«Війна йде, для чого її створюють ще й всередині команди?» Тренерка Ковтуна – про конфлікти в гімнастиці
«До ЧС-2023 я все терпіла та мовчала, але так більше тривати не може».
У бельгійському Антверпені завершився ліцензійний ЧС-2023 зі спортивної гімнастики. Чоловіча збірна України здобула олімпійську ліцензію та здобула 2 нагороди – срібло Іллі Ковтуна у багатоборстві та бронзу Назара Чепурного в опорному стрибку.
Ми поспілкувалися з Іриною Горбачевою (Надюк) – особистою тренеркою Ковтуна. Вона розповіла про важкий сезон і травму Іллі, атмосферу в збірній та проблеми з комунікацією всередині команди.
«Хвилювання на ЧС-2023 посилилися через негатив та розлад всередині команди»
– Які були цілі на цей чемпіонат світу для Іллі Ковтуна та Радомира Стельмаха? Чи були виконані всі поставлені задачі? Як оціните виступ на турнірі своїх учнів та збірної в цілому?
– Першою ціллю було потрапити до команди на ЧС-2023. Як виявилося, попри те, що Ілля та Радомир зробили вагомий внесок в результат команди на ЧЄ-2023 та допомогли збірній відібратися на ЧС, це не було аргументом для головного тренера.
Те, що у Іллі Ковтуна було три медалі з ЧЄ-2023 (золото на паралельних брусах, бронза в багатоборстві та на поперечині) та медалі на всіх ліцензійних етапах Кубку Світу-2023, також не стало аргументом для Сартинського. Й тут ми почали проходити усі кола пекла. Своє відстояли та довели, дякувати богові.
Для Радомира ми працювали саме у багатоборстві. І головний тренер чудово це бачив на відео. Мало бути контрольне онлайн-тренування, але його так і не змогли наші спеціалісти організувати, хоча я пропонувала декілька варіантів і пояснювала, як це зробити.
У перший день тренувань на ЧС-2023 Сартинський одразу оцінив нашу роботу – Радомир набирає більше 83 балів, якщо проходить без помилок, а Ілля - 85-86 балів.
Але Радомира так і не поставив виступати у багатоборстві. Напевно, розумів, що два інші гімнасти у збірній програють йому. Після цього зрозуміли, що йдемо чотири види, з яких команді дали три оцінки. Планували на максимум впоратися з усіма комбінаціями. І маємо, що маємо. Юнак досить молодий, перший такий важливий старт й одразу зробив вагомий внесок у здобуття збірною командної ліцензії.
Для Ковтуна цілей було набагато більше, але впоралися не з усіма.
Вдалося максимально відпрацювати на командний результат та виграти медаль особистого багатоборства.
Планували ще боротися за медалі в трьох окремих фіналах – на коні-махах, брусах і поперечині. На жаль, не впоралися.
На відстані витримувати психологічний та моральний тиск зі сторони головного тренера – це одне, а протягом двох тижнів разом – зовсім інше.
Та й хвилювання посилилися через такий негатив та розлад всередині команди. Було складно витримувати зневагу. Ілля в мене дуже людяний та шляхетний, йому й досі незрозумілі усі незадоволення від головного тренера, палиці в колеса й такий стан у команді.
Від головного тренера була лише одна задача – командна ліцензія на ОІ-2024. Ми це зробили.
Ілля дав команді усі шість оцінок й тут від Сартинського посипалися ганебні інтерв’ю у бік Іллі та Радомира. І нічого про великі промахи від інших.
– Чи плануєте ускладнювати комбінації до Олімпіади? Ми бачимо, що Ковтун у багатоборстві абсолютно конкурентний і на світовому рівні, але можливо будете щось удосконалювати?
– Так, плануємо. Хоча головний тренер це активно забороняє.
Його нинішній принцип – зроби мінімум складності, але на максимальну оцінку. Як, наприклад, Артур Довтян з Вірменії. Для команди це нормально, але для конкуретності в багатоборстві на світовому рівні це не підходить.
Та й, на жаль, я не побачила, щоб спрацювала ця ідея Сартинського на ЧС: дехто йшов багатоборство з акцентом на два види, а інші прилади на мінімум. Щось вони не потрапили у фінал й не підстрахували. І над мінімальними базами треба проробити кропітку роботу.
Так, усі помітили за останній рік, що Ковтуну можна посилити усі шість видів, але їх треба витренувати, а часу мало.
