Легендарна збірна епохи Блохіна - шлях України на ЧС-2006
Згадуємо перший мундіаль в історії українців.
Цей тиждень був наповнений безліччю цікавих постів у стилі ретро, причому перший етап конкурсу досі триває. Готуючи матеріал, я й сама зробила для себе багато відкриттів і ще більше дізналася про футбол. Однак цікаво, що ніхто не згадав про збірну України, яка у 2006 році вперше у своїй історії вийшла на чемпіонат світу та ще й дійшла до 1/4. Між іншим, часові рамки конкурсу порушені не будуть. Тому сьогодні пропоную пригадати легендарну епоху Блохіна та шлях збірної України на чемпіонаті світу у 2006 році.
У 2006 українські вболівальники були прикуті до своїх телевізорів, адже збірна України вперше у своїй історії грала на чемпіонаті світу.
Незалежна Україна намагалася кваліфікуватися на чемпіонат світу вже втретє. ФІФА не дозволила кваліфікуватися на мундіаль 1994 року у Сполучених Штатах, оскільки країна стала членом асоціації лише 1992 року. Деякі з гравців брали участь у попередніх турнірах у складі Радянського Союзу, перш ніж проголосити свою незалежність у 1991 році.
Однак надалі «синьо-жовті» постійно зупинялися ще на відбіркових етапах.
Якщо говорити про кваліфікацію на чемпіонат світу-1998, то ще перед відбірковим турніром команду очолив Йожеф Сабо. Тоді у групі з українською національною командою були Німеччина, Португалія, Вірменія, Північна Ірландія та Албанія.
Цей відбір збірна України розпочала з переможного результату проти Північної Ірландії — мінімальну перемогу приніс забитий гол Сергія Реброва. Після цього був ще один тріумф — на своєму полі була обіграна Португалія. Також у тому відборі вдалося зіграти у "суху" нічию з чинним чемпіоном Європи - Німеччиною.
Збірна України показувала досить хороші результати і претендувала на вихід із групи з першого місця. Йожеф Сабо мав досить сильний склад, який у ті роки творив історію Динамо Київ на європейській арені.
Проте в останньому турі відбору збірна поступилася німцям і вирушила у стикові матчі, де на команду чекали хорвати. На виїзді підопічні Йожефа Сабо поступилися з рахунком 0:2, а на своєму полі зіграли з рахунком 1:1, таким чином дозволивши Хорватії поїхати на чемпіонат світу.
У кваліфікації 2002 року, перед відбірним циклом, українську збірну очолив Валерій Лобановський, який на той момент встиг добре зарекомендувати «Динамо Київ» на клубному рівні.
Проте той цикл розпочався для збірної не найкращим чином – із поразки від польської збірної з рахунком 1:3. Загалом «синьо-жовті» жахливо грали домашні матчі того відбору, вигравши лише у Вірменії з рахунком 3:0, а також зігравши тричі внічию (0:0 з Білоруссю та Норвегією, 1:1 з Уельсом).
Завдяки більш щасливим виїзним результатам (3 перемоги та два нічийні результати), команда Лобановського змогла завершити груповий етап відбіркового циклу на другому місці, що дозволило вийти їй у стикові ігри.
На жаль, там на збірну України чекала збірна Німеччини, яка опинилася на даній стадії турніру досить несподівано. На своєму полі команда Лобановського проявила себе достойно, закінчивши матч з рахунком 1:1, а ось на виїзді українці нічого не змогли протиставити супернику та поступилися з рахунком 1:4.
Українська збірна подолала казковий і водночас непростий шлях на чолі з Олегом Блохіним. І ми розпочнемо з самого початку.
