Гуцульське фентезі: дуже суб'єктивна рецензія на фільм "Довбуш"

Майже випадково потрапив на фільм "Довбуш". Тому ловіть рецензію, яку ви не просили

Перед переглядом спеціально нічого не читав про цей фільм, не знав, що хотів сказати режисер, а просто йшов. Під час фільму неодноразово ловив себе на думці, що якби я таке кіно побачив у свої 12-13 років, то вже за 5 хвилин скакав би опришком по найближчій посадці з друзями. Знаєте, той момент, коли побитий головний герой виходить битися з фінальним босом. Зловив міцні флешбеки із фільмів про Чака Норріса і вперше за багато рокі згадав слово "бойовик" в значенні фільму.

Вийшло таке етносупергеройське кіно, як екранізації про Робіна Гуда (куди ж без цих аналогій?), яке не претендує на історичність, зате має драйв і епілептичний монтаж в стилі Гая Річі.

Я не надто спеціаліст в операторській роботі чи колористиці, але картинка дуже крута. Карпати божевільно красиві, а те що українці вміють ідеально знімати дронами тепер знає увесь світ. Такому фільму треба свій комікс і свій вигаданий кіновсесвіт від Черемошу й Прута аж до Вісли. Отак я собі думав, коли то дивився.

Звісно, були речі, які насторожували, як то слабо прописані діалоги, доволі плоско, без напівтонів, показані персонажі. Я себе заспокоював тим, що це екшн фільм і я надто прискіпуюсь до образів.

Іноді посеред фільму Довбушу драматично повідомляли про смерть побратимів, які взагалі до пуття у фільмі не розкриті і співчувати йому було важко, бо хто це такі у біса? Гуцульську говірку оцінювати не буду, бо позаяк я і сам на половину Довбуш (дівоче прізвище мами), але гуцульської крови не маю зовсім.

Після перегляду стрічки все ж глянув, що про нього пишуть творці. При дистрибуції фільм подається як історичний, що серйозно змінює про нього враження. Бо якщо це українська "Легенда про Короля Артура", то ок, але якщо сприймати це як кіно історичне, то питань виникає овердофіга.

Я б не хотів зараз копатися в тому, що одяг кінця ХІХст подається, як на 200 років старший. Для звичайного глядача не суть важливо, що на голову одягала наречена у ХVIIст. кептар, а у фільмі вінок, головне аби воно красиво виглядало. І я тут з авторами фільму погоджуюсь, просто не треба розповідати 1000 автентичних костюмів, які явно не з того часу. І без цієї гіперболізації воно було б ок.

Ну і колони крилатих гусарів, які тоді вже були чисто військом для парадів, що маршем ідуть вбивати Довбуша серед лісів - окремий вид насолоди.

Якщо резюмувати, то маючи час і можливість, обов'язково сходіть. Але забудьте про історичне тло - це гуцульський фентезійний вестерн.

Маю тг-канал де часом пишу про історію.