Тимчасовим тренером «Сіті» став Хуанма Лільо – футбольний філософ та ментор Гвардіоли, про якого ви не чули
Заради нього Пеп їздив у Мексику.
У найближчих матчах «Сіті» через екстрену операцію на спині Гвардіолу замінить його помічник Хуанма Лільо. Під його керівництвом манчестерський клуб вже виграв одну гру – в гостях проти «Шеффілд Юнайтед» (2:1). Хоча «містяни» були близькими до втрати очок у грі з новачком АПЛ, адже переможний гол вдалося забити на останніх хвилинах.
«Ми зіграли дуже добре і були набагато ближчими до того, чого хотіли, чим можна припустити, дивлячись на рахунок.
У першому таймі було дуже складно знайти вільний простір. Пенальті міг би все змінити, якби його було реалізовано. Але ми бачили, що команда стабільна та постійно націлена на ворота.
У другому таймі ми збільшили темп, почали швидше повертати собі м'яч. Ми змогли використовувати нові вільні зони, які утворювалися в результаті швидкого повернення м'яча. То Хуліан Альварес залишався один, то Бернард Сілва. Ми могли забити ще до того, як це зробили», – заявив Хуанма Лільо після матчу.
Це, можливо, найбільш недооцінений серед усіх футбольних геніїв сучасності.
Якщо поглянути на його послужний список, то більшість може подумати, що це жарт. Мало того, що іспанець жодного разу не тренував топ-клуб, навіть із невеликих команд його найчастіше виганяли за незадовільні результати.
Так у чому ж його геніальність?
Вже у 20 років тренував професійну команду, склав гарний дует із Сампаолі
Хуан Мануель із того типу тренерів, які ніколи не грали у футбол на професійному рівні. Навіть у любителях Лільо більше виходило грати у футзал, ніж у великий футбол. Зате вже у 16 років він зрозумів, що тренувати – це його основна стихія. «Моя голова та ноги не могли зійтися в одній думці, але я вже відчував себе тренером», – згадував Лільо.
Неповнолітній Хуанма очолив любительську команду «Амарос», а вже через чотири роки прийняв «Торосу» із рідного містечка. Клуб грав у Терсері, а сам ентернадор став наймолодшим тренером в історії іспанського професійного футболу (20 років). Потім через «Мірандес» та «Культураль» Лільо дійшов до «Саламанки».
В місті з одним зі найстарших університетів у Європі молодий Хуан Мануель Лільо відкрив свій університет футболу. У 29 років баск вивів свою команду у Прімеру, ставши наймолодшим тренером історії ліги. На його команду не можна було не звертати увагу, адже саме Лільо приписують створення тактичної схеми 4-2-3-1.
В інтерв'ю Сіду Лоу тренер зізнавався, що хотів від цієї формації: «Мені були потрібні чотири форварди із раціональним розміщенням в просторі». Пізніше ідея часу і простору у футболі так захопить Лільо, що він буде сприймати футбольні правила як фізичні закони, на яких будується гра. Цей концепт візьмуть на озброєння чимало іспанських тренерів, серед яких не лише Пеп, але й Рафа Бенітес.
Також до ідей іспанця належить швидкий рух м'яча вперед та моментальний контрпресинг, який з часом перейняв Гвардіола та більшість іспанських тренерів.
Після того, як «Саламанка» все ж опинилася на межі вильоту, Лільо вказали на двері, але він ще був потрібен у Ла Лізі: «Ов'єдо», «Сарагоса», «Тенеріфе» користувалися його послугами. Проте в жодній з команд не затримався. «Мурсія» та каталонська «Террасса» – те ж саме. Врешті доля закинула його аж у Мексику – в клуб «Дорадос». Навіть за мексиканськими мірками це було в чорта на болоті. Про мандри мислителя можна розповідати довго.
У 2015 році він був асистентом у збірній Чилі. Їхній дует із Хорхе Сампаолі називали Сампаолільо, а потім разом покликали тренувати «Севілью».
А ще були Колумбія, Японія та Китай, аж поки Пеп не покликав замінити Артету у штабі «Сіті».
Проблема Лільо в тому, що його більше цікавить процес, аніж сам результат, тому він ідеальний помічник, а не головний тренер: «Якби людей цікавив лише результат, вони при приходили на стадіон на 90-й хвилині, щоб дізнатися рахунок. Але так не відбувається. Вас захоплює гра, а не результат. Результат – це лише частка інформації. Рівень народжуваності зростає. Це захоплює? Ні. А процес, що призводить до цього зростання? Ось він точно захоплює», – говорить баск.
У збірній Чилі його ідеї спрацювали ідеально – перший в історії Кубок Америки.
