Вороніну в «Ліверпулі» було несолодко. Відчував нечесну конкуренцію, його дратував стиль життя в Англії

А ще українець швидко налаштував проти себе ЗМІ.

Цього місяця минає десять років, відколи Андрій Воронін остаточно покинув «Ліверпуль». Перший та поки єдиний український гравець в історії мерсисайдців провів неоднозначні півтора роки на «Енфілді», залишивши по собі мало яскравих згадок. Серед них вогняний старт і токсичний фініш.

Вороніна в «Ліверпулі» зупинили травми та конкуренція. Вже за рік Бенітес хотів його позбутись

Рафа помітив Андрія в очній зустрічі. В розіграші ЛЧ-04/05, який «Ліверпуль» закінчив легендарним чудом в Стамбулі, мерсисайдці зійшлися з леверкузенським «Байєром» в 1/8 фіналу. Англійці двічі виграли 3:1, в обох матчах зіграв Андрій. І хоч українець тоді не забив, але тренеру суперника запам’ятався.

Настільки, що через два роки, коли з’явилась можливість підписати його безкоштовно, «Ліверпуль» та «Байєр» домовились про трансфер ще посеред сезону – в лютому 2007-го.

«Він розумний, має хороше відчуття гри й додасть нам набагато більше опцій в атаці. Андрій також може грати під нападником, брати гру на себе або зміщати атаку з флангу», – говорив тоді Бенітес, а між рядків відчувалось дійсне ставлення до українця. Iспанцю він, звісно, був потрібен не як основний нападник – таким судилось стати ще одному тодішньому новачку червоних Фернандо Торресу.

І все ж 27-річний Андрій прийняв головний виклик у кар’єрі, змінивши насиджену Бундеслігу на АПЛ.

Поки українці ловили вайб майбутніх протистоянь зі Шевченком (в підсумку хлопці зустрілись на полях Англії лише раз), Воронін кометою встиг яскраво засвітити себе, тільки з’явившись, та погаснути ще до очної гри зі земляком.

Дебютний гол за «Ліверпуль» Андрій забив уже в другому поєдинку. Ефектний дальній удар став єдиним у виїзному матчі кваліфікації ЛЧ проти «Тулузи». Гріх не передивитись ще раз:

В наступних двох іграх Воронін забив ще по голу, через три тури відзначився ще разок і... замовк. Результативний старт не допоміг українцю виграти конкуренцію, в якій, окрім Торреса, брали участь Кюйт, Бабель та улюбленець фанатів Крауч.

Андрій відзначав різку для нього відмінність між футболом в Англії та Німеччині. Особливо на тренуваннях:

«Тренуючись з тим же «Байєром», можна було зупинити м’яч, подумати, зробити 2-3 торкання. Тут же таке не дозволяється навіть на тренуванні. Хоча вправи, які пропонує тренер, дуже цікаві.

Щодо фізики, то у перший же день запитав у Джеррарда, чи багато доведеться бігати. Він відповів, що всі тренування в основному з м’ячем і тривають півтори години. Немає практики, яка часто зустрічається в Німеччині або в Україні, коли гравці два тижні тільки тим і займаються, що бігають».

До зими в Андрія ще була регулярна ігрова практика. В листопаді, за свідченнями британських журналістів, українець видав найкращу гру в червоній футболці – двома асистами допоміг рознести в ЛЧ «Бешикташ» (8:0). Оцініть самі – зокрема, гольовий пас п’ятою на Джеррада:

Але в січні на тренуванні Воронін травмував зв’язки гомілки, вибув на два місяці, а коли повернувся – був уже кінець сезону. Ще два голи Андрія в останніх турах не переконали Бенітеса в користі форварда. Рафа лише відзначав його роботу на тренуваннях.

Більш промовистими були наступні кроки «Ліверпуля». В міжсезоння клуб підписав ще одного нападника – Роббі Кіна з «Тоттенгема». На фоні цього Воронін не завжди виходив навіть у літніх спарингах. Офіційна причина – мікротравма. Кажуть, українця карали за відверте невдоволення покупкою ще одного конкурента. 

«Мені дали зрозуміти, що Бенітес в наступному сезоні на мене не розраховує. У мене з Рафаелем було дві розмови – три тижні тому він говорив одне, зараз ситуація змінилась.

Хоча я серйозно налаштувався завоювати місце в складі, добре провів передсезонку. Але, схоже, чесної спортивної конкуренції не буде, марно комусь щось доводити. На жаль, не все залежить від мене», – скаржився тоді Андрій.

Нарешті, в останній день літнього трансферного вікна українця повернули в Німеччину – «Герта» орендувала нападника на рік.

Далі були непоганий сезон в Берліні (11 голів та 5 асистів), бажання «Герти» продовжити оренду, бажання «Ліверпуля» виключно продати Вороніна, зрештою непродуктивне (12 ігор, 0 голів) повернення на «Енфілд» на пів року та остаточний перехід в московське «Динамо» в січні.

