«Це працює лише для мене та Хантера Томпсона». Джо Страммер (The Clash) та його загадковий Паризький марафон 1982 року

Чи можете ви собі уявити фронтмена та лідеру одного з найпопулярніших британських панк-рок гуртів, який на початку 80-х долає марафон? При цьому робить з цього міні-шоу та загадку, яка не полишає в спокої його фанів: чи біг насправді Джо Страммер Паризький марафон 1982 року? 

За декілька тижнів до виходу нового альбому The Clash під назвою Combat Rock, на який покладались великі надії, після провалу попереднього - Sandinista, зникає головна зірка гурту Джо Страммер.

Від самого початку це була ідея менеджера гурту Берні Роудса, що планував цей трюк в якості рекламної кампанії до виходу нового альбому. Але Страммер вирішив зникнути по-справжньому і 21 квітня 1982 року разом зі своєю подругою Габі Солтер відправився на човні з Лондона до Парижу. Звісно про їх вояж нікому не було відомо, окрім друга Габі Солтер, який запропонував парі для проживання свою квартиру в районі Монмартр.

Оскільки The Clash були дуже популярні у Франції, Джо та його подрузі Габі доводилось маскуватись, але це не завадило їм зробити свою екскурсію по Парижу, відвідуючи музеї і місця відомих художників та письменників (сам Страммер був шанувальником Артюра Рембо). 

Що цікаво, під час своєї подорожі Джо Страммер спромігся пробігти та фінішувати на Парижському марафоні, який проводився в столиці Франції в той час. Однак в офіційних результатах відсутні його псевдонім або справжнє прізвище (Джон Грэм Меллор).

Єдине документальне підтвердження це фотографія Річарда Шредера, яка була зроблена після закінчення марафону. Однак на ній у Страммера та Солтер відсутні стартові номери, які видаються всім учасникам.

Як пізніше розповідав сам Річард в документальному фільмі Joe Strummer: The Future Is Unwritten: «Вам цього не зрозуміти, для Джо зробити щось подібне було нормальним станом речей. За декілька днів до старту марафону він побачив статтю в газеті і сказав: «Круто, зробімо це». Вони не реєструвалися, але вийшли на старт. Габі зійшла через декілька миль, але Джо фінішував. Я був там від самого початку, чекаючи на його прибуття. Вірите мені чи ні, навіть якщо б мене там не було, я впевнений, що він це зробив. Ви повинні були бачити його обличчя після закінчення! А через кілька днів... він навіть не міг ходити».

Сам Страммер в інтерв’ю американському журналу Steppin’ Out (1999 рік), відповідаючи на питання журналіста про участь в Парижському марафоні 1982 року розповів багато цікавого:

- Ти колись бігав Паризький марафон?

- Так, я пробіг три з них.

- Виправи мене, якщо я помиляюсь, але чи правда, що ти ніколи не готувався до жодного з них?

- Ви не повинні питати мене про мій тренувальний режим.

- Чому?

- Тому що це не добре і я не хочу, щоб люди копіювали його.

- Не змушуй мене вибивати його з тебе

- Окей, якщо хочеш, то отримуй. Випий 10 пінт пива в ніч передзмаганнями та не бігай жодної милі за чотири тижні.

- Не бігати взагалі?

- Не бігати взагалі. І не забувай про 10 пінт пива за ніч до того. Перед публікацією переконайся, що ти попередив «Не намагайтеся повторити це вдома». Це працює лише для мене та Хантера Томпсона, але не допоможе іншим. Я лише кажу те, що я роблю.

Можливо ви здивуєтесь, але для лідера однієї з перших та найбільш популярної панк-рок групи це був не перший та не останній марафон. В 1981 та 1983 році Страммер брав участь у Лондонському марафоні та навіть спонсорувався англійський таблоїдом The Sun. На жаль, списки учасників 1981 та 1983 року на даний момент відсутні і окрім фотографій зі стартовим номером підтверджень немає.

Чи дійсно Джо Страммер біг Парижський марафон 1982 року? Мабуть, ми цього ніколи не дізнаємось, але робити подібні витівки було в його стилі. Він би мало кого здивував, з тих хто його знав, якби одного ранку після вечірки прокинувся і сказав, що сьогодні збирається пробігти марафон.