Проведення в Україні ЧС-2030 з футболу – не найкраща ідея.
Володимир Гарець написав досить об'ємну колонку на тему того, що проведення чемпіонату світу з футболу-2030 в Україні - гарна ідея і чому в неї одні плюси. Ця колонка буде, радше, доповненням до його колонки, оскільки, все-таки є певні але... Чи можна вважати ці "але" мінусами? Автор цих рядків не впевнений, тому не може вважати себе опонентом Володимира.
Отже, чому проведення в Україні чемпіонату світу з футболу-2030 - не найкраща ідея?
В першу чергу тому, що краще розпочати з чогось меншого, менш масштабного і поступово переходити до більшого, а не хапатись одразу за великі масштабні проекти. Це ж саме можна сказати і відносно ідеї провести в нас Олімпійські Ігри, яка озвучувалась до війни з росіянами.
За роки незалежності Україна не так вже й часто приймала міжнародні змагання високого рівня - етапи Кубків Світу та Гран Прі, чемпіонати світу та Європи, та навіть топові юніорські змагання. І саме з них варто і розпочинати розвиток України, як країни-господарки топових міжнародних змагань. Чемпіонат світу з футболу - це раз на чотири роки і проходить в країні лише раз на дуже багато років. А, наприклад, тенісний турнір АТР чи WTA можна проводити щороку - таким чином, топові спортсмени приїжджатимуть до України щорічно і сама Україна щорічно фігуруватиме, як господарка топового турніру.
До того ж, менш масштабне - менш витратне і більш практичне. Ті самі тенісні корти для турніру АТР, або ковзанку для етапу Кубку Світу з шорт-треку, або зал ігрових видів спорту для турнірів з баскетболу чи гандболу надалі можна буде використовувати також для менших турнірів, тренувань та занять спортом усіх охочих.
В Австралії зараз мешканці Сіднею рятують від закриття ковзанку, на місце якої хочуть розширити ТРЦ. І один з активістів в інтернеті з цього приводу написав дуже класно: "Навіщо будувати величезні футбольні стадіони, на яких грають лише декілька десятків професійних гравців, і при цьому закривати ковзанку, на якій катається половина міста?". Прекрасне запитання, прекрасна думка, з якою автор цих рядків абсолютно погоджується.
Саме тому з точки зору економічності та практичності чемпіонат світу в Україні - не найкраща ідея, яка майже не сприятиме подальшому розвитку спорту.
Момент наступний - висвітлення спорту в медіа. Він знов-таки випливає з того, що чемпіонат світу з футболу або Олімпійські Ігри - захід разовий для країни. Наступний подібний захід країна може прийняти дуже не скоро. А етапи Кубків Світу, Гран Прі та турніри АТР/WTA проходять щорічно. Якщо розпочати з того, що намагатись отримувати їх та якомога більше різних - це може стимулювати появу цих видів спорту і збільшення їх висвітлення в медіа. Відповідно - їх просування в Україні, збільшення інтересу до них та до спорту в цілому, а також розвиток самих спортивних медіа.
***
Всі три вищевказаних моменти насправді, не існують окремо один від одного, а взаємопов'язані. Якщо Україна постійно або регулярно прийматиме етапи Кубків Світу, Гран Прі, турніри АТР/WTA, ті чемпіонати світу та спортивні заходи, які проходять щорічно, матиме розвинену спортивну інфраструктуру та розвинені спортивні медіа - завдяки цьому Україна, зокрема, зможе створити собі імідж надійного та якісного організатора міжнародних змагань високого рівня. І от вже тоді можна буде пробувати проводити щось з рівнем масштабності чемпіонату світу з футболу.
...Усьому свій час...
P.S. Такі питання, як інфраструктура (готелі, транспорт) вирішив залишити "за кадром". Варто лише згадати, як під соусом Євро-2012 перепаскудили розклад потягів Укрзалізниці заради того, щоб забезпечити пасажиропотік для Хюндаїв, які щойно з'явились, запускались топорно і ціна квитків на них не відповідала їхній якості. Після цього на УЗ ніколи вже не було адекватного розкладу.
І запрошую всіх підписуватись на мій Telegram-канал Hevari's Sports Talk
Фото обкладинки: AFP