Невдовзі видання Goal.com включило Вороніна в список найгірших гравців останніх років, які виступали під номером 10.

В Англії Вороніну з сім’єю було некомфортно. Андрій не приховував невдоволення, чим роздратував журналістів

В перший же рік в Ліверпулі форвард налаштував проти себе місцеві ЗМІ. Деякі британські медіа навіть гучно називали Вороніна публічним ворогом №1 в країні. Все через необережні висловлювання в інтерв’ю українським та російським виданням.

Андрій скаржився на скаузерський акцент, рівень злочинності в Ліверпулі та систему охорони здоров’я в Англії. Особливо на останнє, коли захворів його кількамісячний син Андрій-молодший, який народився вже на островах.

«Я довго жив у Німеччині. І тепер, порівнюючи рівень загальної організації, відповідальності, чистоти на вулицях, можу сказати, що німці стоять на кілька щаблів вище. Тут все трохи по-іншому. Приїхавши в нову країну, я не знав ні законів, ні мови. У скрутних ситуаціях мені, звичайно, підказували, але склалося враження, що англійці часто начебто й хочуть допомогти, але ти не можеш бути впевненим на сто відсотків, зроблять вони це чи ні.

У порівнянні з Німеччиною, Англія далеко позаду в плані комфорту та культури. В п’яти сусідніх будинках також живуть футболісти. Нещодавно злодії пробрались в дім Джеррарда, тому зараз поліцаї на машинах часто тут патрулюють. Ми весь час чуємо звук сирен. Для порівняння, Леверкузен – набагато спокійніший.

Сфера медичного обслуговування тут також погана. В Німеччині повно хороших лікарів та клінік. Тут і близько такого немає. Коли в нашого сина з’явилась алергія на шкірі, нам довелось кілька годин прочекати, щоб потрапити до лікаря.

Коли ж ми таки потрапили на огляд, він відповів, що не знає, як лікувати дітей. Лише прописав якусь мазь для втирання. Я був шокований. Зрештою, моїй дружині Юлії довелось повернутись із сином до Одеси, де вони здали всі потрібні аналізи».

Пізніше в інтерв’ю клубному сайту «Ліверпуля» Воронін все це заперечував. Мовляв, дружина з сином їздили до рідної для Андрія Одеси лише познайомити малюка з батьками.

«Щодо повідомлень, нібито я незадоволений життям в Англії, то я ніколи не говорив подібних речей. Так, мені було нелегко, коли я тільки переїхав до Ліверпуля, адже я жив у Німеччині протягом 12 років. Я не знав англійської, але домігся великого прогресу останнім часом.

Все у повному порядку. Моя дружина народила тут дитину, з кожним днем все більше звикаю до життя в Англії».

Мова справді була бар’єром на шляху акліматизації Вороніна в команді. Цього Андрій не приховував – ні від британських, ні від українських чи російських медіа. В першу чергу це впливало на стосунки з лідерами «Ліверпуля», з іноземцями форварду було легше порозумітись.

«У команді більше спілкуюся з іспаномовними хлопцями, – пояснював у той час Андрій. – З Алонсо, Рейною, Арбелоа. А ще з Кюйтом, бразильцями. Не дуже виходить спілкування з Торресом – він теж не надто далеко просунувся у вивченні англійської. Говоримо приблизно на одному рівні. Я вже навіть іспанською почав лаятися, а він – російською!

Також з самого початку склалися хороші відносини з Краучем. Але місцевих – мерсисайдців Джеррарда і Карраґера – зрозуміти важко. Вони говорять на ліверпульському діалекті. Інколи я просто не доганяю, про що вони. У багатьох іноземців ті самі проблеми».

Довелось Вороніну пристосовуватись і до насиченого графіку в англійському футболі. І тут теж Андрій не зміг висловити своє ставлення без порівняння не на користь АПЛ.

«Мабуть, це перші новорічні свята, коли мені доводиться працювати. Це мій перший сезон в Англії, звикнути до такого розпорядку дуже важко. Якби я грав в якомусь іншому чемпіонаті, то зараз вже тиждень відпочивав би на островах».

Якщо українським журналістам капризний норов Вороніна був добре знайомий після публічних конфліктів у збірній з Блохіним та Михайличенком, то англійські медіа численні скарги не надто успішного футболіста зачепили за живе. Андрій підставив і себе, і дружину.

ЗМІ називали стиль одягу Вороніних найгіршим. Ті відповідали, що британцям бракує витонченості

В першу чергу мова про жовту британську пресу, яка, як відомо, кусає боляче і за живе. Чого варті лише заголовки на кшталт «Модний автогол. Це що, найгірше одягнута пара селебріті?» або «У подруги Вороніна Юлії найгірший гардероб у світі».

Невідомо, чи з’явились би ці заголовки без критичних висловлювань Вороніна про англійський побут, але по факту журналісти не скупились на глузливі та образливі епітети.

Наприклад, через тодішню зачіску з хвостиком Андрія деякі бульварні видання чомусь називали Фаб’єном Бартезом в перуці або товстішим братом Еммануеля Петі.

