Бумбокс та Pink Floyd подарували нове життя пісні «Ой, у лузі червона калина». Її написали для театру, а стала маршем УСС
Символ боротьби України у війні.
Найголовніша пісня війни.
У січні «Бумбокс» відправився у турне – спочатку по Україні, а на початку березня група мала виступати у містах США. Але 27 лютого фронтмен бенду Андрій Хливнюк з автоматом у руках і жовтою стрічкою на рукаві акапельно заспівав «Ой, у лузі червона калина» біля Софійського собору у Києві.
Музикант з перших днів повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну приєднався до тероборони столиці.
Ролик з Хливнюком завірусився. А популярний блогер з ПАР The Kiffness зробив топовий ремікс на «Червону калину» Хливнюка. Зараз у ролика майже 4,5 млн переглядів на YouTube, а роялті йдуть на гуманітарну допомогу українській армії.
Тільки за один день йому вдалося зібрати 7 тисяч доларів завдяки Facebook, Bandcamp & YouTube. Всі ці кошти пішли на допомогу Україні. А ця версія пісні стала одним із культурних символів визвольної боротьби українців проти окупанта.
А після того, як Андрія Хливнюка поранили під час мінометного обстрілу, з ним зв’язався Девід Гілмор – легендарний вокаліст гурту Pink Floyd. Вони домовилися про фіт «Ой, у лузі червона калина».
Через тиждень він вже був опублікований в офіційних соцмережах гурту – це перший реліз гурту з 2014 року та пісні «Louder than words». Зараз у гурту вийшло потужно підтримати Україну.
«Я подумав, що це досить чарівно. І, можливо, я зможу щось із цим зробити. Це справді важка річ – бачити цей надзвичайно божевільний, несправедливий напад великої держави на незалежну, мирну, демократичну націю.
Мої онуки наполовину українці. Моя невістка Яніна Педан – українка. Її бабуся була у Харкові ще три тижні тому. Вона дуже стара – інвалід у візку з доглядальницею. Яніна та її сім’я змогли перевезти її через всю Україну до польського кордону, а тепер їм вдалося перевезти її до Швеції» – розповів Гілмор, який має тісний зв’язок з Україною.
Дійсно, пісня отримала нове життя та, схоже, стала символом боротьби України в цій війні.
Була саундтреком до вистави про гетьмана Дорошенка
«Ой, у лузі червона калина» не вперше підіймає бойовий дух українців, які протистоять ворогу. Пісню називають народною, але вона має авторське походження. За однією з версій, перший варіант пісні написав відомий поет, директор і режисер Українського театру «Руська бесіда» Степан Чарнецький. Це трапилося у 1914 році в Галичині, яка у той час своєї історії перебувала під владою Австро-Угорської імперії.
Театр робив постановку трагедії Василя Пачовського про гетьмана Дорошенка «Сонце Руїни». Режисеру не дуже подобалася фінальна пісня «Чи я в лузі не калина була». Для більш оптимістичного завершення він вставив у драму народну пісню «Розлилися круті бережечки». Чарнецький трохи переробив слова, щоб її текст краще вписувався у зміст вистави.
Також він говорив, що сам підібрав мелодію. Відомі музикознавці Філарет Колесса та Василь Витвицький вважають музику народною. А за деякими даними її написав відомий композитор, автор багатьох пісень Михайло Гайворонський.
Театр з успіхом виступав із «Сонцем Руїни» в різних містах Галичини. Пісня з вистави так сподобалася глядачам, що відразу пішла в народ. «Ой, у лузі червона калина» звучала, коли козацьке військо під проводом гетьмана Петра Дорошенка рушало у похід.
«Гра артистів, коли старшина і військо козацьке захоплене промовою владики Тукальского і Дорошенка, вирушає при звуках музики і пісні у похід, робила таке сильне враження, так поривала і підносила національного духа, що на залі, виповненій публікою по береги, запанувала якась поважна, святочна тишина і блестіли сльози на очах», – писав тоді львівський часопис «Діло» (подаємо мовою оригіналу).
Стала маршем Українських січових стрільців
Пісня швидко поширилася по всій Галичині. Особливо її полюбили Українські січові стрільці, для яких «Червона калина» стала офіційним маршем.
«Вони ходили з піснею на вправи, вирушили потім на головне місце збору до Стрия, а опісля на Угорщину. Співала пісню моя сотня, від неї перейняли її інші сотні, куріні, і ціла стрілецька формація. Новий зміст, стрілецький, витворили самі стрільці», – згадував сотник УСС Іван Коссак.
Згодом її любили співати у підрозділах УПА. А наприкінці 1980-х років строфу «Не хилися, червона калино…» додали до тексту пісні дисиденти Леопольд Ященко та Надія Світлична. Зараз ця пісня знову у всіх на вустах.
Наш танцювальний дует виступив під «Червону калину» на ЧС
На чемпіонаті світу з фігурного катання український танцювальний дует Олександра Назарова та Максим Нікітін представили свій ритм-танець під мікс пісень Джамали «1944» та «Ой, у лузі червона калина» Хливнюка. Глядачі дуже тепло зустріли виступ українців, які вийшли на лід у тренувальних костюмах, і змінили музику за три дні до змагань.
Пізніше Назарова розповіла, що ISU (міжнародний союз ковзанярів) відцензурував перший варіант музики. 15-секундний заклик президента України Володимира Зеленського до миру там назвали «пропагандою». Також у них були питання до «Червоної калини», але її таки пропустили.
«За правилами ISU, вони не допустили шматок зі словами Зеленського. Нічого в ньому такого не було. Там були слова про те, що ми будемо боротися і захищатимемо свою землю, якою б не була ціна. Нам надійшов лист про те, що ISU проконсультувалися з юристами, які знайшли у цьому пропаганду. У них навіть були питання до другої частини «Червона калина». Це все відбувалося в ніч перед виступом», – сказала Олександра.
***
А Хливнюк запустив флешмоб з виконання пісні, яка ще з часів Першої світової війни надихала захисників України. Його підхопили українські селебриті.
Маленький хлопчик Лео, який став зіркою соцмереж.
Грузини зробили свій варіант пісні, щоб підтримати українців.
Можливо, після війни Хливнюк заспіває повну версію пісні. Ось один з варіантів.
Ой, у лузі червона калина похилилася. Чогось наша славна Україна зажурилася. А ми тую червону калину піднімемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! А ми тую червону калину піднімемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт. Не журися, славна Україно, маєш добрий рід. А ми тую червону калину піднімемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! А ми тую червону калину піднімемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! Ой у полі ярої пшениці золотистий лан. Розпочали стрільці січовії з ворогами тан. А ми тую ярую пшеницю ізберемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! А ми тую ярую пшеницю ізберемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! Як повіє буйнесенький вітер з широких степів, Та прославить по всій Україні січових стрільців. А ми тую стрілецькую славу збережемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! А ми тую стрілецькую славу збережемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Фото: Вікіпедія, ISU, інстаграм Андрія Хливнюка
