Джейк Пол вперше програв – брату Тайсона Ф'юрі. Ми подивились цей бій за вас
І він не настільки поганий, як очікувалось.
У ніч з 26 на 27 лютого Джейк Пол (6-1, 4 КО) вперше зустрівся з офіційним професійним боксером – двоюрідним братом Тайсона Ф’юрі Томмі (9-0, 4 КО). Як і передбачалось тисячами хейтерів Пола – він програв першому ж професійному боксеру в кар’єрі.
Але виглядав не так погано, як передвіщалось: відправив суперника у нокдаун і розумно виправлявся просто по ходу бою.
Пол був фаворитом, але мінімально програв. Проте поєдинок вийшов конкурентним
Джейк Пол – найбільш контраверсійна персона сучасного професійного боку. Блогер, що прийшов в бокс, багато розмовляє, багато обіцяє і по дорозі до сьогоднішнього поєдинку методично розібрав трьох бійців UFC поспіль.
За сукупністю факторів: кількість трешктоку; величезний ажіотаж довкола персони, що резонував з якістю боксу; загальне негативне фанатське відношення до «несправжніх» боксерів (тих, що прийшли в профі, не маючи боксерської бази), Пол впевнено став одночасно і одним з тих, кому щиро бажали поразки, і тим, за ким через це доводилось слідкувати.
Водночас не відзначити те, що Джейк не відбуває номер не можна. Пол проводить повноцінні тренувальні табори, працює комплексно – від фізичної підготовки до затяжних спарингів і жодного разу не явився на бій не у формі. Той же Бен Аскрен – професійний боєць, але вийшов на ринг проти Джейка, неначе у сусідній магазин по хліб.
І у поєдинку проти Ф’юрі стало очевидно одразу дві речі: різниця між боксером з досвідом і тим, хто здобуває його по ходу та те, що Пол – не дурний боєць. Провозившись перші секунди в клінчі так довго, що обидва отримали по попередженню від рефері, хлопці нарешті почали боксувати. І одразу вималювалась різниця у якості джебу: Томмі влучав швидко та точно, Джейк – здебільшого приймав обличчя.
Ф’юрі продовжив працювати за тим же сценарієм і у другому раунді: регулярний джеб, правий прямий та серії бокових на зближені. Пол відповідав невпевненим лівим прямим і регулярним правим оверхендом, який не приходився в ціль. Фірмовий удар американця загалом так і не дістане британця так, як треба, але це не завадить йому отримати нокдаун в актив.
Наступні раунди Джейк все більше вирівнювався. Переживши декілька активних епізодів, де Ф’юрі доводилось відкидати через силу, Пол знайшов і шлях для джебу у відповідь, і для іншого елементу, який почав регулярно турбувати британця – лівий боковий.
Томмі дещо тушувався в активній рубці. Він весело налітав на суперника після джебу, але, коли починало прилітати у відповідь, не міг вигадати, що робити далі. Тут можна було або переходити в активний клінч, як робить Тайсон. Або працювати від захисту. Томмі ж просто починав клінчувати або розривав дистанцію. Доволі прямолінійно.
Загалом раунди виглядали рівно. Кожен з боксерів мав вдалі епізоди, кожен потенційно міг відправити суперника в нокдаун, але той у відповідь тримався. Ф’юрі виглядав більш чітко при атаці прямими, але опущена права рука відгукувалась щоразу, коли Джейк запускав лівий боковий.
І у восьмому раунді ліва рука таки спрацювала – Ф’юрі упав після джебу. Протестував, вважав, що рахувати йому не треба, але марно – чистий нокдаун.
Картина бою до фінального гонга не змінилась: Томмі працював першим номером, епізодично вибухав серіями атак, добре пробивав джебом. У відповідь Джейк знизив результативність передньої руки суперника, перебудувавши захист: почав захищати обличчя правою рукою або відворотом голови у бік. А ще, перебудувавши атаку – ловив суперника джебом, лівим боковим та намагався збивати атакувальні пориви візаві серійністю.
Це не був поєдинок професійного бійця проти блогера, в якому другий однозначно отримував щосекунди. Доволі конкурентно, хоча і з невеликою перевагою Томмі Ф’юрі – він вів поєдинок, був більш точним та акцентованим. Підсумковий рахунок: 75-74 Полу та 76-73 двічі Ф’юрі. Дуже близько, але здалось, що навіть 76 забагато для Томмі. Проте, сприйняття біля телевізора та біля рингу часто абсолютно протилежні.
Ф’юрі радів, неначе за одну ніч нокаутував Лоуренса Околі, Олександра Усика та Евандера Холіфілда. А потім з’їв чізбургер і виніс ще й Тайсона Ф’юрі з однією зав’язаною рукою за спиною.
Що далі
Без жартів. Так склалось, що з обидвох заведено посміюватись. Джейк – блогер-недоучка з кривим джебом і перемогами над пенсіонерами. Томмі – бив тільки ноунеймів і ніколи нічого б без Пола не добився. Але хлопці у ринзі не філонили, не піддавались одне одному. Працювали всі вісім раундів та показали кращий, ніж очікувалось, поєдинок. Саме за якістю боксу.
Томмі дав хороший джеб та чудовий аперкот назустріч. Джейк – довів, що він добре тримає удар, не здається, має витривалість, вміє перебудовуватись прямо по ходу бою та знаходити варіанти, що у підсумку призводять до опонента на канвасі.
До поєдинку розповсюджувалась історія про сюжет поєдинку: Пол мав відправити візаві у нокдаун у 8 раунді, той важко б піднявся, але рефері зняв би його через травму ока. Після бою – багато історій про куплену зустріч Джейком та домовленість, щоб Ф’юрі його не сильно бив. Мабуть, прекрасно жити у світі, де ти віриш і у це, і у те, що прибульці щоночі запрошують тебе на каву та розповідають про плани масонів по знищенню людства.
Тепер Томмі отримає більше уваги і вдвічі більший гонорар – вони домовились з Джейком, що той подвоїть суму, якщо програє. Окрім цього, британець тепер у рейтингу крузервейту WBC та має пам’ятний пояс. А ще, можливо, отримає реванш. Зібрати ще раз таку ж арену їм точно до снаги.
Окрім цього, Пол говорив про поєдинок проти Нейта Діаса, який пішов з UFC, але все ще збирається битись. Обговорював навіть поєдинки за правилами ММА та боксу. Враховуючи контракт Джейка з PFL (американська ліга ММА) – це цілком реальний варіант, якщо він захоче змінити опонента у протилежному куті рингу.
Пол і після поразки все ще сторона А.
Фото: Bloody Elbow, DAZN Boxing
