За 20 років «Челсі» змінив 15 тренерів, але залишається найстабільнішою командою Англії
Чи буде так і надалі?
«Челсі» – це унікальна команда для АПЛ, адже з моменту покупки лондонського клубу Романом Абрамовичем тут не відчували особливих сентиментів до коучів, навіть якщо ще вчора «Стемфорд Бридж» носив їх на руках. Будь то «особливий» Жозе Моурінью, ексцентричний Антоніо Конте чи свій у дошку Френк Лемпард. Проте ці зміни не впливали на стабільність клубу, іноді навіть задавалося, що в чим більш турбулентний момент тренер приймає команду, тим кращі в нього шанси виграти із «Челсі» ЛЧ.
Хтось може зауважити, що із таким трансферним бюджетом будь-хто міг би тримати команду у четвірці найкращих в АПЛ, але приклади «Манчестер Юнайтед» та інших англійських клубів показують, що бюджет вирішує далеко не все. Не факт, що нове керівництво, скуповуючи гравців, не дивлячись на цінник, зуміє підтримувати таку ж стабільність. Ми вирішили порівняти здобутки «Челсі» за останні 20 років з іншими грандами АПЛ. Нехай вибачають вболівальники «Тоттенгема» та «Лестера», але їхніх клубів тут не буде. Ми взяли класичну Big 4 із 2000-х, а також додали «Ман Сіті».
Майже у кожної команди із «великої п’ятірки» АПЛ за останні 20 років був або є свій знаковий тренер, який керує командою довгий час: Фергюсон, Венгер, Гвардіола, Клопп стали символами своїх клубів. Єдиним виключенням залишається «Челсі», у якого за цей період відбулося аж 15 тренерських призначень. Останнім, хто тренував «синіх» чотири повних сезони поспіль був... Клаудіо Раньєрі, який прийшов ще в епоху до Абрамовича.
Жозе Моурінью заходив двічі, став культовою персоною на «Стемфорді», але навіть йому не вдавалося витримати понад 3 роки поспіль у «Челсі». Для когось такий тренерський хоровод може здатися деструктивним, але лондонці навчилися знаходити в цьому плюси. Приклади Авраама Гранта, Роберто Ді Маттео та Томаса Тухеля, які виводили свої команди у фінал ЛЧ, прийшовши посеред сезону, ще одне тому підтвердження.
Два періоди Жозе залишаються найбільш тривалими в новітній історії «синіх». В п’ятірці також Конте, Анчелотті і Тухель. Кожен з них брав титули, але побудувати свою «династію» так і не зумів.
За цей час в «МЮ» та «Сіті» відбулося по 8 тренерських призначень, у «Ліверпуля» 5, а у «Арсенала» усього 4. Як бачимо, «Челсі» випереджає манчестерські клуби майже у два рази, а «Ліверпуль» в три. Але чи впливає це на результати?
Якщо говорити про стабільність, то лондонці показали, що вміють дуже добре тримати баланс. Команда лише тричі випадала із топ-4, залишаючись у зоні ЛЧ – це найкращий результат в АПЛ за даний період. Наприклад, «МЮ» демонстрував хороші результати, допоки в команді був Алекс Фергюсон, а після цього манкуніанці цілих п’ять разів фінішували за межами четвірки.
Вболівальники «Арсенала» вже почали призабувати мем про четверте місце, але в якийсь момент навіть це їм почало здаватися не таким вже й поганим варіантом. З 2016 року команда не може фінішувати вище 5 місця і лише цього сезону вони перервуть неприємну традицію. «Сіті» до приходу шейхів не завжди навіть у десятку заходили, а «Ліверпуль», попри 5 фіналів ЛЧ, лише одного разу ставав чемпіоном.
У манчестерських грандів по 6 чемпіонств, на одне більше, ніж у «Челсі», але лондонці беруть свої титули більш рівномірно. У 2000-х вони боролися проти «МЮ», а в «десятих» брати титул у боротьбі із «Сіті».
Для більшої наочності, ми вирішили зібрати суму місць, які займали команди протягом останніх 20 років. У кого найменше число – той виступає найкраще. Так все ще лідирує «Юнайтед», виїжджаючи на базі досягнень великого Фергі, однак відставання «Челсі» всього на два пункти можна пояснити аномальним сезоном 2015/2016, коли команда звалилася аж на 10 місце, а від грудня її очолював виконувач обов’язків тренера Гус Хіддінк.
Значно нижче «Арсенал» з «Ліверпулем», а «Сіті» завдяки своїм безшейховим сезонам все ще далеко внизу. Навіть нинішній невдалий для «синіх» сезон не змінить розстановку сил.
Ми вже згадували, що «Челсі» тричі виходив у фінали ЛЧ, причому робив це в трьох десятиліттях. Двічі «синім» вдавалося перемагати, стільки ж «вухастих» за останні 20 років з англійських клубів має лише «Ліверпуль». Окрім того, «Челсі» вдалося двічі виграти Лігу Європи, а робили це Бентіес та Саррі – коучі, для яких то був єдиний сезон в клубі.
Але слід зауважити, що усе це має сенс якщо розглядати минуле керівництво команди: Марина Грановська, Брюс Бак та Рон Гурлей дуже непогано вели справи та брали на себе операційне керівництво у клубі. Чи зможуть Тодд Боулі та Бехдад Егбалі втримати команду на тому ж рівні – питання залишається відкритим.
Фото: DANIEL BEARHAM/Global Look Press
