Король у відпустці. Коли чекати повернення Зідана?
Чим займеться фахівець, який не дочекався місця біля керма збірної Франції?
Кілька місяців тому відбулося повернення Зінедіна Зідана. Втретє його воскову фігуру було відкрито в Музеї Гревен у Парижі
На відміну від попередніх версій, які прославляли його блискучу ігрову кар'єру, у цій версії Зідан зображений як тренер - вдягнений у дизайнерський костюм, який похмуро стоїть з руками в кишенях, господар усього, на що падає його погляд з бічної лінії поля.
На відкритті фігури він заявив, що "зворушений" цією даниною поваги, зазначивши, що у цієї статуї навіть менше волосся, ніж у її попередниці, а його запитали про перспективи збірної Франції на майбутньому чемпіонаті світу в Катарі. Як це часто буває, він відповів ввічливо і не по суті.
Однак усе стало ще цікавішим, коли його запитали, чи сумує він за роллю тренера і чи можемо ми очікувати його повернення на бокову лінію найближчим часом.
"Я близький до цього", - сказав він з посмішкою. "Чекаю. Ми трохи почекаємо". Коли його завалили запитаннями, він відповів: "Скоро, скоро. Але ей, ми насолоджуємося цим (перервою)".
Була широко поширена думка, що слова "близький" і "скоро, скоро" стосуються можливості змінити Дідьє Дешама на посаді тренера збірної Франції після чемпіонату світу. Незважаючи на всі чутки, що пов'язували його з "Манчестер Юнайтед", "Ювентусом" і "Парі Сен-Жермен" відтоді, як він залишив "Реал Мадрид" у травні 2021 року, у французькій пресі йшлося про те, що Зідан "майже не розглядає інших варіантів", окрім як тренувати національну команду.
Але Катар-2022 прийшов і пішов: Франція програла Аргентині по пенальті у фіналі, позбавивши їх другого поспіль тріумфу на чемпіонаті світу, а контракт Дешама, термін дії якого закінчився наприкінці року, було негайно продовжено до літа 2026 року.
Потім розгорівся скандал. Не минуло й 24 годин, як президент Французької федерації футболу (ФФФ) Ноель Ле Гре погодився дати інтерв'ю радіостанції RMC, де його запитали в контексті нового контракту Дешама, чи чув він про чутки, що пов'язують Зідана з вакантною посадою наставника збірної Бразилії.
"Ні", - сказав Ле Гре. - "Але він може робити те, що хоче. Мене це не турбує. Я ніколи не зустрічався з ним. Ми ніколи не думали про розставання з Дідьє".
Інтерв'юер припустив, що для французьких футбольних уболівальників буде несамовито, якщо Зідан погодиться на роботу в Бразилії, на що відповідь Ле Гре "Je n'ai rien a secouer" можна буквально перекласти як "Мені нема чого трясти" або, грубо кажучи, як "Мене не колише".
"Мені все одно, все одно, зовсім все одно", - продовжив президент ФФФ. "Він може піти куди хоче, у великий клуб, у збірну. Я не дуже розумію, як це стосується мене".
Його запитали, чи зв'язувався Зідан із ним телефоном. "Звичайно, ні", - сказав Ле Гре. "Я б навіть не відповів на дзвінок. Щоб сказати йому що? "Здрастуйте, сер, ні, не турбуйтеся. Знайдіть інший клуб. Я домовився з Дідьє"?".
Суть точки зору Ле Гре була досить розумною; він був радий, що Дешам залишився тренером збірної Франції, тож чому ж він має висловлювати занепокоєння з приводу майбутньої кар'єри Зідана або розмірковувати над гіпотетичною ідеєю телефонного дзвінка від нього?
Але зневажливий і нешанобливий тон висловлювань Ле Гре викликав обурення і осуд з боку, зокрема, нападника "ПСЖ" Кіліана Мбаппе, міністра спорту Франції Амелі Удеа-Кастери і Патріка Антона, голови комітету з етики ФФФ.
Бо більше, це посилило тиск на Ле Гре, який обіймав посаду президента Французької федерації футболу з 2011 року. Федерація була замішана в скандалі відтоді, як у вересні 2022 року французький журнал So Foot опублікував викривальне розслідування, у якому стверджували про низку інституціональних недоліків і звинувачення в сексуальних домаганнях, знущаннях і неадекватній поведінці всередині організації. Деякі з цих звинувачень стосувалися Ле Гре, який повністю їх заперечував.
На той час ФФФ відкинула ці звинувачення, пригрозивши подати до суду на So Foot. Міністерство спорту розслідувало це питання з наміром оприлюднити свої висновки 1 лютого (остаточну версію звіту про сексизм у ФФФ планується підготувати до 15 лютого - прим. ред).
Ле Гре тримався, але розслідування So Foot послабило його авторитет, а широко розповсюджена негативна реакція на його коментарі про Зідана посилила відчуття, що його позиція стала неспроможною - принаймні, на цей момент. У середині січня Федерація футболу Франції оголосила, що Ле Гре був "відсторонений" до публікації висновків міністерства спорту. Заступник віцепрезидента Філіп Діалло тимчасово вступив на посаду.
