Дивовижна історія із 90-х: як та чому Пальюка грав у джерсі «Тоттенгема», виступаючи за «Інтер»
Італійський воротар – великий шанувальник англійського футболу.
Джанлука Пальюка – один з головних голкіперів 1990-х. Хоча він програв два великих фінали: «Барселоні» на «Вемблі» у 1992-му та Бразилії у Пасадені у 1994-му, але це не завадило йому стати легендою. Більше за нього в Серії А матчів зіграли лише Дзанетті, Тотті, Мальдіні та Буффон. А ще він був одним головних законодавців мод у голкіперських светрах 1990-х.
«Я ніколи не грав у некрасивій формі», – зізнається він в інтерв’ю Gazzta dello Sport. Відчуття стилю прийшло до нього не із класичних італійських брендів, як можна було б подумати, а з Англії, де він ніколи в житті не виступав.
З 14 років Пальюка залишається палким вболівальником «Астон Вілли»
У розмові з англійськими журналістами голкіпер розповідає, що дитинства вболівав з «Болонью», адже це його рідне місто, але у 14 років його серце захопила «Астон Вілла»: «Я почав вболівати за «Віллу» в 1981 році, в тому сезоні, коли ми виграли чемпіонат Англії. Пам’ятаю, що перші приватні телеканали почали транслювати англійський футбол в Італії, і я захопився великим змаганням за титул з «Іпсвіч Таун».
Це був справді незабутній сезон, навіть якщо результати не приходили до мене в реальному часі, як зараз. Що привабило у «Віллі»? Я закохався в цю форму, вона водночас красива та унікальна. Але історія клубу також мене захопила».
Зараз такі юнаки полюбили б «Сіті» або «Ліверпуль», але бірмінгемці Рон Сондерса не могли не закохати в себе. Джанлука пригадував фінал КЧ-1982 проти «Баварії», але вже за 12 років йому самому довелося протистояти улюбленій команді на «Вілла Парк». Тоді він з «Інтером» поступився в серії пенальті.
А любов до бірмінгемців нікуди не ділась, чоловік навіть зробив собі тату з емблемою клубу.
Довіряв бренду, який робив для нього рукавички
У 1990 році «Сампдорія», що саме перебувала у найвищій точці своєї футбольної історії, змінила технічного спонсора. Замість італійського бренду Kappa форму для них почала шити японська Asics. Джанлуці дизайн не надто сподобався, тому він попросив дозволу грати у формі від німецького виробника Reusch, що робив йому воротарські рукавички. Треба сказати, що Пальюка і раніше носив джерсі саме цього бренду, поєднуючи два лого.
Із новим спонсором теж домовилися, просто доводилося лого Reusch перекривати логотипом Asics. Фантастична історія для наших днів, яка тоді була цілком ок усім сторонам. Якщо на формі якимось чином опинялося одразу два лого – не біда.
Саме у такій формі він разом із блискучою командою Вуядина Бошкова підкорював Європу. Спочатку в компанії із Віаллі, Манчіні та Михайличенком він став чемпіоном Італії, вигравши для «Сампи» перше в історії Скудетто. А за рік у фіналі проти «Барси» Кройффа Пальюка пропустив вирішальний гол від Рональда Кумана зі штрафного.
У «Інтері» просив джерсі «Тоттенгема», бо вона нагадувала йому про «Астон Віллу»
Після ЧС-1994 Пальюка перейшов до «Інтера», де виробником форми був англійський бренд Umbro. Тут знову в пригоді стала любов до англійського футболу, адже він обрав собі форму саме звідти. Причому не улюбленої «Астон Вілли» (яку тоді одягав Asics), а із «Тоттенгема».
«У воротаря «Тоттенгема» була джерсі, яку я любив, тому що колір нагадував мені «Астон Віллу». Я подзвонив в Umbro, сказав їм, що хочу цю футболку. Було таке відчуття, ніби я граю за цю команду. Вони прислали мені 3-4 штуки, але з емблемою «Тоттенгема». Ми просто пришили до них емблеми «Інтера», – розповідав Пальюка.
Ось такий його форма мала вигляд у порівнянні з оригіналом.
В наступних сезонах він теж намагався креативити, навіть просив зробити йому джерсі із кольорами польової форми «Інтера». Звісно, багато матчів у такій футболці він зіграти не міг.
«Зараз я бачу, як багато воротарів носять другу або третю форму, і це неприємно. Я вважаю, що футболки воротарів мають бути барвистими, відображати особистість воротаря. Дзофф носив лише чорні або сірі джерсі, але інші, такі як Альбертозі чи Кастелліні, носили яскраві футболки», – пояснював свою філософію Джанлука.
Саме завдяки таким, як він, багато хто і полюбив класичні воротарські форми 90-х, що вражали вибухом кольорів та подекуди віддавали психоделією.
Фото: Inter FC, Aston Villa
