It Takes Two. Недооцінений парний розряд
Парний розряд в тенісі весь час, або майже весь час, знаходиться на дуже других ролях по відношенню до одиночного розряду. Навіть якщо подивитись на розклади трансляцій матчів на тому ж Tennis Channel, або інших каналах з великою кількістю тенісу, то на ранніх стадіях турнірів АТР та WTA матчі пар майже не транслюються. Навіть власні мовники АТР та WTA, TennisTV та WTA TV відповідно, пари в ранніх колах практично не показують.
В принципі, чому не показують, зрозуміло - бо, як правило, трансляції йдуть з центрального та першого кортів (іноді - ще з якогось), а на них в ранніх колах матчі в парному розряді ставлять дуже зрідка. Власне, в цьому й суть проблеми - парний розряд недооцінюється навіть на рівні професійних асоціації. Тож, чому парному розряду варто було б приділяти значно більше уваги. Причин - чимало.
Пари - непередбачувані
В принципі - це випливає з одної з основних властивостей турнірів у парному розряді: чимало пар формується ситуативно, вже на самому турнірі. Подейкуди - з гравців, які грають пару досить рідко, або майже не грають. Іноді в пару об'єднуються сильні одиночники. Але є і усталені пари, які можуть разом грати багато років (Раджів Рам - Джо Солсбері, Роберт Фара - Хуан Себастьян Кабаль, Нікола Мектіч - Мате Павіч, Аріель Беар - Гонсало Ескобар, Барбора Крейчикова - Катаржина Сінякова) а також "усталені" парники, які можуть не мати постійного або більш-менш постійного партнера і грають з різними партнерами (Денис Молчанов, Максімо Гонсалес, Людмила та Надія Киченок).
Нікола Мектич та Мате Павич. Фото: Antalya Open
І така непередбачуваність має робити турнір цікавішим, оскільки на його початку нема якихось явних фаворитів і засяяти може будь-хто. Як, наприклад, на Мастерсі в Римі цього сезону, коли Ллойд Гласспул та Харрі Хеліеваара в останню мить дізнались, що грають, а в підсумку дійшли до чвертьфіналу і обіграли лідерів посіву (Солсбері та Рама).
Пари - не менш видовищні за "одиночку"
Достатньо пригадати один за одним жіночий одиночний та чоловічий парний фінал Вімблдону. Та й загалом - матч Меттью Ебдена та Макса Пьорселла против Ніколи Мектіча та Мате Павіча був не менш вижовищний, навіть, ніж фінал між Новаком Джоковичем та Ником Кіріосом. Те ж саме можна сказати і про жіночий парний фінал Барбора Крейчикова/Катаржина Сінякова - Еліза Мертенс/Чжан Сюай) - класний, цікавий матч двох гарних пар.
В парах також вистачає цікавих історій...
...Іноді вони навіть варті, щоб по них зняли фільм. Наприклад - та сама історія Гласспула та Хеліеваари. Як розповідав фінський тенісист, він би й не дізнався, що вони потрапили на італійський Мастерс, якби не його маленька донька, яка прокинулась посеред ночі. Харрі взяв смартфон, щоб подивитись, котра година, а там було повно повідомлень від Гласспула. Сам Гласспул до того ж ледь не проспав свій літак на ранок.
Або брати-близнюки Майк і Боб Брайани, найуспішніша чоловіча пара усіх часів, які домінували в нульових та на початку десятих і зібрали не набагато менше титулів, ніж Роджер Федерер, Рафаель Надаль та Новак Джокович.
Боб і Майк Брайани. Фото: Peter Staples/ATP World Tour
Згадаємо і яскраві шоу Ніка Кіріоса і Танасі Коккінакіса на Australian Open-2022, та й історію пари Меттью Ебдена і Макса Пьорселла, яка увінчалась чемпіонським титулом на Вімблдоні. І Марсело Аревало з Сальвадору, який став першим центральноамериканцем, який виграв турнір Великого Шолому. І ще багато інших історій.
В парах незрідка грають сильні одиночники
І це не лише про Крейчикову і Синякову або Кіріоса і Коккінакіса. Навіть на тих турнірах, які проходять зараз, у парах грають Фелікс Оже-Альяссім, Тім ван Рейтхофен, Франсіско Серундоло, Томас Етчеверрі, Пабло Карреньо, Тамара Зіданшек та інші.
Барбора Крейчікова та Катаржина Сінякова. Фото: Toby Melville/Reuters
Часто грають пари і наші Марта Костюк, Даяна Ястремська та інші сильні одиночниці.В принципі - майже на кожному турнірі серед учасників у парному розряді є тенісистки та тенісисти, які на слуху в одиночному розряді.
Звісно, для гри в парному розряді потрібні деякі специфічні навички. Зокрема - вміння працювати в команді, відчувати партнера. І тут, начебто, перевага в усталених пар, але, як показує практика, і ситуативні часто демонструють високий рівень командної роботи.
Руйнуємо стереотип: спеціалістами-парниками стають або вікові гравці, або не здатні досягти чогось в одиночці.
А руйнує цей стереотип одне ім'я - Джо Солсбері, перша ракетка світу в парному розряді. За його словами, він, вже граючи в американській коледжній системі, зосередився на парному розряді, оскільки йому подобалось грати під сіткою, мав інші навички, необхідні сильному парнику, та й взагалі відчував, що пари - це його. У підсумку, Солсбері виграв чотири Шоломи (мікст - це варіація парного розряду), два Мастерси і низку інших турнірів.
Джо Солсбері та Раджів Рам. Фото: usopen.org
***
В принципі, можна знайти ще причини, чому парний розряд вартий уваги не менше, ніж одиночний. Напевне - ще чимало причин. Парний розряд - не гірший, не слабший, не менш видовищний за одиночний. Просто він - інший, але від того вартий глядацької уваги не менше.
...А чи вважаєте ви, що парний розряд в тенісі заслуговує на більшу глядацьку увагу? Пишіть ваші думки в коментарях.
На обкладинці: Людмила та Надія Кіченок. Фото: twitter.com/BJKCup
