«Хаві жалівся: «До мене Гюбшман як приклеївся, галіки, ікри – все болить». Чигринський – про «Барсу», Ібру, Пепа та Мессі
Розповів про секрети «Барси», яких ви не знали.
Розкрив в інтерв’ю Віктору Вацко секрети, про які ви не здогадувалися.
Про розмови з Пепом перед трансфером в «Барселону»
Ми нерідко спілкувались по телефону з Гвардіолою перед трансфером. Англійською.
Англійська мені легко давалась в школі, але брат займався окремо з вчителем, а в мене мова підтягнулась сама собою, тому що і музика, і фільми допомагали. Просто був інтерес, все перекладалось. Принаймні той рівень, якого було достатньо для формального спілкування.
Тоді це ще був Пеп, який один рік працював в «Барселоні». Зараз він вже як тренер – фігура іншого рівня і це вже впливає, якщо він когось набирає. Тоді він мені дзвонив, коли вони вперше при ньому виграли Лігу чемпіонів. Дзвонить і каже: «Хай, Діма. Іт’с Пеп». В мне все закололо. Це було на зборах, а ми тоді з Селезньовим були в номері. Ну і Сєля там чує, напевно, англійську, ми розмовляємо, а потім я йому говорю: «Слухай, Сєль, тут Пеп набрав».
Він мені казав, що вони цілий рік дивилися, як ми зіграли в групі. Казав: «Я дуже хочу, я уже бачу тебе у нас. Процес йде, але ми впевнені, що все буде добре. Ти зі своєї сторони не переживай». Ще питав: «Як ти налаштований?». 4-5 разів до трансферу ми розмовляли. В серпні, коли мене заграли в Лізі чемпіонів, я думав: «Блін, як вони відреагували? Напевне, уже фініш». А він мені дзвонить наступного дня і він мене заспокоює: «Не переймайся, в нас бажання стільки, що це для нас взагалі нічого не значить». Він класний.
Гвардіола – дуже розумний і він дуже добре знає що і для чого він робить. Він мислить на два кроки наперед. Навіть в спілкуванні, він собі постійно створює різні варіанти розвитку ситуацій. З футболістами по-різному буває. В цьому плані він дуже грамотний.
Навіть в цей період, коли я не грав, ми з ним зв’язок не втрачали. Кожен день спілкувались і він постійно мотивував на тренування, на правильний підхід та підтримував. Він говорив: «Коли буде правильний момент, я тебе ставлю и все буде топ». Навіть коли почалася ситуація з новим президентом, казали, що зараз будуть зміни, мені Рінат Леонідович подзвонив і говорить: «Давай назад». В цей же час мені подзвонив Пеп і сказав: «Нічого не читай, нічого не слухай. Я є і говорю тобі, що це неправда. У меня бажання тільки одне – щоб ти залишився».
Про адаптацію в «Барселоні» та тиск ціни
22 роки – це період становлення, я багато чого не знав. Розумію, що ще рано було. Це період, коли ти багатьом речам вчишся. Наприклад, у Де Лігта так: він прийшов, робить помилки і вони говорять про це. Феноменальний талант! Він сам говорить, що йому багатьом речам потрібно вчитися. Але відношення інше в Італії.
В Іспанії в такій команді, як «Барселона» ти робиш помилку і відразу реакція йде – резонанс дуже сильний. Гвардіола казав, що цифри, за які мене купили, будуть проти мене. Якщо б вони мене купили зимою за 8-10-15 млн, то ніхто б навіть не придав цьому значення. Я відчував відношення преси і вболівальників. Вже почалися такі розмови, що зі мною буде зв’язка з Піке на 10 років.
Якщо це серйозний європейський клуб, то туди потрібно йти після 25, коли вже є достатній досвід. Ідеальний варіант – це як у наших хлопців: Яремчук, Маліновський. При всій повазі, вони ноунеймами туди потрапили.
Ти отримуєш досвід, граєш, в тебе є можливість все це оцінити, інтегруватися. Зінченко поїхав в «ПСВ», все пройшло поступово. Коли він грає, то є таке відчуття, що він настільки грамотно і правильно розуміє гру «Сіті», всю систему взагалі, підхід. Це впливає психологічно.
Бажання в мене тоді було стільки, що я відразу за мову взявся і за все. Мені говорять: «Оу, спокійніше трошки, збавляй оберти». А я хочу все і одразу, куди збавляти?
Там на тренуваннях зовсім інший підхід. У нас в «Шахтарі» на тренуваннях кожен день війна була . Ми робили на максимум, у нас іскри летіли, у нас було дружньо і Луческу це любив. А в «Барселону» приїхали і нас там чуть-чуть поводили 20 хвилин – це було одно з перших тренувань. І вони говорять, що все, закінчили. Ібра говорить: «Давай, все, закінчили, в середину». В мене був шок, я після цього навіть почав окремо ходити в зал, кожен день після тренування ходив, бігав, займався. Мені здавалося, що все це неправильно, мало. Зараз розумію, що не було просто досвіду, готовий не був.
Але зараз я не шукаю причин. Основна причина – я сам. Навіть в тій ситуації я міг набагато краще використати ті шанси, які в мене були.
Про Ібрагімовіча
З Ібрагімовічем та Максвеллом були найближчі стосунки. Ібра дуже своєрідний.