Вразив Гвардіолу у програному матчі, тренував Іньєсту та знайшов позицію для Мессі
Пеп завжди тягнувся до незвичних людей та йшов на непрогнозовані вчинки. Їздив у скромну «Брешію» лише заради роботи з Маццоне та гри з Баджо. Після «Барселони» відправився на рік до Нью-Йорку, щоб за келихом вина із Гаррі Каспаровим обговорювати те, як влаштований світ, та говорити про мистецтво з Вуді Алленом. Але поїздку у саме лігво мексиканського наркокартелю, аби потренуватися зі Хуанма Лільо, не зрозумів ніхто. Проте, як виявилося, це була подорож до друга і ментора, в діалогах з яким сформувався тренер Гвардіола.
На початку темпоради 1996/97 років «Барселона» поїхала в гості до «Ов'єдо». Зіркового Роналдо довелося везти із Бразилії на приватному літаку, а гра команди Робсона в першому таймі була жахливою. Астурійці повністю перегравали «блаугранас». В другому таймі каталонці все ж дотисли суперника 4:2, але на Гвардіолу суперник справив величезне враження. Хосеп пішов в роздягальню «Ов'єдо», аби висловити свою повагу тренеру, вони обмінялися номерами – так почалася велика дружба.
Хтось жартома говорив, що Лільо йому як батько, але Пеп відхрещувався: «Ні, в мене є чудовий батько. Скоріше, хороший порадник».
Гвардіола зізнавався, що не міг піти з футболу, не погравши у друга. В Мексиці Пеп зіграв лише 10 матчів і забив один гол, але не це було головним. Вже там він виконував роль неофіційного помічника Лільо, говорив з гравцями та допомагав збирати інформацію про суперників. Обоє іспанців пішли із Мексики після того, як клуб вилетів із вищого дивізіону, по ходу звинувативши суперників у договірних матчах.
Коли у Пепа з'явився в команді Мессі, потрібно було знайти йому найкраще місце на полі. Під час однієї з розмов Хуанма розповідав Гвардіолі про аргентинського форварда 1950-х Адольфо Педернеру, який грав у стилі «хибної дев'ятки». Так ми побачили справжнього Лео.
Біограф Пепа Гільєрме Балаге пише: «Коли йому були потрібні відповіді, він звертався до Хуанми в будь-який час доби». У Лільо є понад 10 тисяч книг та статей, якими він оперує. «Я сидів в нього вдома на початку тренерської кар'єри, ми разом готувати декілька тренерських ідей. А протягом року ми говорили телефоном. Він дивився ігри і пропонував зімни», – згадував Пеп.
«Пеп відчував себе недостатньо підготовленим у специфічних темах, коли мова заходила про побудову оборони або про певні тренувальні методики», – говорив про свою допомогу Лільо. Робота із Лільо – це не лише глибокі розмови, але й прогрес конкретних гравців. Фантастичну гру Канселу у 2021 році пов'язують саме із його роботою. Лільо придумав для португальця роль, коли він часто посеред матчу ставав другим опорним півзахисником.
Кожен його виступ – фундаментальна розмова не лише про футбол, але й про життя.
Деякі вислови Лільйо можна розбирати на цитати: «Футболіст – це не посудина, яку треба наповнити, а смолоскип, який треба запалити». Або його порада Пепу: «З понеділка по суботу стався до гравців, як до людей, а лише в неділю, як до футболістів».
Після ЧС Хуанма написав колонку для The Athletic, де розповідав про своє бачення футболу, а також про те, як їхні з Пепом ідеї вплинули на футбол: «Ми навіть не усвідомлюємо, що ми влаштували. Ми глобалізували методологію так, що вона проникла на ЧС: якби ви змусили гравців Камеруну та Бразилії змінити футболки, ви б навіть не помітили. Тільки якщо за татуюванням. Все у два дотики».
Ще одна цитата дуже добре характеризує еволюцію у футболі: «Ви і контекст, в якому ви знаходитесь – це те саме. Візьмемо, наприклад, кактус. Колись давно у кактуса не було шипів. Ми адаптуємось до довкілля, контексту, в якому живемо. Згодом кактус виростив свої шипи. Це те, що відбувається з нами зараз».
Історія взагалі могла піти іншим шляхом у 2003-му. Один із претендентів на крісло президента «Барселони» був Луїс Бассат, який домовився, що в разі перемоги Пеп піде працювати у клуб спортивним директором. Тренером Гвардіола бачив лише Лільо. Але ті вибори виграв Лапорта – і все пішло так, як ми знаємо зараз.
У 2010 році «Барселона» Гвардіоли пройшлась катком по «Альмерії», яку тренував Хуанма Лільо, а Мессі зробив хет-трик. Після цього матчу Лільо вигнали з команди, але жодних образ на друга не було.
У 2018 році він навіть здійснив свою мірю – потренував Іньєсту в японському «Віссел Кобе». А вже у 2020-му Пеп покликав товариша до себе в тренерський штаб. В минулому сезоні Хуанма знову спробував піти на власні хліби, коли очолив «Аль-Саад» із блискучим Санті Касорлою в складі, але й цього разу не пішло.
Влітку 2023-го Лільо знову повернувся до Пепа. Тепер навіть побуде головним.
Фото: Marca, Colgadosporelfutbol, Daisuke Nakashima/Global Look Press
