Чемпіони Світу 1974 - згадуємо або навіть знайомимося з неймовірною історією перемоги на домашньому Чемпіонаті Світу
This page contains the following errors:error on line 1 at column 419: Opening and ending tag mismatch: br line 1 and div Below is a rendering of the page up to the first error.Менше ніж за тиждень в Катарі розпочнеться багатостраждальний Чемпіонат Світу. Найбільше за всіх постраждали робітники під час будівництва стадіонів, які віддали за "врятування обличчя" корупційної ФІФА найцінніше, що у них є - життя.
Чемпіонат Світу 1974 був для збірної Західної Німеччини справжнім викликом. Після спірного голу в додатковий час у лондонському фіналі 1966, "Манншафт" посіли лише третю сходинку на Мундіалі в 1970-му (не дивлячись на те, що Герд Мюллер став кращим бомбардиром турніру), тому домашній турнір 1974-го року мав обов'язок стати повторенням чудової історії 20-річної давнини, коли геніальна команда Зеппа Хербергера здолала у фіналі Угорщину і лише 9 років після закінчення нищівної війни підняла над головою найвагоміший трофей футбольного світу.
Вихід з групи, але сусіди сильніші
В 1974-му футболісти Хелмута Шона не мали можливості провести слабкий турнір. Домашні стадіони, які палко підтримували гордість нації, не збиралися погодитися на незадовільний результат, тому у футболістів існувала додаткова мотивація. Перший матч турніру відбувався на столичному "Олімпіаштадіоні", який цього дня (поєдинок починався о 16:00) заповнився до останнього місця. Суперником німців була збірна Чилі, яка з перших хвилин гри активно билася за кожен сантиметр поля і не давала господарям відчути свіже повітря західної частини столиці. Долю напруженого поєдинку вирішило точне влучання Пола Брайтнера. На 16-й хвилині зустрічі гравець, який влітку того року перебрався з "Баварії" до мадридського "Реалу", прицільним ударом подолав Леопольда Вальєхоса і приніс своїм партнерам цінні два пункти.
Цей матч відвідала 81 тисяча глядачів, забезпечивши національну команду гідною підтримкою. Буквально півтори години після закінчення цього поєдинку збірна Східної Німеччини в Гамбурзі приймала Австралію (2:0) і на трибунах з'явилося лише 17 тисяч вболівальників. Обмеження на виїзд "на захід" в усій красі.
В 2-му турі гамбурзький "Фолькспаркштадіон" прийняв 53 тисячі прихильників збірної Західної Німеччини. Футболісти віддячили фанатам за теплу атмосферу і подарували успішний результат і спокійну перемогу. Забитими м'ячами відзначилися Вольфганг Оверат, Бернхард Кульманн (обидва провели всю кар'єру в "Кельні" - в сучасному футболі таке важко уявити), і Герд Мюллер, який в сезоні Бундесліги 1973/74 записав на свій рахунок однакову кількість голів разом з Юппом Хайнкесом - по 30. Німці перемогли 3:0 і гарантували собі участь в другому раунді.
В останньому матчі першого групового етапу підопічні Хелмута Шона зустрілися зі збірною Східної Німеччини. Принциповий суперник неочікувано зумів перемогти сусідів завдяки єдиному голу Юргена Шпарвассера (легенда "Магдебурга"). Німці зі сходу випередили опонентів у таблиці групи А. Зрозуміло, що на перших шпальтах комуністичних газет НДР (а інших, як відомо, не було) святкували звитягу над ФРН більше, ніж другі в підсумку відзначали перемогу на Мундіалі. Цікавим фактом залишається те, що арбітром поєдинку між двома німецькими командами був уругваєць.
Болото у Франкфурті приносить путівку до фіналу
Варто згадати, що регламент Чемпіонату Світу 1974 суттєво відрізнявся від сьогоднішніх реалій. Тоді по дві команди виходили з групи в першому раунді, а в груповому етапі другого необхідно було виграти квартет, аби вийти до фіналу. Команда, яка посідала другу сходинку, змагалася в матчі за 3-є місце.
Німці починали на "Рейнштадіоні" в Дюссельдорфі. Суперником була міцна Югославія. В непростому поєдинку господарям турніру вдалося перехилити ваги на свій бік під кінець 1-го тайму, коли другим точним ударом на ЧС відзначився Пол Брайтнер. В другій половині гри югослави самовіддано пішли вперед, проте за вісім хвилин до кінця основного часу зустрічі крапку поставив Герд Мюллер.
В наступному матчі команда Хелмута Шона знову зіграла в Дюссельдорфі. На цей раз на стадіон "Фортуни" завітала збірна Швеції, яка вже встигла поступитися полякам в попередньому турі. 1-й тайм скандинави виграли завдяки голу Ральфа Едстрьома. На початку вирішальної 45-хвилинки сталася справжня перестрілка. Вольфганг Оверат зрівняв рахунок на 51-й хвилині. Німці одразу пішли в чергову атаку і Райнер Бонхоф, який на той момент захищав кольори "Гладбаха" (пізніше виступав також за "Кельн", через що не може похвалитися великою симпатією серед фанів "Боруссії") відправив ігровий знаряд до сітки воріт гостей. Шведи досить швидко відповіли точним ударом Роланда Зандберга (на той момент гравець "Кайзерслаутерна"). І все це відбулося протягом 3 хвилин! Божевільний сценарій матчу мав своє продовження. На 76-й хвилині протистояння легендарний футболіст франкфуртського "Айнтрахта" (який, до речі, помер влітку цього року) Юрген Грабовські вивів німців уперед. Останнє слово було за Улі Геннесом (той самий функціонер спостерігаючий з серйозним поглядом за матчами "Баварії" з віп-ложі), який реалізував пенальті. Німеччина перемогла 4:2 і готувалася до надважливої зустрічі з Польщею, яка паралельно здолала Югославію і Швецію.
В матчі "за фінал" полякам необхідно було перемагати. Нічия влаштувала би Німеччину (ключовий фактор - ліпша кількість забитих і пропущених), тож на підопічних Хельмута Шона чекала напружена гра. Своєрідний "півфінал" турніру відбувався на франкфуртському "Вальдштадіоні", де в той день пройшла потужна злива. В наші дні з високою долею вірогідності цей поєдинок відмінили би, але тоді були інші цінності і правила. Футболісти буквально плавали по ігровому майданчику. Створювання небезпечних моментів було можливе лише за умови високого технічного рівня. Герд Мюллер безумовно міг похизуватися такими здібностями, тому саме він забив єдиний м'яч на 76-й хвилині і приніс своїй країні фінал ЧС. "Аби тільки не як 8 років тому", могли подумати німці.
Врешті тріумф!
Фінальний поєдинок відбувався на мюнхенському "Олімпіаштадіоні", а суперником ФРН була збірна Нідерландів на чолі зі своїм легендарним капітаном Йоганном Кройфом. Коментатори на англійському телебаченні починали той ефір так: "Йоганн Кройф, Франц Беккенбауер. Їх загальна ціна складає більше ніж мільйон фунтів. Сьогодні вони зіткнуться у фіналі Чемпіонату Світу".
Знаючи історію футболу і читаючи про голандців у фіналі, на певно можна здогадатися, що їх суперник святкував перемогу. Утім, в той день все починалося трішки інакше.
Вже на 2-й хвилині "помаранчеві" заробили пенальті. До виконання відповідального завдання підійшов Йоганн Неескенс (влітку того року він змінить амстердамський "Аякс" на "Барселону") і впевнено реалізував удар з 11 метрів. На 25-й хвилині вже господарі змусили суперника порушити правила у своєму штрафному майданчику і англійський рефері Джек Тейлор без вагань вказав на точку. Знайомий нам з попередніх стадій Пол Брайтнер не схибив і зрівняв рахунок матчу.
Ключовий момент всього Чемпіонату Світу відбувся за трішки більше ніж 120 секунд до завершення 1-го тайму. "Гравець всіх часів", тобто Герд Мюллер скористався вільним простором у карному майданчику голландців, обробив м'яч і елегантно пробив у нижній кут воріт Яна Йонгблоеда. В другому таймі Нідерланди відчайдушно намагалися зрівняти рахунок, але німці втримали перевагу і вдруге в історії здобули перемогу на Мундіалі.
А що було далі?
Після феєричного Чемпіонату Світу німецька збірна дісталася фіналу Євро 1976, де поступилася в серії пенальті господарям турніру - національній команді Югославії. Проте як часто і буває, переможець попереднього Мундіалю провалюється на черговому світовому форумі. Пройшовши перший груповий турнір, футболісти Хельмута Шона не виграли жодного матчу в другому раунді (нічиї з Італією, Нідерландами і поразка від Австрії). Той ЧС також виграють господарі, тобто аргентинці. На наступні золоті медалі Мундіалю доведеться почекати до 1990 року, поки Франц Беккенбауер перекваліфікується з гравця на тренера і підросте Андреас Бреме, який заб'є переможний м'яч у ворота збірної Аргентини на римському "Стадіо Олімпіко".
Нагадаємо, що у нашого блогу є телеграм-канал, де регулярно з'являються інформативні пости на теми пов'язані з німецьким футболом.
Джерело фото: planet-wissen.de; ndr.de; dfb.de; fifa.com;
