Джона Тейта не склався. BBBoC пригрозили Дейву довічною забороною боксувати у разі організації такого протистояння і той відмовився від бою.
Пережив напад понад двадцяти людей. Пізніше став активістом від циган
Одного дня Бартлі Горман домовився про бій проти Рікі «Циліндра» Донаг’ю. Звісно, йдеться про протистояння на голих кулаках.
Все мало б закінчитись перемогою однієї зі сторін. Але лиш дивом не закінчилось смертю дідуся Тайсона Ф’юрі:
«Я з’явився в узгоджений час – о 10:30 ранку. Донаг’ю ніде не було видно. А вже за декілька хвилин неначе нізвідки з’явилися 25 хлопців з ломами та цеглою».
Звісно, Горман не впорався з такою кількістю суперників, але зумів вийти з ситуації живим та продовжити битись аж до 1997 року, коли заявив: «Я занадто розумний, щоб битися».
Після чого Бартлі став одним з найбільш гучних рупорів громади. Створював реабілітаційні центри для мандрівників та запрошував Тоні Блера і принца Вельського на барбекю із їжаків.
***
Ім’я Гормана знаходиться на пам’ятнику Тисячоліття міста Аттоксетера, де Бартлі жив. У 2002 році до міста приїхали сотні циган, які прощались з Горманом, що помер у 57 років від раку печінки.
Через десять років під час підготовки до фільму «Бетмен: Відродження легенди», Том Гарді розповів, що використовував одне з інтерв’ю Бартлі Гормана, щоб віднайти оригінальну говірку його героя Бейна.
«Він був унікальною людиною. Чудовою людиною з лихим почуттям гумору, але з ним була смуга меланхолії, яка ніколи не залишала його», – розповідав про Бартлі Пітер Волш – співавтор автобіографії Гормана.
Фото: Facebook BKB, Queesberry, Nathan Gorman
