Ціль «МЮ», захисник з «Баєрна», український Голанд і золотий хлопчик «Динамо» – майбутні зірки української збірної
Запам'ятайте ці імена.
***
Досліджуючи матчі наших юнацьких збірних до 16 та 17 років хочу виокремити декілька прізвищ футболістів, які мають найбільший потенціал серед молоді, щоб стати у майбутньому новими кумирами українських вболівальників. Деякі з них зараз вже грають закордоном, але це не від хорошого життя.
Впевнений, що майбутнє українського футболу повинно асоціюватись саме з ними, але хтось хто не потрапить у цей список також має шанс вистрілити і стати новим Мудриком, Шевченко чи навіть Шовковським.
Поїхали. До вашої уваги п'ятірка справді молодих та справді перспективних юнаків.
Кирило Дігтярь – «Металіст»
У свої 16 років центральний захисник має за своїми плечима досвід гри в Першій Лізі України. В справжньому чоловічому футболі хлопчина не загубився. В нинішньому сезоні в ньому три результативні дії і всі вони асисти.
Дігтярь також встиг дебютувати за харків'ян в УПЛ і вписати своє ім'я в історію чемпіонатів незалежності, як наймолодший гравець, що виходив на поле. Сталось це в грі проти «Чорноморця». Юний гравець вийшов в старті і відіграв 89 хвилин на позиції центрального захисника. Потім його випускали на півгодини проти «Дніпра-1», але Кирило зайняв амплуа лівого захисника. Обидва матчі тоді харків'яни розгромно програли і вилетіли в нищий дивізіон.
Дігтярь справжній універсал. Він встиг неодноразово пограти в усіх ланках захисту: правим, лівим фулбеком і центральним. Також декілька матчів провів в опорній зоні. Нещодавно в пресі з'явилась інформація, що за ним вже полюють скаути «МЮ», але тренер харківської команди ці чутки, поки що, спростував. Можна сказати, що у нього великий потенціал. Зараз в нашому великий тренд на молодих центрбеків, згадайте хоча б Михавка в «Динамо». Чим тоді Дігтярь гірше? Особливо коли за спиною багато ігор за молодіжну національну збірну в ролі капітана.
Дмитро Стрільчук – «Баєрн»
На переїзд до іменитого німецького клубу на Дмитра повпливала війна. Він покинув Україну і рідний «Шахтар», щоб успішно зараз грати за «Баєрн». Стрільчук виступає на позиціях лівого та правого захисника. Найчастіше його побачити можна саме зліва. З цього флангу за 8 матчів у футболці легендарного клубу він встиг віддати одну результативну передачу та забити один гол.
17-річний футболіст переїхав до «Баєрна» не один, а з ще одним ексгірником Богданом Оліченко. Гравці отримали контракт від німецького клубу і зараз намагаються впевнено закріпитись у основній обоймі молодіжки. Те, що гравці проходять футбольну школу в Німеччині великий плюс для нашого майбутнього.
Стрільчук та Оліченко регулярно викликаються в збірну. Не дивно, що вони через пару років можуть вистрілити і стати одними з лідерів. Все таки найбільше сподівань у мене саме на Дмитра, який є нетиповим фулбеком. Німецькі тренери прагнуть з нього зробити швидкісну та результативну машину, як Грімальдо в «Баєрі».
Богдан Редушко – «Динамо»
Про цього хлопчину вже зараз ходять великі розмови серед тренерів академії «Динамо». Богдан Редушко, напевно, найбільший талант, який зараз грає в структурі київського гранду. Добре, один з найбільших. Не будемо хлопцю набивати зірку на лобі раніше часу.
На полі Богдан найбільш комфортніше відчуває себе на позиції опорника, також має досвід гри на лівому фланзі. 17-річний уродженець Івано-Франківська вже забив два голи за юнацьку збірну. Один з них справді виглядає видовищно.
Редушко, якщо продовжить в тому ж дусі, буде активно і наполегливо працювати, то зможе повторити шлях того ж Бражка. Під професійним наглядом динамівських тренерів хлопчина точно побудує ту кар'єру, про яку мріють зараз багато юних гравців з київської академії.
Артем Степанов – «Баєр»
Шість голів за національну збірну і шалено приємні відгуки від німецької преси заслуговують на те, щоб звернути увагу на українського Голанда Артема Степанова. В свої 16 років він вже має чудову антропометрію – 1.92 зростом і кремезна статура.
В західній Бундеслізі Степанов розриває – 11 голів і 1 результативна передача у 18 матчах. Артем є справжньою гольвою машиною і не дивно, що його ще порівнюють з тезкою Артемом Довбиком. Також українець встиг дебютувати за німецький клуб в чемпіонаті Ю19.
Українського нападника втратила академія «Шахтаря» і знову через кляту війну. Сам гравець родом з Луцьку встиг дати великий коментар з приводу цієї ситуації, а також поділився своїми мріями: «В команді зустріли дуже добре: запитували завжди, яка ситуація в Україні, та підтримували. Але спочатку було важко психологічно – нова команда, нові люди, нове місто, іноземна мова, війна в Україні.
Хочу показати свої найкращі якості, в майбутньому закріпитися в першій команді Байєра. Грати у Бундеслізі та єврокубках – це моя мрія! Дуже мрію саме про збірну України. Мені здається, що це мрія кожного футболіста – грати за свою Батьківщину».
Колишній гравець «Волині» і тато юного нападника Роман Степанов також прокоментував рішення переїхати до Німеччини і поділився планами на майбутнє:
«Після того, як почалася війна, нам запропонували поїхати в Баварію. Артем поїхав десь 10 березня туди, і вже за тиждень його перевели тренуватись з хлопцями, на рік старшими за нього. Він займався в Баварії упродовж трьох місяців, після чого нам сказали, що їм все подобається і клуб готує контракт на три роки. Але на початку червня сталася якась незрозуміла ситуація, щось з неспортивної сторони.
Нам допоміг мій давній друг, що мешкав в Німеччині. Завдяки йому Артема запросили на перегляд два клуби – Баєр (Леверкузен) та Боруссія (Менхенгладбах). В середині липня він поїхав до Байєра, одразу сподобався їм, і вже через три дні в Леверкузені запропонували контракт».
Олександр Драган – «Аталанта»
Ще одна втрата для українського молодіжного футболу і шалене відкриття для європейського. Драган до війни знаходився у структурі «Динамо», де переважно грав на позиції центрального півзахисника. 17-річний гравець зіграв п'ять матчів за молодіжну збірну, яку зараз тренує знайомий тренер для нього Юрій Мороз і забив один гол.
В Бергамо справи йдуть краще – 14 матчів і 2 забитих м'ячі. В Італію Драган і його родина перебралися ще на самому початку війни. З того часу футболіст провів кілька матчів за місцеві аматорські клуби «Тревіглезе» та «Віртус Чісерано-Бергамо».
Драган унікальний футболіст, який є одним з лідерів збірної України вже зараз. Стійкість, психологія і впевненість допоможуть гравцеві ставати все сильніше і сильніше.
***