Стикові матчі - сміливі заяви Блохіна, прикрі поразки, перші кроки до тріумфу
Всього два слова - «стикові матчі», а який же жах вони наводять на всіх українських вболівальників. І не дарма, адже як я зазначала вище, збірна постійно натрапляє на надто сильних суперників. Після періоду невдалої роботи Леоніда Буряка, особливо після Євро-2004, було багато думок, що збірній України потрібний іноземний фахівець. Тим не менш, Григорій Суркіс вирішив зробити ставку на Олега Блохіна, який одразу заявив, що виведе Україну із групи з першого місця:
«Я не сказав, що ми повинні попасти в плей-офф. Я сказав, що ми попадемо у фінал чемпіонату світу-2006», - заявив Блохін.
Після таких сміливих заяв всі лише посміялися. До того ж, збірна Україна під керівництвом нового тренера провалила усі товариські матчі і не здобула жодної перемоги. Але на кожній грі новий головний тренер змінював склад, шукаючи найсильніший.
На відбірковий етап вболівальники не покладали великих надій. Матч 1-го туру відбіркового циклу закінчився нічийним результатом у грі проти збірної Данії.
Наступним суперником збірної України став Казахстан. Всі розуміли, що потрібно перемагати такого суперника. І хоча збірна забила швидкий гол у цьому матчі, але вже під кінець першого тайму казахи зрівняли рахунок. Українці знову могли піти ні з чим, але на 91-їй хвилині, Ротань ударом в дотик поцілив у дальню дев’ятку. «Синьо-жовті» вирвали перемогу на останніх секундах.
Наступні два поєдинки були домашніми - з чинними чемпіонами Європи, збірною Греції підопічні Блохіна не утримали переможний рахунок, пропустивши в кінці гри. А у 4-му турі, у Львові, українці протистояли грузинам.
«Синьо-жовті» здолати грузинів з рахунком 2:0. Голами відзначилися Андрій Шевченко та Олексій Бєлік.
«Збірна України - це колектив, який тільки-тільки підводиться на ноги. Ми робимо крок за кроком і ці 8 очків ще ні про що не говорять», - прокоментував післяматчеві результати головний тренер Олег Блохін.
Протистояння Туреччині
У Стамбулі збірній України дістався складний суперник - збірна Туреччини. Зараз це звучить смішно, але на той момент то був дійсно серйозний конкурент. Проте такого феєричного матчу за всю історію українського футболу ще не було. Уже на 17-їй хвилині Україна вигравала з рахунком 2:0. Після цього турки почали насідати, але наша оборона була на найвищому рівні. Перед фінальним свистком Андрій Шевченко остаточно вирішив долю матчу, забивши третій гол. Ця гра змусила усіх повірити у слова Блохіна. Збірна пройшла стикові матчі і залишилася на першому місці.
У лютому «синьо-жовті» розібралися на виїзді з албанською збірною. Матч завершився рахунком 2:0 на користь українців.
В кінці березня на Блохіна очікувало ще одне серйозне випробування - у Київ приїхала збірна Данії
Після цього поєдинку усі почали говорити про «фарт Блохіна». Відверто кажучи, скандинави виглядали краще. Вони більше контролювали гру, пресингували українців, намагалися розхитати нашу оборону. Але і «синьо-жовті» давали здачі. Нарешті, на 68-їй хвилині хлопці змогли відкрити рахунок: Гусєв увірвався до штрафного майданчика по правому флангу, прикривши м'яч корпусом від двох захисників, які його переслідували, і пробив - воротар скандинавів Серенсен перевів удар у штангу, від якої м'яч відскочив до одинадцятиметрової позначки, потім був повторний удар Вороніна - Серенсен знову зреагував, проте від його рукавички м'яч все ж таки відскочив і залетів прямо у ворота. Наставник збірної Данії відреагував на це радикальним чином – знявши одного із захисників, Мортен Ольсен випустив ще одного форварда, з одного боку, посиливши тиск на ворота українців, але, з іншого, ще більше оголивши тили, полегшивши завдання для Воробья, Бєліка, Вороніна та Гусєва.
Важко описати ту навалу емоцій, яка була у всіх після фінального свистка.
