Вадим Гетьман: «Добре, що першим встиг на добивання. Інакше…»
Забитий гол у ворота третьої команди донецького «Шахтаря» дозволив білоцерківському ПФК «Арсенал-Київщина» у першому поєдинку нового сезону святкувати перемогу, а його автору, капітану команди Вадиму Гетьману увійти до символічної збірної туру, за версією авторитетного інтернет-видання.
Забитий гол у ворота третьої команди донецького «Шахтаря» дозволив білоцерківському ПФК «Арсенал-Київщина» у першому поєдинку нового сезону святкувати перемогу, а його автору, капітану команди Вадиму Гетьману увійти до символічної збірної туру, за версією авторитетного інтернет-видання.
- Звичайно, мені це приємно, - говорить Вадим, - намагатимуся і надалі з кожною грою додавати, аби знову знаходити місце в різних символічних збірних. Приємно і те, що до цієї збірної потрапило одразу кілька наших гравців. Зокрема це Денис Маринчук, а серед запасних названої збірної значиться наш новий голкіпер Ярослав Бурдейний та нападаючий Артем Пилипенко.
- Якщо вже мова зайшла про новобранців, скажи, чи встигли вони вже адаптуватися в новому колективі?
- Думаю, що так. Наш колектив – дружній, тому нових гравців прийняв тепло. Новачки – не лише товариські хлопці, але й досить майстерні, талановиті футболісти. З кожним днем вони все більше додають в ігровому плані. Повністю на полі викладаються не лише під час матчу, але й на тренуванні. Сподіваюсь, що з їхнім приходом наша гра значно посилиться.
- У зв’язці з одним із новачків, Сергієм Андрєєвим, ти відіграв увесь матч проти «Шахтаря». Чи встигли вже порозумітися з ним на полі?
- Сергій – досвідчений гравець. За його плечима не один десяток матчів на професійному рівні. Думаю, що ми з ним знайшли спільну мову і особливих зауважень до нашої гри у тренерського штабу не повинно виникати. А взагалі - футбол така гра, де взаєморозуміння знаходиться дуже швидко. Адже з його азами закладається теза, що це гра колективна, де кожен кожного повинен страхувати. І коли так відбувається, взаєморозуміння знайти вкрай легко, попри те, з ким ти виходиш на поле.
- Минулого року білоцерківській команді також довелося розпочинати сезон з домашнього поєдинку з третім складом донецького «Шахтаря». Коли було легше грати, зараз, або торік?
- Звичайно, легше було грати цього сезону. Торік у нас було багато молоді, яка тільки-но дебютувала у другій лізі. Не вистачало досвіду, виконавської майстерності, тощо. Та й у суперника минулого літа склад команди був сильніше, аніж нинішній. Цього разу ми ніби помінялися ролями. У донеччан було більше «необстріляної» молоді, наші ж молоді гравці, за минулий сезон як кажуть, «понюхали пороху» тому стали більш готовими до сурових футбольних баталій.
- Як команда провела збори? Хто з суперників найбільше вразив?
- Зібралися ми трішки пізніше від запланованого. Тому збори проводили в досить швидкому темпі. Всі спаринги, як для підготовчого періоду, думаю, відіграли непогано. А щодо суперника, який мене вразив, то це, безумовно, представник елітного дивізіону одеський «Чорноморець». Ця команда демонструє дуже високий рівень майстерності та гру європейського рівня. І хоча ми у спарингу поступилися, на фоні грізного суперника аж ніяк не виглядали хлопчиками для биття. Мали забивати щонайменше два м’ячі, однак дався взнаки брак ігрової практики.
- Вадиме, зазвичай при виконання пенальті, ти намагаєшся вразити правий кут воріт. У матчі ж з «Шахтарем» пробив ліворуч. Чому вирішив зрадити традиції?
- Пробиття у правий кут для мене не є догмою. Рішення куди бити пенальті, приймаю безпосередньо перед ударом, в залежності від дій воротаря. Цього разу вирішив пробити у лівий кут, однак донецький голкіпер справився з моїм ударом. Добре, що першим встиг на добивання. Інакше навіть і не уявляю, як би всім дивився у очі. Адже головне для мене - перемога команди.
- А якщо ще й взяти до уваги до за грою з трибун білоцерківського стадіону завжди спостерігає твій батько…
- Так, батько – це мій найбільший критик. Він постійно приходить на гру й дуже переживає за результат. Припустімо, я забив. Це звичайний момент. Батько не витрачає багато слів на похвалу. А варто лише мені не забити…
- Насамкінець, поділись своїми враженнями щодо прийдешньої гри попереднього етапу розіграшу Кубка України?
- Овідіопільська «Реал Фарма» - суперник непростий. Достатньо сказати що минулого сезону ми їм у рамках чемпіонату двічі поступилися. Однак національний кубок – це вже інше змагання, де налаштування на гру значно відрізняється. Думаю, той факт що гру ми проводимо вдома, дає нам хоча б невеличку, однак перевагу, якою ми повинні скористатися. Сподіваюся, що і вболівальники прийдуть на стадіон аби нас підтримати. Хочеться пройти «фармацевтів», аби в наступному раунді змагань до Білої Церкви завітав один із представників вітчизняного елітного дивізіону. Так що настрій у нашої команди бойовий. Проте зараз ми сильно не переймаємося кубковим поєдинком. Нині усі наші думки сконцентровані на грі чемпіонату із столичною «Оболонню». Зіграємо з киянами і тоді вже будемо думати про овідіопільців…
