«Шахтар» дуже хоче підсилитись: проблемні позиції та кому треба піти, щоб звільнити місця в складі
Розбираємо кадрову ситуацію в клубі.
На початку грудня після матчу проти «Металіста 1925» Марино Пушич фактично анонсував активність гірників в зимове трансферне вікно, сказавши: «Маю багато планів, як і завжди».
Пізніше цей посил дотепним чином закріпив Дарійо Срна, опублікувавши фото із Сергієм Палкіним. Сам генеральний директор прокомунікував цю тему вже з певною конкретикою, заявивши про намір вийти на ринок Саудівської Аравії.
Такі заяви від одразу трьох ключових осіб в «Шахтарі» з одного боку надзвичайно інтригують, а з іншого – змушують замислитись над тим, хто саме потрібен клубу прямо зараз та кого, можливо, було б доречно відпустити, щоб оптимізація кадрового ресурсу відбулась якомога більш вдало.
Пройдемось по кожній з позицій.
Голкіпер
На вихід: Твардовський або Пузанков.
Підсилення: не потрібне.
З голкіперами в «Шахтаря» найбільш зрозуміла ситуація. Є залізобетонний №1 Дмитро Різник, який добре себе проявляє та адекватний досвічений дублер Артур Рудько. Під ними – молодь у вигляді Дениса Твардовського та Тимура Пузанкова.
Підсилення тут точно не потрібне. Доречною виглядає оренда когось із молодих, адже їм обом по 20 років – вік, в якому ігрова практика є особливо цінною з точки зору розвитку.
Захисники
Підсилення: лівий захисник.
Лінія захисту в «Шахтаря» також є досить пристойно укомплектованою, що певним чином підтверджує кількість сухих матчів (7) після призначення Пушича та досить потужна серія із 243 хвилин без пропущених голів в ЛЧ.
Захист гірників вдало поєднує в собі молодих виконавців (Конопля, Бондар, Лемкін, Азаров та Гочолейшвілі) із ветеранами (Ракицький, Чигринський). Якщо додати сюди топового Миколу Матвієнка, який наразі перебуває у своєму праймі, то картинка складається дуже симпатична.
Та проблема в тому, що Матвієнко вже досить давно перестав бути тим стабільним топом, на якого претендують гранди АПЛ. Найвищий рівень Микола тепер демонструє тільки епізодами, видаючи серії із непереконливих матчів, що навіть вплинуло на його місце в українській збірній.
Наразі ж ситуація виглядає так, що він впустив свою можливість вчасно піти на підвищення, коли б це було максимально корисно для його індивідуального розвитку та ніби вперся в стелю, почавши поступово скочуватись вниз.
Враховуючи його контракт, перепідписаний вже в цьому році, та повну відсутність яких-небудь чуток про трансфер, виглядає дуже малоймовірним, що Матвієнко змінить клуб саме цієї зими. Тому шукати йому заміну поки видається передчасним.
Тим більше, що в другому матчі проти «Барселони» був цікавий тизер нової ролі Миколи зі зміщенням в опорну зону з позиції лівого захисника. Цей факт зокрема дає можливість більш позитивно оцінювати ротацію на лівій бровці загалом, бо сама по собі трійка Азаров-Міроші-Педрінью взагалі не виглядає переконливо (при усій повазі до Іраклі, який вже встиг продемонструвати, чому гірники звернули на нього увагу).
Втім, залізобетонного якісного лівого захисника «Шахтар» поки що не має. Натомість є Міроші та Педрінью, які сумарно за пів року провели 350 хвилин. Правда, бразилець був досить довгий час травмований (майже до кінця листопада), щоб встигнути краще показати себе. А коли повернувся – Пушичу було вже не до нього на найскладнішому завершальному відрізку першої частини сезону. Він останні матчі просидів в запасі, бо очевидно не набрав форму після довгої травми.
Тому тут два варіанти: або сподіватись, що Педрінью відновиться, вийде на рівень гравця стартового складу та стане таким собі внутрішнім підсиленням на другу частину сезону, або зробити щось із цією парою, наприклад, розірвати орендну угоду з першим або віддати в оренду другого, щоб звільнити місце та підписати якіснішого лівого захисника.
На протилежному фланзі ситуація зрозуміліша, адже там є якісні та взаємозамінні Конопля та Гочолейшвілі. Враховуючи, що Юхим має відновитись після травми найближчим часом, гострої потреби в підсиленні позиції немає.
Півзахисники
Підсилення: опорник, атакувальний півзахисник
В півзахисті у «Шахтаря» ситуація подібна. Тут також є якісні виконавці та пристойна глибина, але і простір для оптимізації знайти можна.
Найбільшими питаннями є заміни для Георгія Судакова та Тараса Степаненка, які в будь-якому разі не затримаються в клубі надто надовго. Тема з Тарасом особливо актуальна, адже капітан гірників якраз після матчу з «Порту» виказав невпевненість стосовно свого майбутнього в клубі.
Нехай лідери півзахисту і не обов'язково залишать команду вже взимку, але включатись в активний пошук однозначно треба вже зараз.
Тим більше, що якісні креативна вісімка та опорник «Шахтарю» б не завадили й так, адже Деніл Кастільйо та Олег Очеретько, які мали б виконувати ці ролі, поки далекі навіть від того, щоб бути постійною частиною стартової обойми.
Цих молодих людей, своєю чергою, наразі було б доречніше віддати в оренду.
Вінгери та нападники
Підсилення: правий та лівий вінгери
Лінія нападу в «Шахтаря» однозначно є найбільш перевантаженою, якщо рахувати вінгерів. Прямо зараз на три позиції в донеччан є приблизно 12 людей. Чистка тут просто необхідна.
На вихід точно просяться Іван Петряк та Мар’ян Швед, яких в екстреному порядку повертали додому після початку повномасштабної війни та які з різних причин так і не змогли закріпитись в основі.
Небагато сенсу й у перебуванні в клубі Дмитра Топалова та Богдана В’юнника, які на двох в усіх турнірах провели менше 600 хвилин. І, враховуючи вік першого та досвід оренд другого, мова тут має йти вже про продаж.
З тих, хто залишився, є один залізобетонний гравець основи – це Олександр Зубков. Під ним ніби непоганий Олексій Кащук, який класно проявив себе в УПЛ на початку сезону, але розчинився у другій його чверті. Тут би не завадила ще одна опція для збільшення глибини та варіативності.
На лівому фланзі ситуація ще менш переконлива, адже там молоді Невертон та Егіналдо, які вже встигли непогано себе проявити (особливо перший), але яких не дуже хочеться залишати єдиними повноцінними опціями на позицію (навіть при наявності Криськіва в складі).
Також є Хусрав Тоіров, який поки більше помітний своїми політичними висловлюваннями, аніж грою. Втім, із ним ситуація визначена – «Шахтар» відправив таджика в юнацьку команду, бо не зміг знайти варіанту для оренди.
Отже, ще один лівий вінгер гірникам точно не завадив би.
Гольові подвиги Сікана в ЛЧ переконали, що із позицією центрфорварда у донеччан все досить добре. Під Данилом є молодий Кевін Келсі, який вже має 3+2 в усіх турнірах та повинен ставати лише краще.
Плюс скоро після травми має відновитись Лассіна Траоре, який навряд повернеться у форму дворічної давнини, але якісною частиною ротації цілком ще може бути.
У підсумку маємо наступну ситуацію:
Фото: «Шахтар»
