Чому чемпіонати областей цікавіші, ніж Українська Прем'єр-ліга

Поки у «великому футболі» міжсезоння, саме час звернути увагу (якщо ви досі цього не зробили) на аматорські змагання. Як Чемпіоншип і Конференція вважаються тру фанатами оазами справжнього футболу, так і поєдинки «Зорі над Бугом» (Яструбинове) – ФК «Ольгополь» позбавлені жодних натяків на гламур і пафос. Хіба що в назвах.

Отже, чому все ж таки регіональні змагання виглядають привабливішими, ніж змагання в елітному дивізіоні? Ми нарахували 10 причин.

Вчимо географію

В УПЛ в новому сезоні буде 12 команд з 9 міст (а якби не вибрики «Полтави» - то взагалі з 8). Досить обмежена географія. Для прикладу – в поточному чемпіонаті Миколаївської області виступає 21 учасник. Їх навіть довелося ділити на підгрупи за географічним принципом.

В Полтавській – 16. У Волинській – 14 (на старті було 16). В Рівненській, Львівській і Київській – по 13.

Багато голів

За чим вболівальники ходить на стадіон? Правильно – за голами. В УПЛ за останні 10 сезонів рекордний показник був зафіксований у сезоні 2014-2015 – 2,68. А в останні два сезони впав до 2,2-2,3.

А тепер  порівняймо з останніми турами в обласних турнірах Відразу в 6 регіонах середня результативність перевищила 5 голів за матч. Ще в 8 – коливається в межах 3,7-4,75. Рекордсмени грають в Запорізькій вищій лізі – 21 гол в 3 матчах туру.

Нижче трьох голів за гру результативність опустилася лише в Київській та Хмельницькій областях.

Без порожніх трибун

Минулий сезон УПЛ був найгіршим за відвідуваністю за всю історію чемпіонатів України. Можна, звісно, зробити поправку на клуби-переселенці (вимушені) і клуби-бомжі, але навіть «Олександрія» та «Зірка» збирали на трибунах в середньому 1500-2000 глядачів. Це, відповідно 20 і 15% від загальної кількості місць на їхніх аренах. Яка тут може бути футбольна атмосфера.

А ось недавній фінал Кубка Черкаської області між уманським УТК і Альтаїром з Драбова на нейтральному (!) полі в обласному центрі зібрав 1700 глядачів.

Скажете, то фінал Кубку… Добре. Ось гра 8-го туру чемпіонату Житомирщини між Поліссям (не житомирським, а з Городниці) і новоград-волинським Звягелем. 1500 глядачів на місцевому стадіоні Колос. Населення Городниці – трохи більше 5000 мешканців. Уявляєте собі третину жителів Полтави на стадіоні Бутовського?

У футбола жіноче обличчя

Набили оскому Гельзін і Димінський? Зустрічайте: президент ФК «Велетень» (Глухів) Надія Вайло і президент ФК «Олімпія» (Савинці) Тетяна Ситник. Це єдині в українському футболі жінки-керівниці. В УПЛ прекрасну половину людства презентує лише арбітр Катерина Монзуль. Перемога 2:1

Машина часу

Починає напрягати той факт, що більшість гравців УПЛ молодші за вас, а юні зірки Шапаренко і Лунін – однолітки хлопця вашої доньки? Ласкаво просимо до обласних чемпіонатів. Тут можна перенестися не лише в 2000-і, а навіть в 90-і.

Один з кращих бомбардирів чемпіонату Волині – екс-гравець «Карпат» і збірної України Тарас Кабанов. Найбільше голів в чемпіонаті Закарпаття забив колишній хавбек «Шахтаря» і національної команди Адріан Пуканич. І це при тому, що в конкурентах у нього – зірковий дует форардів з ФК «Середнє»: Мирослав Бундаш – Матвій Бобаль.

Серед одноклубників Пуканича – Валентин Слюсар (екс-Металіст і також збірна України).

Але найефективніше на ностальгічну сльозу пробивають в «Десні» з Погребів, що грає в чемпіонаті Київської області. Зараз тут грає і забиває (дубль в останньому турі) Андрій Воробей, минулого сезону в заявці знайшлося місце Олексію Бєліку, в поточному чемпіонаті футболку «Десни» приміряв 45-річний Едуард Цихмейструк.

Є й інші цікаві персонажі. Наприклад – учасник першого чемпіонату України Матвій Николайчук нині грає за ФК Збруч, або Емануель Окодува, що виступає за Сокіл з Михайліка-Рубежівки. А за Маяк (Валки) заявлений… Євген Красніков.

Можна вгамувати носальгію навіть за цілими командами. В чемпіонаті Дніпропетровської області грає «Кривбас», а в вищій лізі Тернопільщини – колишній учасник першої ліги «Кристал» з Чорткова.

Ігри престолів

Що за скандали в ФФУ? Восьма частина «поттеріани» Андрій Павелко і Кубок Ганьби? Матчі, які сором’язливо називають «з фіксованими результатами»? Перегавкування президента клубу і президента федерації? Все це дрібнички у порівнянні з тими міжусобними війнами, які регулярно відбуваються в регіональних федераціях.

