Time is up, або чому топ-клубам буде важко у наступні роки

Салам алейкум, фанатам збірної України, іншим співчуваю. Троя розбудовує свої межі, а я межі уяви наших читачів.

Словосполучення «топ-клуб» завжди викликає асоціацію чогось великого, історичного, істотно-впливового на футбол/баскетбол або інший вид спорту. Та на даний момент, моя чуйка підказує мені одне: світ топів просяде і це станеться різко та безжально для них.

Ви скажете: «Йой, що ти несеш, топ-клуби тримаються і будуть ними ще довгий час, а ти вигадуєш байки»

Ну, у мене є кілька аргументиків, які вас переконають.

Перший та найголовніший: Гроші колись закінчуюються.

Тобто ми маємо певну формулу на даний момент: гроші + розумні люди біля керма клубу = успіх.

Та все ж, маємо і протилежні приклади, коли гроші є, але розуму немає. Тоді такі клуби чекає провал, стагнація на кілька років або певне пробуксовування посеред найважливішої частини сезону, приклади: Мілан, БД, Інтер, Арсенал, Тоттенгем, Ліон та наше рідне Динамо.

А тепер найцікавіше, якщо з першого і другого випадків забрати гроші, вітаю, ви потрапите в жорстку реальність, де клуби задихнуться від власної неспроможності робити хоч якісь фінансові операції.

Другий аргумент: Гравці не бажають сидіти на банці, вони хочуть грати.

Топ-клуб – це, по суті, збірна зірок. Якщо якась молода «наднова» або старий «гігант» перейде туди, їм потрібно вигризати своє місце у старті, а це праця, тяжка праця, і дехто ламається, що фізично, що психологічно: Дембеле(Барселона), Толіссо(перші сезони у Баварії), Коутінью( перші сезони в Барсі), Ло Чельсо, Ндомбеле(Тоттенгем), Міна(Барса) і купа інших гравців.

Гравці залишаються у своїх рідних клубах, йдуть в оренди, де є ігровий час та стараються вибити місце не на гроші, а на стартову 11, дивно, isn’t it?

Третій аргумент: Порядок б’є клас, гроші, статус, славу.

На даний момент сезон 2020/2021 – дивує. Лідс влітає в АПЛ, як ніж в масло. Ренн – лідер Ліги 1, Ворскла – стартанула так, ніби вони Falcon 9, Айнтрахт, який перекроївся літом – в лідерах Бундесліги.

Так, я розумію, що це початок сезону. Так, це післякарантинний сезон. Та факт у тому, що порядковість зараз настільки розвинулась, що топ-клуби або «королі рингу» не в змозі протиставити щось їй. Вона настільки зараз допомагає середнім клубам, що її можна виставляти на перше місце серед головних чинників, які допомагають у боротьбі з грандами. Натаскати її дуже і дуже важко Клуб має бути одним цілим, одна колективна свідомість та ідея, одна лінія, по якій йде вектор розвитку до нових звершень.

Та я бачу, що все більше і більше клубів роблять диво Лестера зразка 2015/2016, і що найголовніше, у них це виходить.

Висновок: Топ-клуб – швидше за все, буде приставкою до чогось грошовитого, багатого, але точно не щирого, істотного. Вболівальники, в першу чергу адекватні, бачать, що світ футболу рухається у нову фазу. І показники змінності цієї фази відтепер регулюють не гроші, а бажання до росту та постійних перемог.

Усім дякую за компанію, це був чудовий груповий етап, зустрінемось далі. Тримайтесь та миру вам.