134 млн за Кайседо, 121 – за Енцо, 116,6 – за Райса. Чому за опорників так багато платять
Один із головних трендів останніх трансферних вікон.
Минулого літа «Реал» заплатив за Орельєна Чуамені 80 млн євро, 30-річний Каземіро перейшов у «МЮ» за 70 млн євро, «Ман Сіті» заплатив за Келвіна Філліпса 50 млн євро та навіть «Евертон» віддав аж 40 млн євро за Амаду Онана, який на той час мав у своєму активі лише один сезон за «Лілль».
Взимку «Челсі» активував клаусулу Енцо Фернандеса у розмірі 121 млн євро – і вже влітку понеслося: 134 млн євро за Мойсеса Кайседо, 116,6 млн євро за Деклана Райса, 62 млн євро за 19-річного Ромео Лавіа.
Чому за опорників так багато платять та невже вони коштують усіх цих грошей? Спойлер: не лише через те, що «Челсі» бездумно витрачає гроші.
Опорник завжди був одним із найважливіших гравців команди. У топів, які постійно щось вигравали, завжди була 6-ка у складі
Найбільше уваги як задля похвали, так і задля критики на футбольному полі отримують або ж гравці оборони (разом із воротарем), або ж футболісти атаки. В цей же час опорні хавбеки, які зв'язують захисну та атакувальну ланки і виконують чимало чорнової роботи, часто залишаються у тіні.
У еру Хаві та Іньєсти мало хто говорив про Бускетса, але із ним у складі «Барселона» та збірна Іспанії виграли усе, що тільки можна було виграти. Епоху «галактікос» у «Реалі» пов'язують із Зіданом, Фігу, Бекхемом та Роналдо, але постійно забувають, що у тій команді грав Клод Макелеле, як і у «Челсі», в якому на той час вся увага діставалася Террі, Лемпарду та Дрогба.
У команд, які постійно знаходяться на вершині, обов'язково у складі є опорник. Вищезгаданий «Ман Сіті», «Реал» із Каземіро, «Ліверпуль» виграв ЛЧ та чемпіонат вже після підписання Фабінью, у «ПСЖ» (їх можна вважати тими, хто «постійно на вершині»?) впродовж багатьох років незамінним був Марко Верратті, а Н'Голо Канте був однією із ключових причин успіху «Челсі» та збірної Франції.
Олдскульний опорний хавбек зазвичай відповідає переважно за руйнування атак суперників та початок атак власної команди, але як і футбол загалом, розуміння гри футболістів на цій позиції також еволюціонувало.
Тепер опорники стали просунутішими – тому за Енцо, Райса та Кайседо заплатили такі гроші
Відразу декілька факторів серйозно вплинули на еволюцію позиції шостого номера.
Найважливіший із них – тактичний крок футболу вперед. Тренери почали масово відмовлятися від оригінальних схем із чотирма захисниками 4-4-2 та 4-3-3 та переходити на більш гнучкі розташування – наприклад, із вінгбеками. Так, при цьому страждають наявні у команді вінгери-бігунки, але й роль опорників змінюється. Така схема вимагає від них більшого пересування по полю, активної участі в атакувальних діях та постійної роботи з м'ячем, якщо їхня команда контролює хід гри.
Якщо ж команда відсиджується в обороні, в нагоді стає скіллсет звичайного опорника – вміння обрати правильну позицію в захисних діях, здорова агресія у відборі та відчуття гри, які допомагають руйнувати атаки суперників (часом, навіть будь-якою ціною).
Енцо Фернандес – блискучий приклад сучасного опорника. На переможному чемпіонаті світу-2022 його стиль гри спочатку завоював йому ж місце у стартовому складі (розпочинав турнір на лаві запасних), а згодом став одним із найважливіших аспектів у грі усієї команди. Окрім того, що Енцо успішно впорався із задачами оригінального опорника, він постійно був на м'ячі – віддавав передачі направо і наліво, підтримував атаку, пробивав по воротах та відзначався результативними діями.
Мойсес Кайседо на перший погляд здається гравцем більш захисного плану, але, подивившись за його грою, можна сміливо зробити висновок, що еквадорець впродовж матчу грає на позиції шостого номера, згодом виконує функцію бокс-ту-бокса, а через деякий час, незважаючи від того, чи атакує його команда, чи намагається побудувати пресинг, знаходиться у зоні десятки. І це не тактична безграмотність, а те, у чому він надзвичайно сильний.
Інший стомільйонник Деклан Райс у цьому тріо найбільше схожий саме на олдскульного опорника. Англієць, маючи здатність передбачити, де опиниться м'яч або як діятиме суперник у той чи інший момент, буквально «виїдає» центр поля за рахунок агресивних захисних дій, але в той же час із м'ячем він теж працює вправо – постійно має високі показники точності як коротких, так і довгих передач.
Втім, «Арсенал» придбав Райса ще за один показник. На відміну від Енцо та Кайседо, які мають півсезону-сезон досвіду на серйозному рівні, Деклан – перевірений боєць на сцені розміром у прем'єр-лігу. 24-річний футболіст відіграв 245 матчів за основу «Вест Гема» та вже награв понад 40 матчів за національну збірну. Впродовж усього цього часу Райс або ж постійно розвивався, або ж залишався на надзвичайно високому рівні.
Але чи коштують вони 100+ млн євро – запитання залишається актуальним. А відповідь у кожного своя.
Але серед (сучасних) опорників є ще одна проблема – їх банально небагато
І, мабуть, найважливіша причина, чому за опорних півзахисників платять божевільні гроші, полягає у тому, що таких футболістів (саме типу Енцо, Кайседо та Райса) не так багато у світовому футболі.
Найяскравіший приклад – пошук шістки «Ліверпуля». Юрген Клопп втратив Гендерсона та Фабінью, але зіркової заміни в пару Тренту Александеру-Арнольду у новій схемі так і не знайшов, натомість клуб підписав 30-річного Ватару Ендо.
Окрім вищеперелічених футболістів, скаути в першу чергу відзначають Бруно Гімараеса з «Ньюкасла» та Шейка Дукуре із «Крістал Пелес». Після минулого сезону чимало говорять про Станіслава Лоботку з «Наполі», а Йозуа Кімміх постійно підтримує виступи на високому рівні. Ще один потенційний гравець у цей список – Едсон Альварес, який нещодавно перейшов у «Вест Гем».
Окрім них, згадують ще Соф'яна Амрабата, якого торгує «МЮ», та Ібрагіма Сангаре – у них, щоправда, не помічають такого атакувального потенціалу та рівня роботи із м'ячем, хоч зі своїми обов'язками оригінального опорника вони справляються дуже непогано.
Фото: Premier League, Anthony Bibard/FEP, Sebastian Frej/MB Media/Global Look Press