Там справа доходить до «тоді я побудую власну федерацію з блекджеком і турнірами».

Так було в Житомирській області, де з 2011 по 2014 рік паралельно діяло дві обласні федерації. На Чернігівщині в 2014 році переможець, бронзовий призер і четверта команда попереднього чемпіонату розсварилися з федерацією і створили власну Прем’єр-лігу.

А цього року в Одеській області з'явилася ще одна федерація футболу. В ФФУ в травні вирішували яка з федерацій (попередня чи нова) легітимніша. Вирішували… голосуванням. Нічого не нагадує?

Геть шаблони

Були часи, коли в елітному дивізіоні виступало три «Металурги». На область теж грало і грає багато «нив», «авангардів» чи «колосів». Але достатньо побіжно глянути на таблиці поточних чемпіонатів, щоб зрозуміти як багато втрачають ті, хто зосереджений лише на УПЛ.

Неймінг вражає. «Фламінго» (Горішні Плавні), християнський футбольний клуб «Пенуел» з Криворізького району, «Мелітопольська черешня» (неважко здогадатися звідки), «Роза вітрів» (Гуляйполе), «Драгуш Воде» (Герца)…  Особисто я чекаю, коли в вищу лігу Закарпаття вийде «Аякс» (Скотарське), який наразі змушений виступати лише на першість Воловецького району.

А натреновані ультрас ФК «Луцьксантехмонтаж-536» можуть на одному вдиху наспівати цілий куплет будь-якої пісні Винника.

Файєр-шоу

Поки фанати «Динамо» і «Шахтаря» ламають мозок над тим, як пронести на трибуни піротехніку, глядачі в Татарбунарах і Савинцях не розмінюються на дрібниці. В Одеській області свіжа сварка між вболівальниками закінчилася тим, що один з учасників повернувся на стадіон в другому таймі з пістолетом. Його вчасно помітили і роззброїли глядачі.

А в Полтавській області тиждень тому біля стадіону під час перерви лунали постріли. Очевидці кажуть, що чули автоматну чергу і згадують, як в іншому матчі за участю «Колоса» з Лазірок два роки тому на арбітра представники клубу тиснули демонстративною перезарядкою автоматів. Поліція і «колосовці» стверджують, що то були петарди. Арбітр, про всяк випадок затримав вихід футболістів на другий тайм, а їхав додому у супроводі поліції.

В одеському випадку приводом стало неподілене пиво. В полтавському – м’яч, який вболівальники не повернули на поле після того, як він залишив поле.

Медалі і гроші – не головне

В 2013 році відразу 14 з 18 команд чемпіонату Тернопільської області не заплатили вступний внесок (3000 гривень). Більше того, ФК Ланівці,я к з’ясувалося, і в 2012 не платили. І нічого. Грали. Правда, закінчилося все дивно. Перед останнім туром на чемпіонство претендувало відразу три команди, але з чотирьох матчів, які мали визначити підсумковий розподіл місць, відбулася лише одна. Клуби відмовилися виходити на поєдинки. Ноу марнославіті. Онлі чистий цнотливий футбол.

Ще одна сторона медалі – вільний вхід. Аргумент «квиток коштує, як пляшка хорошого пива» тут не працює. Бо можна у Мусягінши взяти півлітра самогону і разом з нею піти на футбол вдвічі дешевше, ніж в УПЛ коштує саме лише пиво.

А ось цитата з регламенту чемпіонату Волині: «При переході гравця дорослого складу з однієї команди-учасниці сезону 2017/2018 рр. в іншу, команда, в яку переходить даний гравець, зобов’язана сплатити компенсацію у розмірі не менше 2000 (двох тисяч) грн. та не більше 5000 (п'яти тисяч) грн. команді, з якої переходить гравець». Це приблизно в 1,3 мільйони разів менше, ніж за Неймара. Трансферне божевілля до обласних чемпіонатів не докотилося.

Жодних умовностей

Обласні чемпіонати – це як Чорнобильська зона (де без мисливців відновили популяцію не один десяток видів тварин), куди вкрай рідко зазирають ЗМІ, а тому там зберігся футбол у первозданному вигляді.

Тут вболівальники знають про лівого вінгера своєї команди не лише хто у нього жінка і яка машина, але й скільки він грошей минулого місяця потратив на ставках і чи подохли у нього кролі.

Тут може не бути навіть натяку на інтригу і в одній лізі можуть змагатися дві команди одного клубу (втрачаючи очки лише в очних поєдинках), але сюди не добрались букмекери і договірні матчі.

Тут глядачам дарують труйку від колорадів чи лампочки (або що там лишилося з минулих виборів?). А кращому гравцю команди на День селища – порося.

Тут футболісти не відгороджені від трибун біговими доріжками і чують про себе все, так само як і арбітри.

Тут, зрештою, 40 років тому грав мій тато.

Бонус

Хіба може будь-яка команда Прем’єр-ліги позмагатися з емблемою і формою ФК «Джуніорс» з села Шпитьки?