ТОП-3 воротарі-легіонери УПЛ
Ноунейм з Бразилії Макс Валеф має найбільшу кількість сухих матчів у поточному чемпіонаті України з футболу. Через це вирішили пригадати тих, хто раніше виступав в рідненькій УПЛ.
Колись Віталій Кварцяний називав Іссу Ндойє найкращим голкіпером світу. Так він говорив про височенного (202 см) сенегальського воротаря тоді першолігової Волині. Його особливість, яка запам'яталася - здатність дуже сильно жбурнути м'яч руками на чужу половину поля й досить точно при цьому.
Найкращим навіть в українському чемпіонаті, сенегалець не став і його кар'єра після "Волині" пішла на спад.
Дивними були й інші трансфери голкіперів з-за кордону до УПЛ. Мало кому з голкіперів вдалося стати основними й надовго. Але є й ті, хто зумів вписати своє ім'я в історію. Виділяємо п'ятірку найкращих, за версією РУФу, воротарів-легіонерів УПЛ.
1. Ян Лаштувка
Тут без варіантів. Чех приходить першим на думку, коли пригадуєш легіонерів на цій позиції. Він починав у Шахтарі. Там він не став першим номером через високу конкуренцію та ліміт на легіонерів.
Далі було Дніпро, успішні виступи в УПЛ та єврокубках. Вже тут Лаштувка став дійсно №1 та легендою клубу. 103 матчі за дніпрян говорять самі за себе. Пропущених - 88. Для порівняння, за п'ять років у Шахтарі, з перервами на оренди, було 37 матчів і 20 пропущених.
Не забуваємо й про його людські якості. Роман Зозуля розповідав, що Ян Лаштувка чи не найактивніше допомагав йому у зборі коштів на допомогу українській армії.
2. Владімір Дишленкович
Як і Лаштувка, серб пограв в УПЛ за два клуби. Це були Металург (Донецьк) та Металіст. Разом він зіграв у понад 150 матчах і в середньому в кожному з них пропускав по голу. Доволі непогана статистика для голкіпера. тим паче для команд не топового рівня.
Загалом за 10 років він зумів залишити помітний слід в історії. І не лише грою. Шукаючи інформацію про нього в інтернеті, ви точно натрапите на новини про те, як він відстоював своє право на українське громадянство. Добивався він його навряд чи через любов до нашої країни. тут важливу роль відіграв ліміт на легіонерів та бажання грати.
3. Саша Тодич
Пригадати цього хлопа із Сербії можуть олди та вболівальники Таврії з українського Симферополя. Тут він грав із 2006 до 2009. Провів пів сотні матчів й майже половину в суху. А ще він є володарем унікального досягнення, парирувавши третину пенальті, призначених у його ворота.
Ще було немало тих, хто міг би потрапити в якийсь топ. Плетікоса, Богатінов, Налєпа, Ковалевський. Та все ж, на нашу думку, вони трішки не дотягують саме по тому. як грали в Україні, а не десь інде.
А кого б ви додали в цей список (може ми когось просто пропустили чи забулися:)?
Але давайте не ганяти лисого філімонова з росії, який свого часу "феєрив" в Динамо:)