Evening Standard писала: «Можливо Вороніни не такі популярні як Бекгеми, але їхній приголомшливо поганий смак в одязі притягує погляди багатьох». Все почалось із фото, на якому Андрій та Юлія йдуть вулицею в Ліверпулі після шопінгу.

Преса вхопилась з леопардовий спортивний костюм Юлії з велюру, який швидко обізвала несмаком та катастрофою. В Daily Mail пішли далі й описали вигляд Вороніних так, «наче вони одягаються на ринку».

«Британська преса критикувала мене за поганий смак в одязі. Це смішно, – відповідала Юлія. – Британці просто жахливо консервативні. З усіх кольорів вони полюбляють лише чорний та сірий.

Я ж одягала яскравий та тугий одяг, ходила на високих підборах. Очевидно, що у мене був кольоровіший вигляд, ніж у них».

«Ніколи про це [стиль одягу] не замислювався, – пояснював уже Андрій. – Напевно, якщо ти зі Східної Європи, то ти завжди трохи не такий. До того ж, якби всі одягалися однаково – це було б нудно. Мені здається, що тут у кожного свій стиль, і мій не дуже виділяється. Я люблю джинси – раніше в Україні їх було не дістати».

Дійшло до того, що Вороніну прямо рекомендували придивитись до гардероба Девіда Бекгема або партнера по команді Стівена Джеррарда.

Ще один помітний виток в стосунках преси з Вороніними стався в грудні 2009 року, за кілька тижнів до переходу Андрій в «Динамо». Журналісти дізнались, що пара відпочиває в Маямі, хоча в ці дні у «Ліверпуля» була гра з «Астон Віллою» (1:0).

В пресі подейкували, мовляв, Воронін втратив мотивацію, коли дізнався, що Бенітес на нього не розраховує й хоче продати, щоб виручити гроші на трансфери. Журналісти одразу підхопили, що продаж Андрія мав би сподобатись Юлії, яка продовжувала говорити, що Англія – остання країна, в якій вона хотіла б жити. І за одно пройшлись по її пляжних фото, на яких жінка, на думку ЗМІ, поводиться таким чином, щоб привернути увагу об’єктивів.

Пропуск гри з «Астон Віллою» був не єдиним для Вороніна в «Ліверпулі», що відбувся не зі спортивних причин. Через історію з відпочинком в Маямі преса швидко згадала, що в першому сезоні на «Енфілді» Андрій якось попросив Бенітеса пропустити гру з «Блекберном» (0:0) через народження Андрія-молодшого.

«Перейми у Юлі почалися в суботу рано вранці. А в мене о десятій годині заїзд напередодні матчу, – пригадував пізніше Андрій. – Приїхав на стадіон, відразу до Бенітеса. Так і так, хочу відпроситися на пару годинок в пологовий будинок. Там швиденько все закінчиться, і я приїду в Блекберн своїм ходом в акурат до початку.

Але Рафа відразу відпустив з кінцями: «Їдь додому. Швиденько не вийде. А навіть якщо приїдеш, в такому стані ти багато не награєш». Тренер теж людина. Щоправда, у нього був трохи розгублений вигляд. Напевно, розраховував на мене в цій грі, а так треба було включати в заявку Кьюелла, який за весь сезон тільки останній матч на Кубок проти «Кардіффа» провів».

Зрештою, порозумітись Вороніним та британській пресі так і не вдалось. Тому, коли стало відомо про остаточний трансфер Андрія в Москву, одне з англійських розважальних телешоу попрощалось з українцем жартівливим, але в чомусь символічним способом.

Це була відеонарізка фейлів форварда у червоній футболці, змонтована під захопливі вигуки англійських коментаторів.

«Я надеюсь, что этот кошмар скоро закончится». Воронин поддержал Кокорина и Мамаева

«Лично поломал бы ему руки». Что говорил Воронин о сборной и ее игроках

Фото: Getty Images, Spalsh

+36
Реклама 18+
Популярные комментарии
Katy Baty
+108
Леопардовый костюм.....
Воронин - гопник.
Казалось бы, большую часть жизни провел в Европе, а совковый менталитет так и остался. Все ему должны. А выучить язык на уровне - это не царское дело...
Rhodesian
+73
Воронин, - типичный совкопитек, - во всех своих факапах такие люди объявляют всех вокруг (тренера, прессу, партнеров...) только не самого себя.. Не знает английский, - чья это вина? Плохой вкус в одежде, - кто виноват? Не втянулся в плотный график, - чьи проблемы? Совок головного мозга не позволил Воронину стать большим футболистом.
ukraina_ponad_use
+52
Читаєш матеріял і думаєш про кого він? Воронін? Коноплянка? Ярмоленко? кого не візьми - у всіх одні й ті самі "проблеми", то тренер жорсткий, то календар складний, то мова незрозуміла... Першість зупинки ваш рівень, байстрюки
Написать комментарий 30 комментариев
Loading...
Реклама 18+