Здається, багато що говорить про управління футболом у Франції те, що на становище Ле Гре спочатку не вплинули звинувачення, висунуті So Foot, але його відносно тривіальні коментарі про Зідана стали переломним моментом.
Але це також дещо свідчить про повагу, якою користується Зідан, - відображення статусу, що зберігається з його ігрової кар'єри, коли він був іконою збірної Франції, яка виграла чемпіонат світу в 1998 році, і був лише укріплений його досягненнями в якості тренера, який виграв три титули в Лізі чемпіонів за два коротких періоди керівництва "Реалом".
Дешам - людина, яка привела Францію до їхнього першого чемпіонату світу як капітан у 1998 році і до другого 20 років потому як тренер. Його вибір складів національної команди ніколи не викликає загального схвалення, але його послужний список викликає велику повагу, зокрема вихід його команди у фінали Євро-2016 і ЧС-2022. Проте багато хто у Франції вважає несправедливістю те, що на Зідана не звернули уваги.
Кажуть, що деякі колеги Ле Гре з виконавчого комітету ФФФ були розчаровані тим, що новий контракт Дешама був представлений президентом як доконаний факт, тоді як альтернативна кандидатура Зідана, принаймні, здавалася гідною обговорення.
Біксант Лізаразю, ще один член тієї команди, яка виграла чемпіонат світу 1998 року, сказав L'Equipe: "Мене турбує те, що у Ле Гре дуже упереджене ставлення до вибору тренера збірної. Зідан заслужив таку саму увагу як кандидат на пост тренера Франції, як і Дешам".
Зідан, однак, залишився чекати. І це призводить до двох очевидних запитань. Якщо не зараз, то коли? А якщо не у Франції, то де?
Зідан, здавалося, ніколи не цікавився кар'єрою мандрівного тренера, який мандрує з країни в країну, з одного елітного клубу в інший, виступаючи на трасі Ліги чемпіонів, яку він так добре знає. Він почав свій тренерський шлях у резервній команді "Реала" і став тренером основної команди клубу в січні 2016 року. До травня 2018 року, наприкінці свого другого повного сезону, він, що примітно, привів їх до третього титулу Ліги чемпіонів. П'ять днів потому він подав у відставку - впустивши метафоричний мікрофон.
Він був без роботи протягом дев'яти місяців, і в цей час він був тісно пов'язаний чутками з "Манчестер Юнайтед" (в останні дні перебування Жозе Моурінью на посаді), а також із ймовірними вакансіями в "Челсі" і "Ювентусі" влітку 2019 року. Але так довго чекати не довелося: у березні 2019 року він повернувся в "Реал", змінивши на цій посаді свого колишнього партнера по команді Сантьяго Соларі, цього разу із завданням не просто повернути клуб "на своє місце", а й перебудувати команду, що старіє.
Другий період Зідана в "Реалі" приніс певний успіх у вигляді виграних Ла Ліги та Суперкубка Іспанії в сезоні 2019-20, але він був значно менш результативним. Його "золотий дотик" у Лізі чемпіонів перестав працювати, і, хоча він інтегрував у команду молодих талантів Едера Мілітао, Федеріко Вальверде, Родріго і Вінісіуса Жуніора, він усе ще сильно залежав від старіючого ядра мадридців. Він пішов у травні 2021 року, відчуваючи втому від вимогливої тренерської роботи в "Реалі" й особливо від президента клубу Флорентіно Переса.
Майже через два роки він все ще чекає слушної можливості повернутися до тренерської роботи. Здавалося, він сподівався, що робота, яку він хотів, з'явиться - "скоро, скоро", - але тепер Дешам продовжив контракт із Федерацією футболу Франції до 2026 року. Навіть якщо тренер піде у відставку після Євро-2024, це може означати ще 18 місяців у підвішеному стані для Зідана.
Більше, ніж будь-хто інший у футбольному бізнесі, Зідан, схоже, готовий грати у вичікувальну гру.
"Коли я був гравцем, у мене був вибір продовження кар'єри у вигляді майже будь-якого клубу", - сказав він L'Equipe минулого року в рідкісному інтерв'ю. "Як тренер я не можу перейти в 50 клубів. Є дві або три можливості. Якщо я повернуся в клуб, то тільки заради перемоги. Кажу це з усією скромністю. Ось чому я не можу (просто) піти куди завгодно".
"Два або три клуби" звучить неймовірно обмежувально, але Зідана це влаштовує. Коли "Манчестер Юнайтед" промацував його доступність, розвідка увінчалася невдачею. Він знає, чого хоче - і, судячи з його попередніх заяв, це не включає в себе роботу в Прем'єр-лізі.
"Деякі умови ускладнюють ситуацію", - сказав він. "Мова, наприклад. Коли люди кажуть мені: "Хочеш поїхати в Манчестер?" Ну, я розумію англійську, але не до кінця нею володію. Я знаю, що є тренери, які приходять у клуби, не розмовляючи мовою країни, але я працюю по-іншому. Успіх залежить від багатьох елементів. Це глобальний контекст. Я знаю, що мені потрібно для перемоги".