Будемо дивитися з травмами, які менше заважатимуть працювати. Ілля вже й вільні вправи збирав 6.4, кінь-махи має 6.5, стрибок на опору стрибали 5.6. На брусах працюємо над двома новими елементами й поперечину можна зібрати 6.5. Та необхідно бути цілим, неушкодженним й щоб нам не заважали, а то можуть і бажання зникнути, і руки опуститися. На це хтось й розраховує.
Та й, як виявляється, на ОІ-2024 нам ще треба відібратися до команди.
«Який чемпіонат України? Для чого цей старт Ковтуну?»
– Сартинський в коментарі для «Суспільного» розповів, що Ілля до ЧС підійшов з травмою. Чи була травма і як справи зі здоров’ям у вашого підопічного зараз?
– Є серйозна травма. За три місяці до ЧС-2023 Іллі після повного обстеження сказали, що не можна ходити сходами. Але ж гімнастикою не заборонили займатися. До того ж про себе нагадують ще й старі проблеми з плечем та кистю.
Ілля мовчки, без зайвого базікання про складну травму, зціпив зуби й готувався до ЧС. Він мені сказав: «Воїнам нашим набагато складніше, й ми мусимо ризикнути, а там як бог дасть».
Та навіть і зараз Ілля на мене свариться, коли я говорю про його травму.
– Зараз ставляться умови щодо обов’язкової участі Іллі у ЧУ. Чи відомо, коли і де цей турнір відбудеться? Це вимога міністерства чи керівництва збірної? Які санкції вам загрожують, якщо ви все ж не приїдете на турнір?
– Це дуже смішна ситуація. Навіть не смішна, а жахлива. Вона показує некомпетентність головного тренера, адже це саме його примха.
Юнак на ЧС другий в багатоборстві, на ЧЄ – третій, витяг команду на ОІ-2024. Що ще потрібно? Необхідно приїхати на ЧУ й довести, що він входить у трійку найкращих гімнастів України? Це неадекватність та безглуздя.
Ми маємо подякувати Іллі, адже усі разом взяли ліцензію на Олімпіаду. Хлопець відпахав з травмою як проклятий.
Головний тренер зобов'язаний прикласти максимум зусиль, щоб допомогти в обстеженні, щоб зберегти такого спортсмена до Парижу, а ми маємо зовсім протилежні дії. Я це все вважаю божевіллям.
Який чемпіонат України? Для чого цей старт Ковтуну?
– До ЧС ви разом зі своєю групою тренувалися в Хорватії, але зараз наказу про продовження збору немає? Як плануєте виходити з цієї ситуації, чи будете повертатися в Україну, якщо наказ так і не буде підписано?
– Ілля Ковтун, Радомир Стельмах та я більше року знаходимося на навчально-тренувальних зборах у хорватському Осієку. Міністерство на це не витрачає жодної копійки.
Місцеві нас забезпечують усім: проживання, харчування, умови тренування, зал, надають багато необхідного для тренувань в тій мірі, що можуть собі дозволити. Допомагають і з лікуванням.
Головний тренер Сартинський, він же й віце-президент нашої федерації, відмовився допомагати навіть з тейпами. Один раз надали – вистачило на 1,5 старти замість чотирьох.
Стельмаху після приїзду на ЧС-2023 головний тренер при першій же розмові надав дозвіл на НТЗ у Німеччині, а потім при начальниці команди на наступний день «забрав свої слова назад». Пройшло декілька днів калатнечі й головний тренер таки надав дозвіл на збір.
Стосовно Іллі, то до понеділка на нього не було ніякого дозволу на збори, хоч ми вже повернулися до Хорватії. Але таки надіслали наказ на Іллю та мене на НТЗ. Дозвіл дала Стелла Захарова замість головного тренера й підписало Міністерство 09.10.23 у понеділок о 12:41, коли ми вже їхали з аеропорту Загреба в Осієк.
«Ковтун та Стельмах стали зрадниками, непатріотами, а їхня тренерка – найгіршою людиною у світі»
– Як зараз проходить комунікація зі старшим тренером збірної Геннадієм Сартинським? Ми у квітні спілкувалися і він розповідав, що бачить успіхи Іллі на міжнародних турнірах та контролює тренування за відеозвітами. Чи змінилося щось з того часу?
