Що цікавого можна дізнатися із книги Володимира Кличка

Нещодавно Володимир Кличко презентував у Києві україномовну версію своєї книги «Управління викликами. Як застосувати спортивну стратегію у житті та бізнесі». У цій книзі Володимир ділиться своїми методами подолання труднощів у житті. «Проблем немає, є тільки виклики», - впевнений Володимир. Саме тому екс-чемпіон вирішив розповісти всім охочим, як сміливо долати всі випробування. Для цього у Володимира є 12 шляхів відповідей на виклики.

Крім цього, у книзі можна прочитати багато цікавих випадків із життя Володимира, що допоможуть краще дізнатися кумира багатьох людей у світі. Саме про них я й хочу розповісти.

У передмові Володимир розповідає про свої почуття після поразки від Ентоні Джошуа. Тоді, за його словами, він був одержимий цим поєдинком і хотів перемогти попри все. За тиждень до бою він намагався ні з ким не розмовляти і навіть вимкнув телефон. Як відомо, йому не вдалося здобути перемогу. Але, як не дивно, ця поразка відкрила безліч дверей для Володимира. Кількість його фанатів зросла,  він здобув ще більшу повагу у світі боксу та серед прихильників Ентоні Джошуа. Один журналіст навіть сказав: «У поразці Кличко був сильнішим, ніж у всіх своїх перемогах». Саме тому, Володимир зрозумів, що поразка – це не кінець. Більш того, вона може бути надзвичайно корисним й позитивним моментом у житті.

Наприклад, свої відчуття після поразки можна зберігати задля того, щоб у наступний раз не допустити програшу. Свої перші бої в юнацькому віці Володимир програвав. Після поєдинку його обличчя було розбито, а все тіло пронизував біль. Але це навпаки ще більше загартувало його.

Шлях до золотої медалі на Олімпійських іграх-1996 також був нелегким. Володимир пережив харчове отруєння та постійно мав підвищений тиск. Попри це, він тренувався дуже тяжко й не давав собі розслабитися. Адже він знав, до чого прагне й не відступав від своєї мрії.

До речі, цікаво, що Володимир потрапив у бокс не через велику любов до цього виду спорту. Він мріяв подорожувати, а у часи Радянського Союзу таку можливість мали політики й спортсмени. Тому, бачачи як його старший брат Віталій має змогу побачити світ завдяки спорту, Володимир також вирішив почати тренуватися.

Перший гонорар Володимира складав 100 доларів. Тоді йому було 15 років і він виграв турнір у Донецьку. Радість від цих грошей була неймовірною. Володимир вирішив зробити подарунок братові й купив з цих грошей чохли на сидіння для «Лади» Віталія. Та це й не дивно, адже для Володимира брат має величезне значення у житті.

Володимир розповідає, що Віталій – справжній боєць, він народився зі здібностями до бою. А ось Володимир, не дивлячись на наявність таланту, мав більше працювати для розкриття свого потенціалу, в чому йому допомогла його амбітність. Брати навіть придумали лозунги один для одного:

Однак, у стосунках братів не завжди все було ідеально. Після поразки Володимира від Леймона Брюстера Віталій був дуже занепокоєний. Він вважав, що його молодшому брату час прощатися із боксом. Адже Володимир програв двічі поспіль.

На щастя, брати змогли знайти вихід із ситуації й почати новий етап у їхній кар’єрі. Після цього брати Клички вирішили створити власну промоутерську компанію. Їм більше не хотілося бути без права голосу. Адже все вирішує промоутер: з ким битиметься боєць, коли проведе наступні поєдинки і що буде рекламувати. Забавно, що перша телереклама, у якій знявся Володимир, була про ліки для печінки. Зараз він усвідомлює, що це не зовсім пасує до його спортивного іміджу. Але тоді він мав підпорядковуватися наказам промоутера, для якого найважливіше – прибуток. Тому Володимир вирішив зробити сміливий крок і створити К2 Promotions. Тепер тільки вони із Віталієм вирішували, з ким і де битимуться, як буде влаштований підготовчий табір і що вони будуть рекламувати. При цьому, брати завжди залишалися вірними собі. На початку спортивної кар’єри у Німеччині їм пропонували називатися Вальтером і Віллі Кличманнами. Я думаю, що безліч українських прихильників боксу наразі радіють, що тоді брати чемно відмовилися від цього. Володимир завжди чітко знав, що йому потрібно й не піддавався тискові зі сторони інших.

Сімейні цінності, закладені у Володимира в дитинстві, відіграли важливу роль у його долі. Він згадує, як мама постійно стимулювала його працювати над собою і розвиватися, а також як батько, що був військовим, навчив братів дисципліни і завжди тримати своє слово.

З особливою теплотою Володимир згадує про свою бабусю Євдокію. Саме вона навчила його ставитися до життя позитивно, незважаючи ні на що. Можливо, саме тому доньку Володимира звати Кая-Євдокія.

Володимир переконаний, що своїм досвідом і знаннями треба неодмінно ділитися.

Чим більше ти віддаєш, тим більше ти отримуєш, адже світ навколо тебе стає кращим.

Володимир також намагається всіляко підтримувати працівників на своїх підприємствах. Він заохочує й активний відпочинок. Якщо працівник може довести, що регулярно відвідує фітнес-клуб, то підприємство оплачує абонемент для нього.

Для того, щоб отримати бажане, треба підпорядкувати всю свою діяльність досягненню своєї мети. Так було і в тренувальному таборі Володимира. Кожен мав працювати на результат й чітко дотримуватися дисципліни.

В основі філософії Володимира Кличка закладені сім елементів: експертиза, правильність, глобалізм, оптимізм, сталість, простота і максимум. Детальніше про кожний із цих принципів, а також про 12 способів подолання викликів можна дізнатися із книги Володимира. Також цікавим є розділ, де успішні підприємці розповідають про застосування концепції управління викликами у власному бізнесі та житті. І родзинкою став епілог, написаний Арнольдом Шварценеггером. У ньому, до речі, Арні порівнює Володимира із античним богом.

Володимир не збирається зупинятися на досягнутому. Він завжди хоче більше.

Володимир планує працювати над створенням другої книги і ще багато цікавих проектів. Таким чином, він доводить, що «боксери можуть заробляти очки і поза рингом».