Не всі люди правильно розуміють і інтерпретують Ібру, який він є з його характером. Люди думають, що він любить цю показуху, а насправді він такий і є. Він так само не любить, коли йому підіграють. Він любить, коли ти з ним не згоден – говори йому в лице і він тебе буде поважати більше, ніж коли ти починаєш сміятись тільки через те, що це він відпускає такий жарт.
Я з перших тренувань в «Барселоні» взяв собі за правило, що тут «або ти, або тебе». І так вийшло, що на Ібру попав жорстко і він відразу після тренування підійшов: «Браво, Джізус, браво». І відразу в нас нормально пішло. Плюс ми жили в одному готелі багато часу і на тренування разом їздили інколи. Він мене забирав, бо я не водив авто тоді. А Максвелл він постійно з Іброю був, вони ж все життя. Тільки Максвелл може сказати, що він друг Ібри.
Від Златана стільки всього наслухався про Гвардіолу. Була така смішна історія, коли я уже повернувся і ми поїхали грати турнір на Кіпрі зі збірними. Ми зіграли півфінал з Румунією, а фінал зі шведами. Нас поїхало 25 футболістов і відразу сказали, що грають по 11. 11 на один матч і 11 на другий. Ми виграли у Румунії і фінал зі Швецією я уже не грав, ми розминаємось. Стоїми, квадрати, закінчили. Я голову повертаю, дивлюсь – стоїть хтось в центрі поля. Ібра стоїть чекає. Тобто ми грали в квадрат, а він стоїть мене чекає. Я підхожу і він каже: «Ісус, я маю піти від цього гея [Гвардіоли]». Ми зайшли в підтрибунку і він мені говорить: «Я уже не можу терпіти таке відношення».
Ібра тоді дійсно робив погоду і в нього не було підстав міняти його позицію. Були ситуації в «Барсі», коли Златана просто розлютило відношення до Мессі. Матч відповідь з «Інтером», 3:1 «Інтер» першу гру виграв. Перший тайм 0:0, заходить Гвардіола, розказує якість тактичні нюанси, команда сидить і він говорить: «Лео, будь-ласка, зроби щось». Ібру це просто вивело з себе, взбісило. Після цього він говорить: «Як так?»
Він міг грати квадрати і проговорювати: «Ібра, ти топ! Що ти витворяєш? Всі ці олухи не звертають на тебе увагу». Казав в голос, тренера стоять близько, вони все це чують. Так само люба вправа, коли голи забивав заходив в роздягальню і розказував: «Ви школярі, я вас знищую на кожному тренуванні».
Ібрагімовіч – одна з найсильніших особистостей. Харизма неймовірна. Він казав: «Якщо я кожен день під час тренування собі не доведу і не покажу, що я кращий в світі, то я в неділю не буду кращий. Кожен день тут я маю бути кращим, показувати собі».
Про ставлення до Чигринського в «Барселоні»
Відношення було просто супер. Там така культура. Я коли тільки приїхав, у «Барси» було тренування, тому ще в цей день в них була перша гра чемпіонату. Ми повернулись після Суперкубку, вони почались готуватись до чемпіонату, а я повинен був підписати контракт.
Мені сказали, що команда зібралась на тренування перед грою, зможу спуститись в роздягальню. Спустився в роздягальню і Хаві одразу: «А ти сам чи з дружиною?». Говорить: «У мене ноги болять, до мене Гюбшман як приклеївся, так і не відходить, галіки, ікри – все болить». Це була просто фантастика. Так само з Іброю в готелі, він одразу: «Чудова гра». Про Суперкубок.
Ніяк не ставлюся до того, що мене називають «Джізус». Я не бачу такої схожості, тому мене це дивує. Мене більше це дратує.
Про Мессі
На мій погляд, Мессі – найкращий футболіст в історії. Він інопланетянин.
В побуті ніби нормально людина виглядає, а на полі – ні, не як нормальна. Те, що ви бачите на полі – дуже мало, інколи на тренуваннях він показує більше. Потрібен науковий аналіз, щоб це пояснити.
В побуті він досить закрита люди, тому що багато уваги. Він сам по собі інтроверт. Масштаб уваги не можна навіть уявити.
Була ситуація, коли був вихідний день, тренер по фізпідготовці каже: «Поїхали за місто, там є класний ресторан, пообідаємо». Я погодився. Ми приїжджаємо, стоїть машина Мессі, заходим, там хазяїн, Мессі. Стіл як у султана. І Мессі говорить нам: «О, сідайте». Я говорю: «Слухай, Лео, вони всі бігають для тебе». А він відповідає: «Це уже дуже довго так. Я уже ні заплатити, ні вийти не можу». Коли виходиш, то одразу бенкет, а коли хочеш заплатити, то тебе тільки пригощають. Таке життя у нього. Думаю, через це він також дуже закритий.
Ми приїжджали на базу, а біля його ящика стоять подарунки і передачи. Люди передають з усього світу. У нього навіть немає часу це все розгрібати. На виїздах люди чергами стоять, щоб йому якийсь пакет передать, сувенір.
Він взагалі такая людина, яка робить мінімум слів. Ніколи ти не побачиш зверхнього відношення. З персоналом менше, тому що є люди, яка закріплена за Мессі. Окремо. Якщо Мессі їде в збірну, то людина з ним летить. Після гри Мессі додому і людина там має з ним додому, щоб подивитись на його стан.