Втім будь-які слова тут зайві – подібні емоції, напевно, пережив кожен вболівальник української збірної. Найяскравішою ілюстрацією цих почуттів можна вважати стрибки Олега Блохіна, який просто не знав, в кого вчепитися, аж настільки його переповнювали емоції. І це чудово, коли гравці можуть подарувати наставнику та вболівальникам такі незабутні миті, як після матчу з турками та данцями. На це дуже довго чекали шанувальники українського футболу.
Обігравши данців, на українців чекав аутсайдер - збірна Казахстану. І хоча суперник намагався чинити опір, але підопічним Блохіна вдалося швидко відкрити рахунок. Андрій Шевченко на 18-їй хвилині перехитрив оборону голкіпера казахстанської збірної. У другому таймі був автогол і врешті-решт збірна перемогла з рахунком 2-0.
Ще один матч був важливий для нас - перемога над греками відчиняла нам двері на чемпіонат світу.
Чинні чемпіони Європи багато атакували і навіть забивали декілька разів з офсайду, але оборона збірної України була на найвищому рівні і ворота залишилися сухими, а наприкінці матчу нащі козаки здобули перемогу. Захисник збірної Греції помилився, і тому Ротань зміг спокійно зробити передачу Гусіну, який і став автором єдиного гола.
«Як ти туди добіг?», - сказав Блохін у післяматчевій конференції.
Що ж, залишалася лише Грузія. А от ось тут виникли проблеми. Сама гра почалася добре, Руслан Ротань відкрив рахунок у Тбілісі, але на останній хвилині збірна України пропустила гол. Тепер пряма путівка на ЧС була під питанням.
Все мав вирішити останній матч між Данією і Туреччиною - данці мали перемогти. І воно це зробили, на останніх хвилинах. Блохін прямо в аеропорту дізнався про цей історичний, для збірної, день і святкування почалося вже там. Такого повороту подій не очікував ніхто. Збірна України вийшла на мундіаль першою серед європейських збірних.
9 грудня 2005 року відбулося жеребкування і варто зазначити, що збірній пощастило із жеребом. Суперниками стали:
- Іспанія
- Туніс
- Саудівська Аравія
Звісно, всі розуміли, що з таким жеребом ми зобов’язані вийти в плей-офф.
Перед стартом мундіалю підопічні Блохіна провели 6 контрольних матчів. Цього разу збірна жодного разу не поступилася супернику. Українці зіграли внічию з Азербайджаном та Італією, обіграли команди Японії, Коста Ріки, Лівії та Люксембургу. Що ж, підготовка вийшла вдалою і всі чекали на старт чемпіонату світу.
Збірна України на чемпіонаті світу 2006 - розгромна поразка від Іспанії, суха зустрі з Саудівською Аравією, бойовий Туніс
14 червня 2006 року збірна України зіграла свій перший дебютний матч проти фаворитів групи Н - збірної Іспанії.
Хоча почалося все у Німеччині для українців не дуже добре – у ворота Шовковського забили аж чотири м’ячі.
Відповісти хоча б одним голом Україна не зуміла.
Та поразка 0:4 стала холодним душем для "синьо-жовтих". Після такого розгрому від Олега Блохіна дісталось усім – і Ващуку, який заробив червону, і решті команди.
Наступний матч проти Саудівської Аравії мав багато чого вирішити: якщо Україна програє, то про вихід у плей-офф і мови бути не може. Якщо ж виграє - то шанси є.
«Синьо-жовті" зіграли зі збірною саудівців 19 червня 2006 року в Гамбурзі у матчі 2-го туру групового етапу чемпіонату світу. Тоді команда Блохіна розгромила Саудівську Аравію та здобула першу у своїй історії перемогу на Мундіалі.
Вже на 4-й хвилині історичний гол за збірну України забив захисник Андрій Русол, а в кінці першого тайму Сергій Ребров подвоїв перевагу "синьо-жовтих" божевільним пострілом з дальньої дистанції.
