Українська баскетбольна суперліга заслуговує більше уваги. Репортаж з Луцька та Рівного
Вже дуже давно не був на живому профі баскеті. Останній раз ще у 2018 році в Литві на матчі Рітас - Жальгіріс. Тоді також написав невеликичкий звіт про це.
Потім почався COVID і пов'язані з цим обмеження, після цього повномасштабна війна. Навчаючись у Києві, я любив їздити на ігри в Меридіан та Палац Спорту, а от у рідному регіоні раніше ніколи не був на баскетболі. Причина доволі проста - до 2018 року ні Луцьк ні Рівне не мали команди рівня Суперліги.
І ось нарешті карти зійшлися, вболівальникам дозволили повернутися на трибуни, а близькі мені міста тепер не просто мають своїх представників у найсильнішому дивізіоні країни, а й грають у плей-офф.
Отже, після майже 6-річної паузи, я побував на двох іграх впродовж тижня. Рівне та Луцьк є двома географічно найближчими обласними центрами України, а моє містечко ще й знаходиться майже посередині між ними. Тому мені не проблема поїхати в будь-яке з них, дуже часто там буваю, інколи навіть в обох містах за 1 день.
Першим було Волинське дербі. Спортивне протистояння Луцьк - Рівне це завжди гаряче та принципово. Звичайно, було б дивно, якби зараз, в умовах війни, між вболівальниками українцями виникали б якісь масові бійки, хоча в мирний час, цілком ймовірно, що без цього не обійшлося б.
З Рівного прибула досить велика група підтримки, яка за шумом мабуть не поступалася луцькому фан-сектору, але завдяки звичайним вболівальникам, господарі все таки мали невелику перевагу у підтримці.
(Деякі фотографії взяті з фейсбук сторінок клубів)
Під стать боротьбі на трибунах, така ж рівна боротьба точилася і на паркеті. Гойдалки всю гру, жодна із команд не могла організувати якийсь суттєвий ривок та далеко відірватись від суперника. Мені, як нейтральному вболівальнику, заходило дуже. Скучив за цими емоціями, перегляд на ютубі це звичайно зовсім не те. Взагалі, атмосфера топова, гімн України у виконанні військового оркестру, символічне стартове вкидання військовими (в Рівному також), ще й прибуток від квитків, як було анонсовано, піде на потреби ЗСУ. Чудово, коли є можливість поєднати приємне з корисним.
Квитки коштували однаково - 150 грн.
Однак, якщо бути відвертим, Луцьк переміг своїх сусідів у плані організації.
По-перше, у них кращий зал, з більшою місткістю. На квиточку не було вказано конкретного місця, тому можна було займати будь-яке вільне. Звичайно ж, я пішов якнайближче до центру.
Легіонери суперників мило спілкуються під час паузи.
Сама будівля обласної ДЮСШ знаходиться практично в самому центрі Луцька, добратися туди дуже легко.
Та й звук, як мені здалося, тут був кращим, дуже чіткі, добре зрозумілі слова диктора та музика під час виступів черлідерок.
Повертаючись до самої гри. Вона вийшла дуже видовищною, напруженою, навіть з деяким відтінком скандальності.
Олександр Кольченко за 20 секунд до кінця гри вивів свою команду вперед складним 3-очковим влучанням.
https://youtube.com/shorts/gKFSfEytOD4?si=97p9sUFLqmqWkGbE
Місцеві фани шаленіли, але в останній атаці судді свиснули кидковий фол на гравцеві Рівного, а той холоднокровно реалізував всі 3 штрафні. Не беруся судити, наскільки це рішення було правильним, але звичайно ж лучанам було дуже прикро.
В наступні вихідні вже розпочалася півфінальна серія. Користуючись чудовою погодою, я поїхав до Рівного на велосипеді.
В цій парі в мене вже не було сумнівів за кого вболівати - це були господарі. Ігровий зал, ДЮСШ-4, знаходиться в доволі віддаленому районі міста - Північному. Не місцевому жителю знайти його було б досить проблематично. Повздовжня трибуна лише з однієї сторони майданчика, на квитку вказане місце, яке знайти було неможливо, так як такого сектору просто не було. Довелося знову ж таки сідати на вільне місце, хоча тут воно було далеко не таке зручне в плані огляду, як у Луцьку.
Мабуть зараз гріх нарікати на якісь незручності, є можливість сходити на гру - це вже добре, але на майбутнє Рівному варто покращувати свою баскетбольну інфраструктуру.
Загалом, атмосфера була чудова, в деякій мірі, можна сказати, навіть святкова. Місто раніше не могло похвалитися якимись вагомими спортивними досягненнями, а тут з'явилася реальна можливість поборотися за чемпіонство! Звичайно ж, маленький зал швидко заповнився під зав'язку. Напередодні пішов з життя Сергій Шемосюк - баскетбольна легенда міста, тому рівнянам було особливо важливо перемогти саме в цей день.
Гостей приїхало підтримати двоє вболівальників з барабанами і на цьому, здається, все. В цій грі, інтриги не вийшло зовсім. Не можу сказати, що Рівне грало якось дуже круто, наприклад, вони багато віддавали підбирань на своєму щиті, але Київ грав просто жахливо. У них не летіло ні звідки, ні з фарби, ні з периметру. 19 очок за першу половину - це звичайно не рівень плей-офф Суперліги і команді має бути трішки соромно за такий результат.
Після того, як їхній лідер Байнум, отримав 5 фол, гру можна було закінчувати. У складі киян можу хіба виділити Павла Буренка, який декілька разів ефектно зіграв у захисті. Взагалі, приємно бачити все ще в грі представників старої гвардії: Кольченка, Липовцева, Буренка, Агафонова, Тимофеєнка - тих людей, яких ще пам'ятаю з студентських років. І вони не просто виходять на паркет для статистики, а й дають хороший результат!
В паралельному півфіналі Черкаські Мавпи з Дніпром феноменально зарубилися. Дніпряни раніше вважалися явними фаворитами першості, але зараз дуже важко передбачити хто в підсумку стане переможцем.
Це не футбол, де за всі роки незалежності було тільки 3 чемпіони. Вже раніше здобували золоті нагороди 9 різних команд:
Будівельник
Азовмаш
Одеса
БК Київ
Донецьк
Хімік
Черкаські Мавпи
Прометей
Дніпро
Є шанс, що цьогоріч додасться ще десята.
Трішки дивує, що вболівальники в інтернеті, як я помітив, дуже мало обговорюють баскетбольну першість.
1 коментар на 7 новин в стрічці Трибуни. Звичайно, зараз є проблеми набагато важливіші, я це прекрасно розумію, але тим не менш, результати матчів НБА обговорюються куди більш жвавіше. Хоча, ще не так давно, ці гілки також були досить пустими, але пану Миколі вдалося їх дуже пожвавити) Не буду лукавити, мені самому заокеанська ліга набагато цікавіша в плані перегляду вдома, проте, якщо у вас є можливість відвідати гру вживу, це варто робити!
