Молоді тренери. Ігор Йовічевич

Ігор Йовічевіч – не українець (по паспорту), він хорват, який молодим застав часи ще Югославії, навіть встиг пограти за юнацьку збірну вже похороненої країни. Він в нашій країні легіонер, але хіба він тут чужий?

Йовічевич – один  з тих людей, якого хочеться взяти за руку, привести до адміністрації президента і сказати: «Виписуй паспорт, негайно». Йовічевіч вже фактично наш, а паспорт – так, папірець .

Почнемо з історії

Ігор Йовічевич народився у Загребі, 30 листопада 1973 (чи 1979, ау Трибуна, якого там року). Він пройшов школу «Динамо Загреб» і звідти (як це звичайно у балканців буває, ) перебрався у юному віці до «Реалу». Але його кар’єра гравця як би нам каже: він не був народжений для того щоб стати легендою. Постійна зміна клубів, травми, запас, гра в резервних командах, команди з Азії – на жаль  Йовічевіч не став зіркою. І тут йому завадила… Україна. У грі з нашою молодіжкою Ігор Йовічевіч отримав тяжку травму, після якої так  і не зміг реабілітуватися повністю. Після 5 років у «Реал Мадрид Кастілья» були: «Загреб» (не «Динамо», інший клуб), поїздка до Південної Кореї, Бразилія, знову Хорватія, Китай, «Карпати», знову Китай і кінець поневірянь Ігора по світу та нарешті рішення про закінчення кар’єри. І, як не дивно, дико, або доленосно – у 2007 році Ігор Йовічевич приїжджає в Україну.

Але між 2004 (закінчення кар’єри) та 2007 (пропозиція від Димінського – очолення дитячо-юнацької Академії «Карпат») Йовічевіч займався бізнесом у Чорногорії. