«Критикуйте нас. Ми на це заслужили». Матч «Шахтаря» зі Шмейхелем, Ребров в аеропорту і запитання від Срни
Репортаж Ірини Козюпи з Гамбурга.
Гамбург - нова відмітка на мапі «Шахтаря». Саме тут гірники зіграють свої домашні матчі в Лізі чемпіонів. Тому дуже цікаво, як саме українська команда обживається на новому місці.
Репортерка Tribuna.com Ірина Козюпа ділиться враженнями з першого домашнього матчу гірників у ЛЧ.
Це проєкт за підтримки компанії FAVBET, яка виступає за розвиток та допомогу спорту в Україні навіть в умовах війни. Зокрема, як і партнер футбольного клубу «Шахтар», який представляє нашу країну на міжнародній арені.
Гамбург не бачив Ліги чемпіонів 17 років
Перше знайомство з портовим містом на Ельбі та батьківщиною гамбургерів – громадський транспорт. З колегою Еллою Іванюкович мали записувати інтерв’ю з гравцями «Шахтаря» в їхньому готелі і спромоглися заради цього на маленький подвиг.
Готель гірників знаходився далеко за містом, а дістатися туди від нашої локації можна було трьома видами транспорту з трьома пересадками. На другому етапі я дала в штангу – навіть Google тут не врятував. Замість готелю поїхали в аеропорт. Зате тепер мене не лякають маршрути жодної складності.
Загалом, типова картина мегаполісів. Багато часу ти проводиш десь в дорозі або в карті в телефоні. Ще один челендж - купити квитки на той же громадський транспорт. Для цього можна встановити застосунок і через нього у кілька кліків взяти тікети. Правда, і тут в мене виникли деякі проблеми – програмка гроші зняла, а квитків не видала. На щастя, за всі подорожі ніхто з контролерів їх не перевіряв. Спробуй поясни, що і як.
Зрештою, за два дні знайшлося трохи часу побачити Гамбург не з вікна автобуса чи підземки.
Українка Марія, яка працює на рецепції готелю, обвела ручкою на карті місця, які варто побачити – міська Ратуша, Філармонія та набережна. Сюди вже також від себе додала стадіон «Санкт-Паулі». Бо не можна просто так приїхати в Гамбург і не побувати в лігві піратів.
«Я з того самого міста, що і «Шахтар», - каже Марія. - Поїхала з Донецька в 2014 році. Потім вчилася в Польщі, а тепер живу і працюю тут. Але я українка і дуже люблю свою країну. Мама мені завжди передає пакунки з України - одяг і навіть їжу намагаюся купувати там».
Гамбург ще не до кінця вдалося зрозуміти. Це лише перше знайомство, але одне можна сказати точно - тут багато красивих чоловіків на вулицях, хороші німецькі авто на дорогах та смачний карівурст.
Для міста це перша за 17 років Ліга чемпіонів. На «Гамбург» і «Санкт-Паулі» тут аншлаги і в другій бундеслізі, але почути гімн ЛЧ місцеві фанати також дуже раді.
В «Порту» працює колишній скаут «Шахтаря» - пустив сльозу при згадці про Донецьк
Мені бракувало Ліги чемпіонів – це особлива атмосфера та емоції. А передматчеві заходи я взагалі обожнюю – це спілкування з колегами (своїми та іноземними), знайомство з новим стадіоном та можливість щось цікаве запитати у гравців та тренерів.
Відповідь Тараса Степаненка була в саме серденько.
«Завжди хочеться сказати, що ми виграємо всі шість матчів, вийдемо з групи і все буде супер. Але я стримано дивлюся на якісь там прогнози і намагаюся бути чесним та відвертим щодо себе та інших. Я вважаю, що в нас дуже гарна, сильна команда, новий тренер з новими вимогами до футболістів, до команди, і ми звикаємо до цих вимог. Усі молоді хлопці теж звикають до цих вимог.
Гадаю, минулого року ніхто від нас не очікував такого результату, а ми вийшли і зробили. Цього року ви вже ставите таке запитання, бо чогось очікуєте від нас. І ми своєю чергою хочемо зробити все можливе, аби в України була євровесна. Тому не треба говорити, а треба працювати».
Коли Тарас завершив говорити, то Патрік Ван Леувен навіть жартома запитав: «Що ти там так довго розповідав?» Сам тренер говорить досить прагматично, але не так яскраво, як його попередник Ігор Йовичевич. Не кажу, що це погано. Просто такий у нього стиль. Нам же завжди хочеться, щоб за нас зробили нашу роботу і накидали топових панчів у своїх відповідях на наші традиційні запитання.
Тренування «Шахтаря», тих доступних 15 хвилин, я майже і не бачила. Колеги з німецького каналу NDR попросили про інтерв'ю. Якщо чесно, то думала, що буде більше запитань про війну, але питали про футбол та враження від Гамбурга. Нас точно не стали підтримувати менше, але такої цікавості до війни, як минулого сезону, зараз немає. Хоча Лукас з Bild багато розпитував про, здавалося, знайомі і вже звичні для нас речі. Наприклад, він дуже цікавився логістикою «Шахтаря» на цей матч. А це маршрут: Львів - Жешув - Гамбург (автобус+літак).
«Відчуваю солідарність з Україною і хочу приїхати в Київ після завершення війни», - а поки Лукас пише про «Шахтар» у Гамбурзі.
Прес-конференція тренера «Порту» взагалі почалася на годину пізніше - клуб навіть не вибачився за запізнення. Але Сержіу Консейсао компенсував незручності своєю харизмою та чарівною посмішкою.
Він з тих тренерів, які люблять позагравати з пресою, дивитися просто у вічі і кайфувати від своїх слів. Відповідав довго і багато, але не дуже цікаво. Запитала чи не дивиться він на українських гравців – як «Бенфіка», яка купила Трубіна. Сказав, що поки ні, але обов’язково запитає у лісабонського клубу про їхній досвід підписання українця.
А ще разом з Пепе багато жартував з нашим перекладачем. Олена займається пошуком українського коріння бразильців. Після початку повномасштабного вторгнення допомагала вивезти трьох собак Марлоса з України та двох хаскі ще одного бразильця «Шахтаря». Його імені вона не пам'ятає.
«Ти родичка Трубіна?» – запитав хтось з делегації «Порту» після прес-конференції Консейсау. Разом з ним був чоловік зі знайомим обличчям, хоча я довго не могла згадати імені.
«Я перший португалець у «Шахтарі». Працював скаутом у клубі сім років, чотири роки жив у Донецьку. Не можу дивитися на те, що зараз відбувається в Україні», - в очах чоловіка виступили сльози.
Це Луїш Гонсалвеш. Він був директором по скаутингу гірників, а тоді пішов у «Порту» на позицію СЕО. Колись він разом з ван Леувеном розвивали «Шахтар». Запитала, хто був найтоповішим футболістом, кого йому вдалося привезти в клуб. Без роздумів назвав одне прізвище - Фернандіньо.
Помітно, що про український період кар'єри у Гонсалвеша збереглися дуже теплі спогади.
Шмейхель питав, хто обрізався у другому голі «Шахтаря»
Коли я думаю про матч «Шахтар» – «Порту», то головна емоція та враження не про гру чи результат. Про це вже влучно написав Олександр Сажко.
Гра пройшла в компанії легендарного Петера Шмейхеля, який працював на матчі для каналу CBS. Наші місця на трибуні були поряд. Ба більше, він просто шокував мене, коли потиснув руку і сказав: «Я тебе знаю. Бачив у серіалі про «Шахтар». Чудова робота».
Я ще сама не встигла переглянути серіал, який недавно вийшов на Paramount. А тут двічі найкращий воротар світу та чемпіон Євро каже, що вражений побаченим.
Такому сусідству нам з Іванюкович заздрили і колеги-чоловіки, і вболівальники навколо. Одним оком я дивилася футбол, а іншим стежила за Петером. Спочатку він записував у блокноті тактичне розташування гравців, уважно стежив за грою на моніторі, плюс у нього був свій планшет. Час від часу робив якісь нотатки і уточнював різні деталі в нас. Наприклад, хто обрізався у «Шахтарі» у другому пропущеному голі, хто з гірників говорить англійською, чи це перший сезон Лемкіна в команді.
А ще Петер любить желейні ведмедики Haribo. За матч зі своїм колегою з'їли всю пачку.
Він мало вголос коментував події на полі, але помітно, що симпатизує «Шахтарю». Після гри сказав, що команда виглядала втомленою. «Бережіть себе», - кинув на прощання Шмейхель.
Таке сусідство – це зовсім не випадковість. Піарник «Шахтаря» Олег Барков обіцяв сюрприз на матчі. Спочатку я думала, що це він про персонально підписану картку у прес-ложі Tribuna.com. А реальність виявилася ще кращою. Можна на наступний матч Златана Ібрагімовича посадити поряд?
Якщо говорити про матч, який я глянула своїм правим оком, то вразили практично повні трибуни стадіону – це більше, ніж 46 тисяч глядачів.
Арена – затишна, футбольна, комфортна для роботи. Але атмосфера більше нагадувала театр, а не футбол. Одна тисяча фанатів «Порту» була гучнішою за всіх інших. Були окремі проблиски активності, але не більше. Люди прийшли подивитися Лігу чемпіонів, а не вболівати за «Шахтар», як за рідний «Гамбург» чи «Санкт-Паулі».
Але сподобалося, що наприкінці фанати стоячи аплодували «Шахтарю» - просто за те, що вони тут і грають, як можуть. А футболісти після гри відповіли подякою за підтримку.
Я навіть вгадала, що за «Шахтар» заб'є Келсі. А от три голи «Порту» не входили в мій оптимістичний прогноз. Той випадок, коли після матчу у тренера хочеться запитати: «Ваша команда зіграла погано чи дуже погано?» Але, як я часто пишу після поразок збірної, це не кінець світу.
На матчі в Гамбурзі був Сергій Ребров
Наступного ранку після матчу команда відправилася назад до Львова. В аеропорту Гамбурга вся команда стояла у довгій загальній черзі на перевірку речей. Там вдалося помітити Сергія Реброва. Тренер збірної України був на матчі і летів з «Шахтарем» в Жешув.
«А на збірній вас не було», - посміхнувся Ребров, коли підійшла з ним привітатися. Поговорили трохи про матч гірників, серіал «Тед Лассо» та інтерв'ю для Tribuna.com. Не могла не скористатися такою можливістю.
В автобусі до літака ще одна цікава зустріч. Спортивний директор Дарійо Срна прямо запитав: «Вже покритикували нас?»
Я не встигла нічого відповісти, як хорват сказав:
«Критикуйте нас – гравців, тренерів, лікарів, а найбільше – спортивного директора. Ми на це заслужили. Треба гідно прийняти критику, щоб бути переможцем».
Фото: Ірина Козюпа/Tribuna.com, Віталій Вітлео/Tribuna.com
