Як влаштований підігрів поля та чому наші клуби воліють його не вмикати

Дуже дорого.

Клімат України та якість більшості українських стадіонів – вагомі аргументи проти матчів прем’єр-ліги в зимову пору. Але участь наших топ-клубів у єврокубках з року в рік змушує організаторів змагання задля їхнього тонусу проводити тури в грудні та лютому.

Через це виникають труднощі у решти учасників УПЛ – доводиться готувати газони домашніх стадіонів до ігор в морозяну погоду. А саме вмикати штучний підігрів поля, наявність якого вимагає регламент УАФ з інфраструктури стадіонів.

Чому це труднощі, що таке штучний підігрів узагалі та у зв’язку з чим клуби до останнього воліють його не вмикати – в поясненні Tribuna.com, яке ми підготували з допомогою заступника директора стадіону «Динамо» імені Лобановського Анатолія Колоші.

Що таке штучний підігрів

Це проведені комунікації під газоном по всій його площі, які підтримують достатню температуру ґрунту в холодний період року. Достатня температура – це +14 градусів Цельсія, але в українських реаліях агрономи часто відходять від цієї норми. Та про це пізніше.

Сьогодні штучний підігрів буває двох типів – електричний та трубчатий. Перший є старішою технологією і потрохи відходить в минуле. В Україні ним обладнані, зокрема, такі стадіони як «Динамо» в Києві, «Україна» у Львові, «Ворскла» в Полтаві. Другий уже вважається сучаснішим. Ним в нас підігрівають газони новіших арен, серед яких «Олімпійський», «Арена Львів», «Металіст», «Дніпро-Арена». 

В чому різниця між електричним підігрівом та трубчатим

Майже в усьому. Електричний підігрів – це прокладений кабель, діаметром кулькової ручки, який підключений до електрощитової і який безпосередньо нагріває ґрунт. Його дешевше встановити, але такий тип дорожчий в експлуатації через вартість електроенергії.

Трубчатий підігрів під’єднаний до спеціальної котельні, яка працює на дешевших ресурсах – найчастіше це газ, рідше тверде паливо. До котельні під’єднана мережа труб діаметром до 4 см, наповнені спеціальною морозостійкою гелеподібною рідиною, яку нагрівають. Таку систему дорожче встановити, але вона вигідніша в користуванні – не лише через дешевизну ресурсів, але й через більшу швидкість нагріття.

Оскільки електричний підігрів працює з допомогою струму, на час матчу його потрібно вимикати. Тоді як стадіони з трубчатим підігрівом цього не потребують.

Коли та за яких умов потрібно вмикати штучний підігрів

Усе залежить від погоди. Агрономи повинні щодня слідкувати за температурою повітря та ґрунту, вести відповідний журнал і слідкувати за метеопрогнозами. Якщо все звести до якогось одного орієнтиру, то це середньодобова температура +8 градусів Цельсія. В ідеалі за таких умов потрібно вмикати підігрів для збереження газону в оптимальному стані.

Далі його робота так само залежатиме від температури повітря, оскільки штучний підігрів може також нашкодити траві (меншою мірою, якщо газон гібридний – тобто, прошитий синтетикою. Повністю штучний газон підігріву не потребує). Наприклад, на стадіоні «Динамо» в листопаді вмикали підігрів на дві доби, коли тут приймали матч «Динамо» з «Баварією» в юнацькій Лізі чемпіонів. На той період якраз припали заморозки. Коли потепліло, підігрів знову вимкнули.

Так само в ідеалі на зиму краще підігрів залишати увімкненим з виставленою в системі бажаною температурою ґрунту. Тобто, газон повинен жити своїм життям, незалежно від розкладу ігор на ньому. А підігрів допомагає траві рости в морози. Але оскільки це супердорого, в Україні таке дозволити собі можуть одиниці. Наприклад, «Шахтар».

То скільки коштує увімкнути підігрів

Цей показник залежить від кількох змінних, на яких українські клуби намагаються зекономити та врахувати. Це поточна вартість електроенергії чи газу, на якій потужності працюватиме підігрів (на чверть, половину чи повністю), скільки часу його потрібно тримати увімкненим та скільки ресурсів у результаті воно використає.

Наприклад, за добу роботи трубчатого підігріву можна спалити 1-4 тисячі кубометрів газу. А година роботи електричного підігріву – це 800 кВт.

Котельня, потрібна для трубчатого підігріву поля

В минулі роки вартість однієї доби роботи трубчатого підігріву коливалась в районі 20-30 тисяч гривень. Електричного, який завжди обходиться вдвічі дорожче, – в районі 50 тисяч гривень. На сьогодні фахівці не називають конкретні суми, але підкреслюють, що вартість виросла в кілька разів. Тобто, якщо тримати підігрів увімкненим усю зиму, доведеться платити мільйони гривень.

Тому українські клуби так болюче ставляться до питання підігріву. Влітку через це виник скандал між «Рухом» та «Ареною Львів» при підписанні нового договору оренди, а минулого року «Інгулець» поплатився технічною поразкою за, судячи з усього, неувімкнений підігрів перед грою з «Шахтарем». Тиждень тому схожої долі міг зазнати «Верес», приймаючи «Динамо», але пояснив усе непрофесійністю конкретно працівників стадіону.

Йдучи шляхом найменших необхідних витрат, при легких нетривалих заморозках на стадіонах можуть не вмикати підігрів, а обходитись лише спеціальним накриттям з агрополотна, яке зазвичай використовують тільки в парі з підігрівом. За словами Колоші, так роблять тому, що, наприклад, за добу низької температури просто накритий газон не встигає промерзнути повністю. Але й це допомагає швидше на стадіонах без накриття над трибунами, де є більший доступ сонячного проміння.

Анатолій Колоша

А от при довгій дії морозу без підігріву не обійтись, і його уже треба вмикати сильно заздалегідь. Наприклад, після зимової паузи перед відновленням чемпіонату, щоб привести газон в порядок, підігрів треба вмикати мінімум за два тижні до гри. Оптимально – за три тижні. Все тому, що система підігріву працює повільно й має свої обмеження – прогріває ґрунт не більше ніж на +18 градусів Цельсія.

Відтак, в українських реаліях найчастіше з підігрівом працюють не за оптимальним принципом, а за мінімальним – просто не дають газону замерзнути, замість того, щоб дбати про траву повноцінно.

Фото: «Динамо»