Не покинув поле без забитого гола і колишній наставник збірної України Андрій Шевченко, який зняв усі питання про переможця в дебюті другого тайму ударом головою після передачі Калініченка. Максим, до слова, своїм м'ячем поставив крапку в зустрічі, а асист собі у актив записав Шевченко.
Набагато важче збірній було у матчі з Тунісом – суперник не хотів здаватися без бою. Гра була доволі жорсткою і на 70-й хвилині у штрафному майданчику Андрій Шевченко заробив пенальті, яке ж сам реалізував. Це пенальті стало єдиним голом у матчі та гарантувало Україні вихід з групи Н з другого місця.
Вихід до 1/4 фіналу для збірної-дебютанта – неймовірне досягнення
Збірна України - в перший і поки що єдиний раз досягла 1/4 фіналу чемпіонату світу. Це була дійсно визначна подія.
В 1/8 у суперники Україні попалася Швейцарія: нібито й не надто жорстока та розгромна, проте все-таки переможець своєї групи. Впродовж усього матчу обидві команди грали дуже обережно, тож основний час матчу завершився без голів. Хоча вирвати перемогу для українців міг Калініченко, та швейцарців врятувала перекладина. Більшість, впринципі, не думали, що цей матч запам’ятається чимось цікавим. Проте на українців чекала фантастична серія пенальті.
У серії 11-метрових ударів сильнішими виявилися українці, хоч почалося усе з невдалого удару Шевченка. Проте далі влучними були Мілевський, Ребров та Гусєв. Героєм матчу став феноменальний Шовковський. Склалося враження, що його руки були в золоті, адже він не пропустив жодного пенальті від швейцарців та поїхав додому з титулом першого голкіпера, якому вдалося зберегти свої ворота недоторканами у серії післяматчевих 11-метрових. Ці емоції передати складно, але це було фантастично. Подекуди здавалося, що Шовковського там зараз задавлять від щастя.
Однак, на превеликий жаль, у матчі проти італійців українці були безсилими, хоча й мали кілька 100-відсоткових нагод. Однак попри розгромну поразку від майбутніх володарів Кубку (0:4), вдома футболістів чекала всенародна любов та визнання. Блохін та команда стали кумирами нації.
Андрій Шевченко вкотре довів усім, що він найкращий гравець в історії збірної України
У кваліфікаційному турнірі за право зіграти у фінальній частині на футбольних аренах Німеччини Андрій Шевченко забив п’ять м’ячів. Запам’ятався, зокрема, його гол у ворота збірної Греції в Києві: арбітр призначив штрафний удар з лівого крила нашої атаки. Якби воротар грецької збірної Нікополідіс згадав, який конфуз у подібній ситуації пережив 1999 року в Москві голкіпер збірної Росії Филимонов, він би, напевне, набагато уважніше і сконцентрованіше діяв під час виконання Шевченком штрафного з тридцятиметрової відстані та ще й під гострим кутом до воріт.
Та особливо пам’ятна гра збірної України у фінальній частині чемпіонату світу, на якому українці увійшли до вісімки найсильніших команд планети. І, звісно, всі добре пам’ятають два голи, забиті у ворота суперників Андрієм Шевченком. Перший – у поєдинку із збірною Саудівської Аравії, другий – у матчі з командою Тунісу.
Звісно, є ще дуже багато імен, які зробили цю перемогу. Але для цього потрібна окрема стаття.
Що ж, цей мундіаль увійшов в історію. Поки що це перший і єдиний раз, коли збірна України мала шанс показати все на що здатна. Прикра поразка від Уельсу 2022 року підірвала всі надії українських вболівальників. Кожен досі задає собі запитання: «Як? Як це могло статися?». Але, на жаль, ось так. Сподіваюся хлопці стануть сильніше за ці чотири роки і зможуть повторити успіх збірної України-2006, а може й навіть дійти до півфіналу і встановити новий рекорд.
