6 тренерів-іноземців, які могли очолити збірну України
Серед них був чемпіон світу.
***
Збірну України ніколи не очолювали іноземці, але розмов про їх призначення завжди кружляли навколо нашої федерації футболу. Розглядались, як фантастичні, так і більш-менш реальні кандидатури. Завжди керівники федерації робили ставку на українців і це працювало. Шевченко, Фоменко, Блохін, Михайличенко, Лобановський і багато інших досягали значного прогресу з командою і аналогічно боляче падали вниз.
Зараз нашою збірної керує Ребров, який своїми поглядами повністтю реформує структуру по роботі з національними командами. Його бачення абсолютно відрізняється від його попередників. В середині босів комітету збірних відбулись зміни в кращий бік, адже вони будують вертикаль, яка максимально наближена до європейських стандартів.
Зараз ми розглянемо п'ять кандидатур тренерів, які були неймовірно близькими до призначення головним коучем збірної України.
Марчелло Ліппі
У 2006 знаменитий італійський тренер зробив з рідної країни чемпіонів світу з футболу. Марчелло встиг попрацювати зі Скуадрою до 2010 року. Потім подався у Китай, щоб заробити собі на хорошу пенсію. Мало хто знає, але Ліппі був дуже близьким до призначення на посаду головного тренера збірної України.
Тодішній президент ФФУ Григорій Суркіс бачив в Марчелло великий потенціал для синьо-жовтих. Збірною тоді керував Юрій Калитвинцев. Італійське видання La Gazzetta dello Sport повідомило, що італійський тренер Марчелло Ліппі розглядає можливість очолити збірну України з футболу.
За цим повідомленням, Григорій Суркіс звернувся з такою пропозицією до колишнього наставника італійської збірної, і вже в середу Ліппі має бути присутнім у Женеві на товариському матчі між Україною та Швейцарією, після чого зустрінеться з українськими гравцями. На остаточне рішення очікують у лютому.
Але не склалось. В інтерв'ю міланському виданню Libero чемпіон світу 2006 року підтвердив, що мав відповідну пропозицію від української сторони. «Я розмовляв з президентом Федерації (прим. Григорієм Суркісом), але відповів відмовою. Причини - неважливі», - заявив Марчелло Ліппі.
Після Калитвинцева збірну під своє крило взяв Олег Блохін. Це сталось у 2011 і саме під його керівництвом синьо-жовті готувались до домашнього Чемпіонату Європи.
Ларс Лагербек
Після провалу Фоменка та його футболістів на Євро 2016 федерація почала шукати нові варіанти. Серед варіантів розглядався творець ісландського успіху на тому французькому чемпіонаті Європи. Лагербек до роботи з ісландцями зарекомендував себе європейцям успішним тренерством збірної Швеції. Недовго також затримався у Нігерії.
Наша збірна за інформацією українськиз ЗМІ вела перемовини з Лагербеком, але домовитись не змогла. Тоді після ганьби з нулем в графі забиті голи і набрані очки на Євро 2016 ми почали хапатись за кожен подібний варіант.
Лагербек, зрештою, через рік очолив норвежців. З ними пропрацював три роки і зараз є радником в збірній Ісландії. Його поради точно не допомогли вікінгам обіграти Україну і поїхати на Євро 2024.
Адам Навалка
Ще один кандидат з 2016 року. Навалка п'ять років працював з поляками і обіграв нашу збірну на славнозвісному Євро у Франції. Польського наставника також розглядали тренером київського «Динамо». Навалка відмовився від пропозиції і згодом вивів збірну Польщі на ЧС 2018, але там зазнав краху. Поразки від Колумбії та Сенегалу залишили його без роботи.
Варто зазначити, що у себе на батьківщині Навалка тричі поспіль отримав нагороду «Кращий тренер року» (2015,2016,2017).
Адам після збірної взявся за роботу в клубі ставши головним у «Леху», але все стало ще гірше. У польському клубі він затримався лише на рік. Після 2019 року Навалка більше так ніде і не працював.
Джанні Де Бьязі
Більше шести років італієць присвятив роботі в збірній Албанії. Вивівши її на чемпіонат Європи 2016 змусив про себе говорити, як кандидата на роль головної людини в українському футболі. З Де Бьязі було мало конкретики та розмов навколо його можливого призначення.
Коли тренер зі скромною Албанією обходить у відбірковій групі таких міцних команд, як Данія та Сербія, то це багато про що говорить. Зі слів українських ЗМІ італієць точно не був у пріоритеті в головах босів нашої федерації тих часів. Вони шукали досвідченого тренера, а Джанні виглядав як кіт в мішку.
Італієць покинув албанців у 2017, а потім очолив «Алавес». Зараз Де Бьязі вже четвертий рік працює зі збірною Азербайджану.
Вісенте Гомес
Екснаставник донецького «Олімпіка» та багаторічний помічник Реброва в «Динамо» міг очолити національну збірну після Петракова. Його кандидатура навіть озвучувалась після відходу Шевченка, але лонглист був настільки довгим, що Гомеса серйозно не розглядали.
Михайло Співаковський два роки тому дав ось такий інсайд: «За моєю інформацією, в УАФ дуже серйозно може розглядатися цей варіант. Гомес дуже добре знає український футбол. Вісенте – це людина, в якої не буде проблем з Ребровим, коли настане час, і треба буде посунутися на позицію асистента».
У підсумку Вісенте так і не отримав посаду головного, але після призначення Реброва він все ж таки потрапив в тренерський штаб збірної. Зараз Гомес є правою рукою Сергія Станіславовича, як колись у «Динамо».
Славен Билич
Першим про можливе призначення хорватського спеціаліста в збірній повідомив всім відомий інсайдер Фабріціо Романо. Навколо Билича було дуже багато розмов. Наприклад, Times писали, що він ось-ось вже почне вести перемовини з Павелко про свою майбутню роботу з синьо-жовтими. CNN взагалі заявляли, що хорват буде керувати нашою збірною безкоштовно.
Билича тісно пов'язували навіть з «Дніпром» та іншими українськими командами. У 2011 він зізнався в коханні до України: «Я люблю Україну, знаю людей, які живуть у вашій країні. Український футбол значно виріс за останні роки. Я грав проти вашої збірної, а хорвати, які зараз виступають у вашому чемпіонаті, розповідають про його рівень.
Багато тренерів хочуть поїхати працювати до чемпіонату України. Я - не виняток. Я кілька разів бував в Україні. І як гравець, і як тренер. Прекрасна країна, чудові люди», - зазначав хорватський фахівець.
У підсумку Билич не став тренером України, а поїхав заробляти гроші до Саудівської Аравії. Зараз у місцевому чемпіонаті він тренує команду «Аль-Фатех».
***
