«Сан-Антоніо» рекордно швидко вигнав гравця, обраного у топ-12 драфту. Це не перше фіаско «Сперс» – вони жахливо розпоряджаються піками
Після чемпіонства у 2014-му все дуже погано.
«Сан-Антоніо» ХХІ століття – синонім стабільності та майстерності виборів на драфтах. «Сперс» постійно відзначалися своїм вмінням грамотно підійти до вибору новачків та були постійними учасниками плей-оф та претендентами на високі результати навіть попри зміни поколінь та лідерів команди.
Скандальним клубом «Сан-Антоніо» теж назвати не можна, але навіть у таких дисциплінованих організаціях, виявляється, може статися будь-що. Перебудова, у яку «Сперс» вимушено пішли після кількох поспіль невпевнених сезонів, подарувала організації кілька цікавих молодих обличь, а разом з тим – і цікавих історій.
Останній яскравий приклад – Джошуа Прімо, 19-річний канадський захисник, 12-й пік драфту 2021 року. 10 жовтня «Сан-Антоніо» продовжив контракт із молодим баскетболістом, а вже менш ніж за три тижні несподівано для всіх відрахував його. Пізніше стало відомо, що ймовірна причина – ексгібіціонізм. Прімо неодноразово оголювався перед жінками, зокрема, навіть перед однією із спiвробітниць клубу.
Відрахування Прімо стало найшвидшим в історії НБА для лотерейного піку. Захисник встиг відіграти один повний сезон та взяти участь у чотирьох матчах нового. Попередній антирекорд для піку не нище 12-го – два повних сезону.
Ситуація із Прімо, звісно, дуже нестандартна, яку не можна порівнювати із будь-яким іншим кейсом, але це все ж наштовхує на певні думки та змушує задуматися – а наскільки успішно «Сперс» взагалі діють на драфтах останніми роками. Здається, зараз «Сан-Антоніо» настільки невміло розпоряджається своїми драфт-піками, що геніальні вибори техасців вже під керівництвом Грегга Поповича на драфтах (яких справді було багато – Данкан, Джинобілі, Паркер, Кавай) – це вже не візитівка клубу, а просто відголоски минулого.
За точку відліку візьмемо 2014 рік – наразі останнє чемпіонство «Сан-Антоніо» (4-1 у фіналі проти «Маямі» та перший титул MVP фіналу для Леонарда) і розберемося, кого та коли драфтували «Сперс», де ці гравців зараз та що вони дали клубу.
2014: Кайл Андерсон, 30-й пік
287 матчів за 4 сезони у «Сан-Антоніо», зараз виступає за «Міннесоту»
Попри найгірший з усіх можливих вибір на драфті (воно й не дивно, адже чемпіони НБА завжди отримують останній пік), «Сперс» зуміли вичепити непоганого рольовика, який на кілька сезонів закріпився у статусі резервіста команди Грегга Поповича. Нічого визначного у «Сан-Антоніо» Андерсон не досягнув, вже у 2018-му перейшов у «Мемфіс», звідки цього літа перебрався до «Міннесоти».
На тому ж драфті під загальним 60-м номером «Сперс» обрали Корі Джефферсона, якого одразу ж обміняли в «Бруклін», де він і розпочав свою кар’єру в НБА.
2015: Нікола Мілутінов, 26-й пік
0 матчів у НБА, зараз грає за московський ЦСКА
Можна навіть не перераховувати, кого «Сан-Антоніо» могли взяти на драфті у 2015-му замість Ніколи Мілутінова. Адже якщо будь-хто обраний «Сперс» замість нього зіграв би у НБА хоч один матч, то вже б приніс техасцям більше користі. Мілутінов – єдиний першораундник того драфту, який не виходив на паркет у НБА. Сам Нікола виступав у Греції, росії та Євролізі, а «Сан-Антоніо» просто змарнував вибір.
Під 55-м номером того ж року «Сперс» обрали Кеді Лаллейна із Гаїті. Він пограв за «Остін Сперс» (фарм-клуб «Сан-Антоніо») і надовго поїхав грати за межі США. У НБА також не зіграв ні секунди.
2016: Деджонте Мюррей, 29-й пік
336 матчів за «Сан-Антоніо», влітку був обміняний в «Атланту»
Доказ того, що «Сперс» все ж вміють грамотно вибирати гравців у «підвалі» драфтів. Деджонте Мюррей, напевне, найкращий вибір, який міг зробити «Сан-Антоніо», маючи на руках 29-й пік. Захисник провів 6 років та 5 якісних сезонів у команді Поповича, спочатку закріпився у основі, а потім став лідером та головною зіркою «Сперс» і навіть встиг з’їздити на Матч усіх зірок.
Цього літа Деджонте обміняли в «Атланту» на Галлінарі (якого одразу ж відрахували) та три піки першого раунду драфту, фактично офіційно підтвердивши, що у сезоні-2022/23 «Сан-Антоніо» буде танкувати. Період Мюррея в «Сперс» не можна назвати поганим, однак нічого серйозного він із командою не досягнув. Захисник був найкращим у колективі, який особливо ні за що не боровся, і не привів його до хороших результатів. «Сан-Антоніо» пішов шляхом найменшого спротиву та вирішив почати все з самого початку, відмовившись від Деджонте.
Другий пік «Сан-Антоніо» з того ж драфту належав «Кінгз», які під 59-м номером задрафтували Айзею Казінса, що так і не зіграв у НБА.
