ПУКкі та КАЮКо

Найжорстокіша в світі мафія – фінська.

Її жертви помирають від старості, але

в постійному очікуванні.

Фінський гумор

Якщо спитати пересічну людину, яких знаменитих фінів вона знає, більшості треба буде гарно подумати. Знавці історії назвуть Карла Маннергейма, чиїм іменем названа знаменита лінія оборони між Фінською затокою та Ладожським озером, створена в 1920-1930 рр. на випадок можливого наступального удару зі сторони СРСР (радянсько-фінська війна тривала з 1939 по 1940 – в результаті фіни втратили 11% території, але СРСР так і не вдалось завоювати Фінляндію повністю). Любителі спорту назвуть знаменитих гонщиків Міку Хаккінена та Кімі Райкконена. Та, мабуть, найзнаменитішим фіном є не реальна людина, а фінський Санта-Клаус – Йоулупуккі, який живе на території фінської Лапландії (найменш заселена північна провінція Фінляндії).

Свою країни фіни називають Суомі. Ніхто точно не знає походження цього слова. Є тільки різні версії: країна боліт, кочове плем’я оленярів або риб’яча луска. Цікавим є той факт, що у Фінляндії дві мови офіційні – фінська та шведська, оскільки Фінляндія століттями перебувала під владою Швеції. Також Фінляндія славиться своїм чистим повітрям та унікальними пейзажами. Це країна десятків тисяч озер, край довгих білих ночей і північного сяйва. Вся справа в тому, що на півночі країни взимку сонце ніколи не досягає горизонту, а в червні і липні не опускається нижче нього. В іншій частині Фінляндії взимку день триває всього 6 годин, а влітку - аж 19.

Фінська фірма мобільних пристроїв Nokia відома на весь світ (в кого з нас не було телефону цієї фірми в свій час?). Цікаво, що в 2010 році Фінляндія придумала собі нове національне свято - День невдах (щоб вчитися на помилках і ніколи їх більше не повторювати). Це свято відзначають 13 жовтня. У цей день прийнято ділитися історіями своїх невдач і вилучати з них уроки. Також у Фінляндії можна спокійно жити в наметі дикуном, збирати ягоди і гриби, ходити всюди, де заманеться і ловити рибу.

З фінських спортсменів, крім вищезазначених гонщиків, можна виділити культового для фінів бігуна Нурмі Пааво, якого називали «фін, що літає». Це дев’ятиразовий олімпійський чемпіон, а також власник найбільшої кількості медалей (12!) в історії легкої атлетики. Також можна згадати п’ятиразового чемпіона світу по стрибках з трампліну Янне Ахонена та чотирикратного олімпійського чемпіона по стрибках з трампліна на лижах Матті Нюкянена. Але спортом номер один у Фінляндії, звичайно, є хокей. Суомі тричі виграли світову першість з хокею в 1995, 2011, 2019 роках (хоча дивно, що фіни досі ні разу не вигравали золото з цього виду спорту на Олімпійських іграх!).

Футбол у Фінляндії не такий популярний, як зимні види спорту. Серед видатних фінських футболістів можна виділити Ярі Літманнена і Самі Хююпія, які обоє виступали в свій час за Ліверпуль. Непогано себе проявили в Європі Теему Пуккі, Лукаш Градецький та (для вболівальників київського Динамо!) Роман Єрьоменко. Ні фінські клуби, ні національна збірна Фінляндії не досягали нічого особливого.

Цікаво, що талісманом збірної Суомі є сова, яка стала ним не так і давно. Фіни грали вдома проти Бельгії у відборі на Євро-2008. На стадіон залетів пугач, сів на воротах і просидів там кілька хвилин. Гравці обидвох команд разом з арбітром намагалися наполохати птаха, щоб продовжити гру, а глядачі просили не чіпати його. Зрештою, він сам полетів. Суомі перемогли тоді 2:0, а приліт пугача назвали фартовим і зробили його талісманом збірної. У нього навіть є своє ім’я – Бубі.

Напередодні матчу з фінами в українських вболівальників був чудовий настрій. Нічия з чемпіонами світу в Парижі вселяла оптимізм. Якщо ми вимучили нічию проти найгрізнішої команди Всесвіту (прихильників збірної Бельгії прошу не ображатись), то як тут не виграти в збірної, яка знаходиться лише в шостому десятку рейтингу ФІФА? І хоча фіни й виграли у чемпіонів світу на виїзді в минулому році (0-2), то було в товариському матчі, а бойова нічия з боснійцями напередодні показала, що фіни, хоч і незручні, але, мабуть, все-таки, значно слабші за нас, і кого-кого, а вдома ми їх повинні обіграти.

Андрій Шевченко знову застосував побудову з п'ятьма захисниками, але, на відміну від зустрічі проти Франції, використав двох форвардів на вістрі атаки - Романа Яремчука та Олександра Зубкова, під якими розташовувався Руслан Малиновський.

