Люсьєн Лоран - автор першого голу в історії ЧС, "воротар-мотала", був у полоні під час Другої світової війни.
Більшість з вас знає першого володаря Чемпіонату Світу - збірну Уругваю. Тим не менш, мало кому відомо ім'я героя, який забив дебютний гол на цьому турнірі. Люсьєн Лоран - гравець, який розпочав гольову серію на мундіалях. Це сталось 13 липня 1930 року на стадіоні "Естадіо Посітос" у Монтевідео (Уругвай). Понад чотири тисячі вболівальників прийшло на поєдинок між збірними Франції та Мексики. На годиннику судді була 19 хвилина матчу... Але не все відразу, спочатку дізнаймося трішки більше про нашого героя.
Люсьєн Лоран народився 10 грудня 1907р. у невеличкому місті Сен-Мор-де-Фоссе (Франція). У віці 14 років він пішов до молодіжної команди - "Шарантон". 20-річний Лоран дебютував у 1927 році за основну команду. Через рік вони зі своїм братом стали фіналістами Кубка Франції, програвши "Ред Стару" - 1:3. Менше, ніж через два роки його і Жана викликали до збірної на товариську гру проти Португалії, яка відбулась 23 лютого 1930. Того ж року, Люсьєн перейшов до "Сошо". Оскільки футбол ще не був настільки популярним та прибутковим, то француз отримав статус "футболіст-робітник". Ви спитаєте, чому саме робітник і де гравець працював? Компанія "Пежо" (а якщо бути точнішим, то його керівники) створили клуб "Сошо". У вільний від роботи час, працівники могли грати у футбол.
Влітку Люсьєн з братом дізналися, що потрапили до заявки "синіх" на чемпіонат світу, який відбудеться в Уругваї. Керівництво "левів" надало їм і ще двом своїм робітникам спеціальну відпустку, але вона була неоплачуваною. Навіть Федерація футболу Франції зробила мінімальні виплати лише деяким виконавцям.
Подорож до Уругваю
Три із чотирьох європейських команд вирушили до Південної Америки на одному лайнері. Цими збірними були: Франція, Бельгія та Румунія. Корабель називався Conte Verde. Це був трансатлантичний пасажирський корабель у старому стилі. Кінотеатр, басейн, струнний квартет - це все, і не тільки, було на лайнері. "Золоту богиню" також взяли з собою у рейс, за яку був відповідальний президент ФІФА - Жюль Ріме. Подорож до Уругваю тривала близько 15-ти днів.
"Це було надзвичайне судно. Перебували на кораблі молоді футболісти з робітничого класу, тому ці люди точно не звикли до такого рівня розкоші. Це було як у таборі відпочинку. Ми насправді не усвідомлювали, яка важливість того, чому ми їдемо до Уругваю. Лише через роки ми оцінили своє місце в історії. Це була просто пригода. Ми були молодими людьми, які веселилися. Подорож пройшла без пригод, мир і спокій під час переправи. Порушували звук тиші лише футболісти трьох команд, що бігали на палубі", - так казав Люсьєн Лоран.
Чемпіонат світу 1930
Липень — холодний місяць у південній півкулі. В Уругваї у цей час – справжня зима. На стадіоні "Естадіо Посітос" падає сніг. Понад чотири тисячі вболівальників прийшло на поєдинок між збірними Франції та Мексики. На годиннику судді була 19 хвилина матчу. Голкіпер збірної Франції Алексіс Тепо відпасував шкіряного на Остюгеля Шантреля. Захисник переадресував на правий фланг атаки, де знаходився Ернест Лібераті. Гравець "Ам'єну" дав пас на Люсьєна Лорана і м'яч потрапив у ворота Бонфільйо. Ось так було забито перший гол в історії чемпіонатів світу. На жаль, запис матчів на відеокамеру ще не робили.
"Коли я забив свій гол, який став першим на турнірі та дебютним за Францію, ми привітали один одного, але не стрибали один на одного, як зараз. Тоді це вважалось проявом неповаги до суперника та арбітра. За нинішніми гравцями доглядають, як за немовлятами. Їм все дозволяється, а нас за такі дії могли б видалити з поля. Звичайно, тоді я не міг уявити, яке значення матиме цей гол. Ми навіть не знали, що чемпіонат світу буде мати таку історію. Пам’ятаю, коли я повернувся додому, що в одній із газет була лише маленька згадка", - так згадує про перший гол наш герой.
Цікаво, що нападнику, який увійшов в історію як вправний гол-майстер, довелося під завісу поєдинку перекваліфікуватися в голкіпера, замінивши травмованого воротаря французів Тепо. У другому матчі проти Аргентини Лоран отримав травму, не зміг продовжити участь у даному турнірі.
Життя після мундіаля
За збірну Франції футболіст зіграв 10 разів, забив два гола. Після двох років у «Сошо» він повернувся до "Шарантону". Потім грав за такі клуби, як: "Мюлуз", знову "Сошо", "Страсбург", "Ренн" та "Безансон". Перебуваючи у Страсбурзі, на початку Другої світової війни, він потрапив у полон. Його відправили до табору в Саксонію. Повернувшись, він виявив, що майно, яке він помістив у сховищі в себе вдома, було вкрадено німцями, включно з його футболкою чемпіонату світу 1930 року.
«На щастя, — сказав він у 1998 році, — усі мої спогади були там, добре закріпилися в куточку моєї старої голови. Ніхто не може вкрасти їх у мене».
Під час Другої світової війни Люсьєн Лоран переїхав до Безансона. Він став гравцем місцевого клубу, який виступав у другому дивізіоні. Але недовго француз грав і невдовзі отримав посаду тренера. Після цього ексгравець "синіх" відкрив пивоварню, якою володів до 1972 року. Потім він залишився в Безансоні, де щотижня грав футбол з місцевими.
Від першого голу на Чемпіонаті світу, гравець вижив після перебування у полоні та став єдиним живим футболістом збірної Франції 1930 року(передостаннім, хто був живий серед гравців тої команди, був Селестін Дельмер, який помер у 1996), який побачив, як "жабенята" виграли Чемпіонат світу 1998 року на рідній землі. Лоран справді жив футболом.
Маленький Лілу (так називали гравця у збірній) помер, у віці 97 років,11 квітня 2005 року та був похований на Старому кладовищі Везуль.
