5 найскладніших перегонів у світі
Ні для кого не секрет, що бігуни-любителі люблять випробовувати своє тіло та витривалість на міцність беручи участь у різноманітних змаганнях. Але тільки відважним підкоряються жорсткі перегони, що містять немислимі підйоми й спуски, неймовірні температури й ландшафти та незбагненні відстані.
Від редакції Tribuna.com: ви знаходитесь у блозі «Камон, ран!». Його веде не редакція, а блогер нашого сайту Андрій Ігнатенко. Він фанатіє від бігу. І це дуже круто. Підписуйтесь, коментуйте, ставте плюси, щоб таких цікавих матеріалів було ще більше.
Ні для кого не секрет, що бігуни-любителі люблять випробовувати своє тіло та витривалість на міцність беручи участь у різноманітних змаганнях. Але тільки відважним підкоряються жорсткі перегони, що містять немислимі підйоми й спуски, неймовірні температури й ландшафти та незбагненні відстані.
Де саме у світі проходять найскладніші та екстремальні змагання на витривалість, читайте нижче.
The Everest Marathon
Найбільш високогірний забіг у світі, який бере свій старт на висоті 5 356 м біля льодовика Хумбу, де розташований базовий табір Евересту. Щоб дістатись стартової лінії, учасники йдуть пішки приблизно 15 днів, паралельно акліматизуючись та звикаючи до нестачі кисню у повітрі. В цілому маршрут траси йде на спад (фініш на висоті 3 720 м), але на одній ділянці, протяжністю 10 км, необхідно подолати підйом з 3 800 м до 4 400 м. Це найбільший у світі набір висоти серед подібних марафонів.
Марафон проводиться щорічно, 29 травня, в день, коли на вершину Евересту вперше у світі піднялися новозеландський альпініст Едмунд Хілларі та непальський шерп Танцінг Норгей в 1953 році.
Під час подолання марафону, маршрут якого проходить через національний парк Сагарматха, можна зустріти рідкісних тварин — гімалайських фазанів, мускусних оленів, гірських антилоп. На вибір пропонується три дистанції: 60 км, 42 км та 21 км.
Hardrock 100-Mile Endurance Run
Забіг на 160 км проводиться щорічно в кінці липня в горах Колорадо по шахтарським стежкам через місто-привид Шерман. Всього на трасі налічується 13 гірських перевалів від 3600 м до 3900 м, незліченна кількість крутих кам’янистих підйомів й спусків, ділянок, покритих снігом і бродами.
Учасники долають весь маршрут в середньому за дві доби без сну, встигаючи двічі провести захід сонця та пересікти декілька кліматичних зон. Ще однією складністю є непередбачуваність погоди: раптові сильні грози, шквалистий вітер, град, а вночі на висотних ділянках температура може опуститися до -17 градусів за Цельсієм.
The Jungle Marathon
Якщо The Everest Marathon виділяється не тільки нестачею кисню, а й екстремально низькими температурами, то The Jungle Marathon, який проходить по дощовому лісу Амазонії, пропонує сорокоградусну спеку при максимальній вологості.
Учасники долають дистанцію по болотах, в яких можуть ховатись анаконди, річках, де чекають піраньї, та слизькими каміннями й чагарниках рослин.
За словами організаторів це «найбільш дика екогонка у світі», в якій поєднані спорт та екотуризм. Пропонують три дистанції на вибір: класичний марафон (42,195 км), 127 км (4 денні перегони) та для найвідважніших 254 км (6-денні перегони). В минулому році максимальну дистанцію подолали всього 30 учасників. Ці змагання вважаються одними з найнебезпечніших у світі, адже не всі готові витримати випробування спекою, вологістю, місцевою флорою і фауною.
The Munga
У північно-східній частині Південної Африки, провінції Мпумаланга, на учасників забігу The Munga очікує 400 км лісів, старих залізничних колій, плантацій, луків і долин на висоті майже 2000 метрів. На подолання всієї дистанції організатори виділяють 120 часів або 5 діб, й треба самостійно визначити, скільки часу виділити на сон.
На всьому маршруті від Белфасту до каньйону річки Блайд, третього за величиною каньйону на Землі, розташовані п’ять сіл для бігунів, де можна поїсти й поспати. Але будь-яка допомога з боку загрожує дискваліфікацією, а пункти харчування розташовані кожні 30-40 км.
The Patagonian Expedition Race
В народі ці змагання називають «перегони на краю світу» та «останні дикі перегони», маршрут яких проходить по найвіддаленішим і неприступним районам Патагонії через льодовики, ліс, замерзлі річки й болота.
Головними відмінностями від попередніх перегонів є те, що всю дистанцію учасники долають в командах по чотири людини, які повинні володіти такими навичками, як читання карт, орієнтування та надання першої допомоги, а довжину дистанції вони дізнаються за добу до старту. Від року в рік вона варіюється від 520 до 1112 км.
Щоб не нанести непоправної шкоди природі, організатори обмежують кількість учасників до 80 чоловік (20 команд по 4 людини). Але через непередбачувану й сурову погоду та різноманітний ландшафт до фінішу доходить всього 35-50% команд.