Перші враження від молоді «Шахтаря» на зборах
Ділиться Олександр Сажко.
Ділиться Олександр Сажко.
«Шахтар» грав два товариських матчі за два дні за заздалегідь оголошеною схемою. Вчора проти срібного призера чемпіоната Польщі «Ракува» 60 хвилин зіграла умовна основа, а резервісти 30 хвилин. Гірники програли 1:2. Головні тактичні особливості пояснив в своєму телеграм-каналі автор Tribuna.com Ілля Новіков.
Сьогодні проти «Тюркгюджю» (2:1) з третьої німецької Бундесліги вийшли умовні резервісти, а на 60-й хвилині більшість з них змінили гравці, більш наближені до основного складу. Тільки Соломон та Мудрик в обидвох зустрічах зіграли по тайму.
В сьогоднішній грі «Шахтар» продовжував награвати нові ідеї Де Дзербі: 4-2-3-1, дуже довгі розіграші м’яча (аж занадто), низьке розташування фулбеків в білд-апі, їх захід всередину (створення додаткових ліній передач), широке розташування вінгерів (створення ситуацій один в один) та намагання високо пресингувати.
Якість в останньому компоненті важко перевірити, бо суперник значно поступався в класі та досить легко втрачав м’яч. Хоча було помітно, що далеко не всі гравці звикли так агресивно закривати суперника – встигали за своїми опонентами далеко не завжди.
Набагато цікавіше те, як у відведені 45-60 хвилин виглядав кожен з гравців, більшість з яких зараз б’ються за те, щоб залишитись в першій команді.
Анатолій Трубін
Без відпустки після Євро відразу приєднався до першої команди та вийшов в старті. На початку зустрічі двічі надійно вступав в гру, але більше м’яча майже не торкався. Навряд мав можливість врятувати в ситуації з голом. М’яч летів в кут за дуже незручною траєкторією.
Маркиньос Сіпріано
Відчувається, що бразильцю не дуже комфортно в таких умовах. Він і так важко звикав до нової позиції ще при Каштру, а зараз треба знову змінюватись та рухатись зовсім по іншому – заходити всередину, комбінувати в початковій стадії атаки. Сіпріано був не дуже корисним.
Артем Бондаренко
Зіграв всі 90 хвилин на незвичній для себе позиції лівого центрального захисника. Почував себе явно некомфортно, тому занадто довго приймав рішення та не завжди обирав найкращі напрямки для передач.
Марк Мампассі
Намагався активно брати участь в розіграшах м’яча. Можливо, просував його навіть більше за Бондаренка. Але відчувається, що загострюючи передачі – не найбільша чеснота Марка.
Юхим Конопля
Значно комфортніше почуває себе в нових умовах, ніж Сіпріано. Декілька разів вчасно заходив всередину, допомагав в розіграші м’яча та цікавіше виглядав в останній третині поля.
Маркос Антоніо
Розташовувався найнижче з трійки півзахисників. Але мав проблеми з позиціонуванням. Важко знаходив вільні зони, щоб розвернутися з м’ячем лицем до воріт суперника. Тому більшість його передач – це обіграші з центральними захисниками. Після виходу Майкона став грати вище – і «Шахтарю» відразу стало простіше просувати м’яч.
Георгій Судаков
Також приєднався до команди відразу після Євро та вийшов в старті. Класно рухався поміж ліній, зміщувався на лівий фланг та комбінував з фулбеком та вінгером. Дуже подобається його перший дотик та впевненість навіть в складних передачах. Але помітно, що Судакову потрібен час, щоб підлаштуватись під вимоги нового тренера. Зараз він грав «з чистого аркуша». Були помилки як в передачах, так і в розташуванні під час пресингу.
В’ячеслав Танковський
Грав десятку, виділявся рухом під час своїх атак та досить агресивними пресинг-діями під час переходу в захист. Але в розіграші м’яча випадав – мінімум користі. Величезний контраст з Педріньо, який змінив В’ячеслава.
Манор Соломон
Схоже на те, що може стати жертвою ліміта. Тому що Де Дзербі награє з основним складом Мудрика. Принаймні немає ігрових причин, чому ізраїльтянин не повинен грати в старті. Він шукав ситуації один в один, обігрував, вчасно зміщувався до центру, заробив та забив пенальті.
Михайло Мудрик
Вийшов в перерві замість Соломона. Досі не дуже задовольняє якість рішень Михайла. Показовий епізод, коли він отримав класну передачу у вільну зону, але замість зміщення всередину та намагання загострити в штрафну так й біг з м’ячем флангом до кінця поля. Але, з іншого боку, Михайло забив гол, коли закрив дальню стійку, що майже не роблять інші вінгери «Шахтаря».
Олег Очеретько
Відчував себе невпевнено, граючи так широко та зовсім рідко торкався м’яча. Все ж таки, здається, Очеретьку значно зручніше грати ближче до центра, коли він може більше рухатись та шукати можливості для приймання м’яча поміж лініями.
Фото: «Шахтар»
