Хелловін в стилі УПЛ

Як мала б виглядати вечірка на честь Дня всіх святих. Людям без почуття гумору прочитання не рекомендується.

Вкотре вітаємо вас вас, любі читачі. Сьогоднішній випуск буде неформатним: замість звичних аналітики, прогнозів та інсайдів ми розповімо вам про вечірку Української прем'єр-ліги на честь Хелловіну. Ініціатор заходу — президент ліги Томас Грімм вирішив продемонструвати свою відкритість і надіслав запрошення представникові нашого центру, знаючи, що ми висвітлимо цю подію максимально об'єктивно. Отже, далі — пряма мова нашого співробітника Віктора Ігоровича Циганенка-Пивоника, якому пощастило повернутися незаплямованим зі свята нечисті.

***

На вході до нічного клубу мене зустріли Томас Грімм зі своїм помічником Маркіяном Ключковським у костюмах казкарів братів Грімм. Ці двоє панів дуже добре увійшли в образ: кожен з них мав у руках перо та свиток, і протягом усього вечора вони старанно щось записували. Як виявилося, це був проект регламенту УПЛ на наступний сезон, і серед його положень були й опубліковані нами в минулому пості.

Щойно переступивши поріг, я поринув у атмосферу Хелловіну, адже інтер'єр клубу був оформлений в стилі рівненського стадіону «Авангард». Занадто вражений цим, я почав шукати туалет, і біля самої вбиральні побачив Андрія Павелка. Голова ФФУ був в образі наркодилера та пропонував мені якусь траву. Поруч стояв Євген Левченко, загримований під Віктора Цоя, та переконував усіх, що в амстердамських кофешопах той самий товар коштує значно дешевше. Я навіть не встиг чемно відмовити Павелкові, як по дорозі до кабінки мене обігнав Віктор Леоненко в костюмі графа Дракули. При цьому він, не спиняючись, допивав якусь рідину з келиха. За словами Віктора Євгеновича, це була кров, але вона чомусь була золотавого кольору та пінилась.

Та на цьому дивні події на вечірці лише починались. Повернтаючись до зали, я мало не потрапив під гарячу руку Сергія Палкіна. Гендиректор «Шахтаря» в образі Майка Тайсона бігав по всьому клубу за гравцем «Зорі» Ігорем Харатіним в костюмі мисливця, намагаючись завдати йому аперкот. При цьому всіляко захистити свого гравця намагався гендиректор луганського клубу Сергій Рафаїлов.

Мене дуже здивував зовнішній вигляд Сергія Васильовича. Одіозний функціонер прийшов на вечірку в образі Фредді Мерк'юрі. Як емоційно пояснив мені Рафаїлов, такою була умова його програного парі проти Юрія Вернидуба. Біля гендиректора «Зорі» вже зібралася велика компанія. Головний тренер «Миколаєва» Руслан Забранський підбадьорював його, розповідаючи, що сам програв суперечку, і тому йому довелося прийти в образі Павла Зіброва. Ведучі шоу «Татотаке» Сергій Болотніков і Костянтин Андріюк (обидва перевдягнені в Мирона Маркевича) порадили Рафаїлову наступного разу укладати парі на відтискання від підлоги. Сам же Юрій Вернидуб сказав Сергієві Васильовичу, що той мусить бути вдячним, що не отримав завдання перевтілитись в образ Елтона Джона. Адже тоді довелось би на додачу до всього ще й зголити вуса.

До речі, сам Юрій Миколайович прийшов у костюмі Фредді Крюгера та протягом усієї вечірки намагався знайти свого колегу з «Шахтаря» Паулу Фонсеку та потиснути йому руку. Тим часом португальський тренер, передчуваючи щось не дуже добре, всіляко намагався залишитись невпізнаним. Фонсека сховав обличчя за маскою Зорро, довершивши образ славнозвісною шапкою свого попередника Мірчі Луческу.

Перейшовши до іншого кінця залу, я побачив якесь дивне дійство. Ігор Циганик в образі Франческо Баранки намагався випхати з клубу Владислава Гельзіна, перевдягненого Зінедіном Зіданом. Завадити ведучому «Профутболу» намагався президент «Динамо» Ігор Суркіс в образі свого мадридського колеги Флорентіно Переса.

В цей же час щось сюрреалістичне влаштували гравці киян. Сідклей, Вітор Буено, Че Че та Міккель Дуелунд в образах відповідно Роберто Карлоса, Роналдіньйо, Дунги та Мікаеля Лаудрупа всіляко намагалися привернути увагу Олександра Хацкевича. Проте головному тренерові «Динамо» в образі Віталія Кварцяного було геть байдуже. Олександр Миколайович дефілював у шапці мінського «Динамо» та олімпійці збірної Білорусі. Він не звертав увагу навіть на свого колишнього підопічного Жуніора Мораеса, який ходив по клубу в формі мадридського «Реалу» з прізвищем та номером Луїша Фігу на спині та свинячою головою в руках.

Далі я перестрів Віктора Вацка в образі Юрія Дудя, який задавав усіх підряд питав: «Путін — красавчік?». На своє лихо, Артем Бєсєдін, перевдягнений у Тіматі, відповів схвально, а потім виправдовувався, що завжди на всі запитання каже «так».

Тим часом справа дійшла до основного елементу розважальної програми — перегляду фільмів жахів. Реальність виявилася набагато страшнішою за мої побоювання: на екран вивели назізку матчів УПЛ. Розуміючи, що мої нервова та видільна системи, а також вестибулярний апарат цього не витримають, я поквапився до виходу. На довершення майже біля порогу я зустрів головного претендента на приз за найкращий костюм вечора. Футбольний агент Вадим Шаблій, як і торік, прийшов у образі футбольного агента Вадима Шаблія. Я привітався з ним і, побоюючись опинитись десь у Казахстані чи Азербайджані, одразу попрощався та поїхав з клубу. Опинившися вдома, я не міг заснути під враженням від побаченого та сів писати цей звіт. Сподіваюся, що за рік УПЛ не викликатиме таку лячну реакцію.

***

Звертаємо вашу увагу, що пережити екстравагантні відчуття ви можете, дивлячись телепрограми «Великий футбол» і «Профутбол», але якщо ви бережете свою нервову систему, просто підпишіться на наш блог.

Фото: Факти; Динамо Киев от Шурика; ZаБор; sport.ua