Крім вакансії в Бразилії, Зідана назвали потенційною мішенню для Федерації футболу США, якщо розслідування, що триває, призведе до того, що Грегг Берхалтер втратить роботу тренера чоловічої національної збірної. Це теж не підходящий варіант з точки зору Зідана.
Внутрішнє коло спілкування Зідана дуже тісне; йому це подобається, як і його багаторічному агенту Алену Мільяччо.
За межами цього внутрішнього кола є тільки обґрунтовані припущення про те, де може опинитися Зідан. Одне джерело із зовнішнього кола, кажучи анонімно, припускає, що, крім роботи у збірній Франції, Зідану будуть найцікавіші варіанти з третім терміном на чолі "Реала" (за певних обставин, що може зажадати від Переса певного приниження), "Ювентус" (де він досягнув великого успіху як гравець) і клуб зі свого рідного міста "Марсель" (якщо вони досягнуть становища, за якого знову зможуть боротися за великі трофеї).
Він кілька разів відкидав пропозиції ПСЖ - востаннє минулого літа, коли вони вважали його сильним кандидатом на зміну Маурісіо Почеттіно. Одним із факторів була перспектива отримати роботу в збірній Франції після чемпіонату світу. Іншим була його неминуща повага і прихильність до "Марселя".
Привабливо задатися питанням, чи може Зідан, оскільки робота у Франції буде закрита ще щонайменше на 18 місяців, розширити "дві або три можливості", про які він говорив раніше, - можливо, відкривши очі на будь-яку майбутню вакансію, скажімо, в "ПСЖ", мюнхенській "Баварії" або в провідному клубі Прем'єр-ліги.
Але коли ви домоглися багато чого як гравець і як тренер, ви можете дозволити собі вичікувати, перебирати й обирати, а не робити вибір щодо своєї кар'єри, керуючись фінансовою необхідністю, почуттям покликання або відчайдушним бажанням проявити себе.
А поки що нам залишається тільки гадати, наскільки хороший Зідан як тренер. Його досягнення в Мадриді більш ніж витримають випробування часом - повторимо, три титули в Лізі чемпіонів за перші два з половиною сезони на посаді тренера, - але, спостерігаючи за його командою в "Реалі", можна зазначити, що вони часто мали вигляд групи зіркових гравців, які досягли успіху в найкритичніші моменти, а не відображали бачення тренера, як це роблять, наприклад, команди Пепа Гвардіоли, Юргена Клоппа, Дієго Сімеоне або Моурінью.
Але є різні способи управління командою. І робота в "Реалі", зокрема, вимагала певної легкості в поводженні, щоб впоратися з роздутими его як у роздягальні, так і в раді директорів, якщо вже на те пішло. Рафаель Бенітес і, зрештою, Жозе Моурінью мали з цим серйозні проблеми. Зідан, як і Вісенте дель Боске, і Карло Анчелотті, зробив це своєю другою натурою.
"Ми бачимо деяких тренерів, які хочуть бути головними героями, таких як Моурінью і Бенітес", - сказав The Athletic колишній президент "Реала" Рамон Кальдерон. "Зідан - повна протилежність. Їм (Дель Боске і Зідану) подобається віддавати головну роль гравцям. Вони перебувають за лаштунками і керують его та менталітетом зірок. Нелегко зробити зірок щасливими. Не всі з них можуть виходити в стартовому складі, що породжує проблеми. Вам потрібна стратегія на матчі, але насамперед ви маєте бути психологом. Ці двоє (Дель Боске і Зідан) - найкращі".
Це потужна похвала, але вона також порушує питання про придатність Зідана для роботи в менш напруженому середовищі. Він продемонстрував диво в "Реалі", так швидко відновивши порядок, коли змінив Бенітеса, а потім Соларі, але не кожен клуб такий. Деякі клуби вимагають, щоб тренер був головним героєм, кажучи словами Кальдерона, або займався будівництвом на довгострокову перспективу. Більшість клубів вимагають, щоб тренер ухвалював важкі рішення, а не йшов шляхом найменшого опору, як це часто бувало за часів Зідана в "Реалі".
Це великий парадокс: здається, що найбільший клуб у світі найкраще підходить тихому і спокійному тренеру-інтроверту, такому як Зідан. Так було і з Дель Боске, який досяг успіху як тренер першої команди "Галактікос" "Реала" на початку 2000-х, а пізніше, у національній збірній, показав майстерність у поводженні із золотим поколінням іспанського футболу, але поміж цими успіхами він із тріском провалився під час свого єдиного досвіду керівної роботи в Туреччині, де він очолював "Бешикташ".
Зідану не потрібно працювати. Він хоче працювати, але він може дозволити собі - фінансово, репутаційно - вичікувати, а не братися за роботу, яка йому насправді не подобається. Одного разу, безсумнівно, робота в збірній Франції буде його.
Але питання в тому, як довго він готовий чекати. А поки що він залишається спадкоємцем французького престолу, сподіваючись, що йому не судилося стати вічним дофіном.