Вже з самого початку гра у жовто-синіх відверто не складалась. Опорна зона розпадалася навіть під невеликим тиском з боку суперників, а індивідуальні помилки ставали причиною виникнення моментів біля воріт Бущана. Найкращий момент був в першому таймі у Зубкова (удар головою повз ворота). Також можна виділити удари з середньої дистанції Караваєва та Зінченко. Але для голу цього виявилось замало.

Активність флангової гри в другому таймі ледь не закінчилась фатально: ривок Пуккі до наших воріт завершився передачею на Лода, однак, на щастя, Матвієнко вдало стрибнув у підкаті навперейми удару суперника.

В атаці, на жаль, як це часто буває останнім часом, не вистачало впевненого в собі гравця. Яремчук провів явно не найкращий матч, тому вихід Мораєса виглядав доцільним, і таки призвів до голу, коли Караваєв (який, до слова, вдруге поспіль відіграв прекрасний матч за збірну) прострілив з правого флангу, а Жуніор замкнув пас і пробив точно повз кіпера фінів.

Ну а про те, що було далі, не хочеться й згадувати… Активізація фінів призвела до 10 хвилин жаху, а гра Матвієнко, Забарного та Миколенка (які, безумовно, є талановитими гравцями) вразила своїм сумбуром та розбалансованістю. Вони й до цього діяли не без гріха, але не так, як в останні 600 секунд матчу. Що трапилось з нашими захисниками наприкінці поєдинку? Це питання для тренерського штабу. Ми могли пропустити й раніше, але щастило, та, в кінці кінців, жахливий ляп Миколенка призвів до вилучення і пенальті, який реалізував Пуккі. Кошмар!

Після матчу наш коуч сказав, що задоволений грою команди: «Ми зіграли прекрасний матч. Знали, що ця команда буде захищатися всі 90 хвилин. Вона це і робила. Знали, що суперник буде використовувати свої сильні якості - довгі передачі. Знали, що вони будуть бігти в зони і намагатися забити м'яч зі стандартів. 85 хвилин ми контролювали гру, забили хороший м'яч, а потім пішла серія помилок, яка призвела до такого прикрого голу. Шкода, але це буде нам уроком на майбутнє. Кінцівку ми провели дуже погано».

Вибачте, Андрію Миколайовичу, але я категорично не згоден з тим, що Ваша команда зіграла прекрасний матч! На мою думку, ми не награли на перемогу в матчі з фінами. В атаці не вистачало агресії, в півзахисті – цілісності, в обороні – взаємопорозуміння. Українська національна дружина виглядала цього вечора не як єдиний механізм, а як лебідь, рак і щука зі знаменитої байки Крилова. Кожен то намагався брати ініціативу на себе, то в розгубленості віддавав пас незрозуміло для чого і кому. Обрізок в матчі було – море! Якби проти нас грав серйозніший суперник, то покарав би нас ще більше. Відсутність чіткого малюнку гри простежувалась на протязі всього матчу.

Безумовно, прикро програвати отак, - забивши гол за 10 хвилин до кінця і пропустивши за 2 хвилини до кінця. Краще б усе закінчилось нульовою нічиєю. Тоді було б хоч не так боляче на душі. А отакий фінал – це як сіль на рану. Це як дати дитині цукерку, а потім, як тільки вона захоче її розкрити і з’їсти, - забрати в неї.

Але навіть якби ми виграли цей матч, я б не відмовився від жодного написаного вище слова. МИ НЕ ЗАСЛУЖИЛИ НА ПЕРЕМОГУ В ЦЬОМУ МАТЧІ. На превеликий жаль. Ми зіграли погано. Після того, як ми вимучили нічию проти французів, ми не обіграли фінів, які не є хлопчиками для биття, але в їх складі немає жодного топового гравця, а їхня гра не викликає якогось захвату. Це типова команда з шостого десятку рейтингу ФІФА, яку ми просто зобов’язані обігрувати, бо ми сильніші і кращі, як в індивідуальному, так і в командному плані. Але, як виявилось, не цього вечора…

Нічия з фінами позбавила нас ілюзій, які з’явились у нас після нічиї в Парижі. Вийти з першого місця Франції можуть завадити тільки самі французи, а наша доля – боротися з Фінляндією та Боснією за друге місце в групі. В наступному турі збірна України зіграє домашній матч проти Казахстану, а Фінляндія буде приймати на своєму полі тих же казахів, але вже під час осінньої міжнародної паузи.

Хочеться вірити, що слова Шевченка були для підбадьорення наших хлопців, і що Шева (як і весь тренерський штаб нашої команди), прекрасно все розуміє і зробить належні висновки. Бо якщо їх не зробити, і якщо отаку гру можна вважати прекрасною, то, боюсь, що такий прикрий матч виявиться далеко не останнім для нас неприємним сюрпризом найближчим часом.

Cessante causa cessat effectus. Усунувши причину, усунеш наслідок.