2017: Деррік Вайт, 29-й пік
247 матчів за «Сан-Антоніо», зараз виступає за «Бостон»
Вайт – типовий резервіст, вибраний внизу першого раунду драфту. Непогано виступав за «Сперс», іноді виходив у старті (але частіше все ж розпочинав із лави запасних), а як тільки став основним – у сезоні-2021/22 – одразу ж був обміняний до «Бостона». У «Сан-Антоніо» нічого визначного не досягнув, нічим особливим не відзначився.
Під 59-м номером драфту-2017 «Сперс» обрали форварда Джерона Блоссомґейма, який не просунувся далі «Остін Сперс» у G-лізі, і був відрахований з команди.
2018: Лонні Вокер, 18-й пік
214 матчів за «Сан-Антоніо», зараз гравець «Лейкерс»
Історія Вокера схожа на більшість попередніх – часто грав (переважно виходив з лави для запасних), нічим особливим не запам’ятався. «Сперс» не стали продовжувати контракт із Вокером, після чого влітку він підписався у «Лейкерс». Ще один непримітний баскетболіст, якого «Сан-Антоніо» взяли на драфті.
На тому ж драфті під 49-м номером техаський клуб обрав нігерійця Чімезі Мету, який встиг провести за клуб 47 матчів, пограв у фарм-клубі та пішов у «Сакраменто».
2019: Лука Шаманич, 19-й пік
36 матчів за «Сан-Антоніо, зараз вільний агент
Ще один провал «Сперс» на драфті, з яким клуб не продовжив контракт після двох стартових сезонів. Шаманич провів найменше матчів у НБА серед усіх, кого обрали у першому раунді драфту-2019. Щоб ще більше підкреслити невдалість вибору – 20-м піком того року став Матіс Тайбул, який закріпився у «Філадельфії», провів понад 200 матчів у НБА і двічі потрапляв до другої символічної збірної найкращих захисників ліги.
Келдон Джонсон, 29-й пік
Понад 160 матчів а «Сан-Антоніо», гравець старту, досі у клубі
Виміняний у «Торонто» пік «Сан-Антоніо» зуміли конвертувати у легкого форварда, який теж зумів закріпитися у команді та досі приносить користь клубу. Передостанній вибір у першому раунді дався команді значно краще, ніж власний 19-й.
Під 49-м піком «Сперс» взяли Квіндарі Візерспуна, який після двох сезонів та 31 матчу за «Сан-Антоніо» пішов у «Голден Стейт», із якими став чемпіоном НБА у 2022-му.
2020: Девін Васселл, 11-й пік
Понад 135 матчів за «Сан-Антоніо», гравець старту, досі у клубі
Важко сказати, чи не помилилися «Сперс» у виборі цього гравця, поки він заграв замало і лише цього сезону став основним гравцем команди, відразу почавши показувати непогані результати. Клуб продовжив контракт із Васселлом (тоді ж, коли і з Прімо), але не виключено, що якщо раптом «Сан-Антоніо» розпочне «забагато перемагати» та втрачатиме шанси на високий пік драфту-2023, Васселл буде одним із перших, хто присяде на лаву запасних для досягнення необхідного результату.
А під 41-м піком того драфту «Сперс» взяли Тре Джонса – понад 110 матчів за команду та позиція стартового розігруючого у новому сезоні, яка стала вакантною після трейду Деджонте Мюррея.
2021: Джошуа Прімо, 12-й пік
54 матчі за «Сан-Антоніо», відрахований з клубу
Чи не найбільш обговорюваний баскетболіст «Сперс» цього сезону, який, скоріше за все, більше ніколи не виступатиме за цю команду. Другим піком «Сан-Антоніо» на тому драфті став Джо Візкамп (41-й номер драфту) – резервіст із в середньому двома очками за гру.
На драфті 2022 року «Сперс» обрали поляка Джеремі Сохана під загальним дев’ятим піком, який одразу ж почав виходити у стартовій п’ятірці команди. Проте робити якісь висновки щодо баскетболістів, які прийшли до команди фактично кілька місяців тому, звісно ж, зарано. Якщо винести драфт-2022 за дужки маємо таку картину:
Очевидно, що «Сан-Антоніо» прямо зараз переживає не найкращі часи (воно й логічно, «Сперс» і так занадто довго протрималися без перебудови), але команда Грегга Поповича могла значно легше перенести усі ці зміни, якби раз за разом не «чудила» зі своїми драфт-піками та гравцями, яких вони під цими драфт-піками обирають.
У сезоні-2022/23 мало хто очікує від «Сан-Антоніо» стрибка вище голови та неймовірних оверперформансів (хоча стартували «Сперс» досить впевнено – краще навіть за багатьох претендентів на титул). Навіть навпаки, команді Поповича прогнозують низьке місце в регулярці та високий драфт-пік.
Що робити, якщо «Сан-Антоніо» отримає топ-2 вибір на драфті – зрозуміло. А от якщо «Сперс» пролетить повз можливість обрати когось із пари Віктор Вембаньяма - Скут Гендерсон, почнеться найцікавіше. Поповичу та компанії потрібно терміново налагодити процес вибору гравців на драфтах, або ж техаський клуб знову буде змушений страждати та обходитися без власних талантів.
Фото: marca.com, Pounding The Rock, NBA.com