– Декілька днів тому ми спілкувалися на ЧС-2023. Я намагалася встановити контакт та узгодити роботу. У цьому приймала участь начальниця команди, яка за мир на всій планеті, як й усі ми. Але з його інтерв’ю, моїх постів, з коментарів людей стало все зрозуміло.
Що змінилося з квітня? З'явився Олег Верняєв, Назар Чепурний офіційно перейшов тренуватися до Сартинського. Одразу після цього Ковтун та Стельмах стали зрадниками, непатріотами, а їхня тренерка – найгіршою людиною у світі, яка взагалі не вміє тренувати.
– Назар Чепурний виграв бронзу на опорному стрибку. У свій час він був одним з перших ваших зіркових учнів, чи можете якось прокоментувати причини завершення співпраці з ним?
– Радію його досягненням й я назавжди залишусь його першим тренером.
Колишніх тренерів не буває, як і колишніх батьків. Віддала хлопцеві 17 років життя, тож радію його успіху на ЧС-2023 й зичу подальших перемог.
– Як зараз оціните атмосферу в команді? Ми знаємо, що деякі проблеми були при підготовці до Токіо, були конфлікти зокрема з Петром Пахнюком, але зараз він висловив слова підтримки вам. Що змінилося та як ви бачите розвиток цієї ситуації?
– Атмосфера, на жаль, не найкраща. Зриваються тренувальні процеси, участь в змаганнях.
До ЧС-2023 я все терпіла та мовчала, але час робити зміни, бо так більше тривати не може.
Я бачу розвиток подій та наміри декого, проте за підтримки нашої національної федерації будемо діяти виключно у цілях збірної та загального командного результату, без розділу на «своїх» та тих, хто «не з нами».
Війна йде, для чого вони її створюють ще й всередині команди? Багато вільного часу, сил та енергії? Вперед у бій – там місця усім вистачить. І функцій, і посад, і лідерських позицій.
А з Петром Пахнюком в мене немає жодних контактів, я в нього заблокована в соціальних мережах. Підтримав – дякую.
Напевно, все стає на свої місця: тоді його використали і сказали «до побачення», а зараз - нас.
– Перед ЧС частина команди, що тренується в Україні презентувала нову форму збірної, але на турнірі в ній виступав тільки Назар Чепурний? Чому інші гімнасти вирішили вийти в старому комплекті та чи узгоджували, взагалі, з вами дизайн?
– З нами ніхто не узгоджував дизайн, для нас це було дико побачити дану форму. З шести гімнастів лише два підтримали цю форму, а інші відмовилися її вдягати.
Вона нетрадиційна і для нас це трохи неприпустимо. Хотіли якнайкраще, але перемудрували.Особливо зі штанами та шортами.
Хіба не краще було б зробити традиційний дизайн з нашими кольорами?
– Зараз у спортивній гімнастиці з’явилася «Незалежна федерація спортивної гімнастики», яка взагалі її роль та чим вони займаються?
– Це для мене взагалі незрозуміла федерація. Напевно, я не компетентна у данному питанні.
Які її функції та для чого вона, на яких правах та в чиїх інтересах діє? Є певні закони – одна національна федерація, що має договір з Міністерством та НОК. Далі в кожній області є по одній федерації, що мають договори з обласними управліннями та входять до однієї спільної української федерації. Місто Київ, як я розумію, на правах столиці, має й федерацію Києва. Все.
Що ще за якась незалежна федерація? Трон самому собі? Внесення роз’єднання? Для чого це?
Я пам’ятаю, що коли Олег Верняєв створив собі свою федерацію, то дав інтерв’ю, що за багато років у якості спортсмена він наспостерігався, як ніхто нічого не робив для гімнастики й гімнастів. Це образило усю гімнастичну спільноту.
Як це ніхто нічого не робив? А як же з'являлися гімнасти та нові зали, як же ти виріс й став олімпійським чемпіоном?
Зараз ми спостерігаємо за публікаціями цієї федерації й бачимо, що там йде ціленаправлене розділення збірної і оди своїм. Знаю, що наша національна федерація намагалася припинити їх дії, але чомусь люди чинять те, що хочуть й як хочуть.
Гадаю, що вони мають змінити назву, щоб люди не плуталися й розуміли, де федерація, а де фан-клуб.
Фото: IFSG/instagram, verniaiev13/instagram, irinandk/instagram, Antwerp 2023/facebook
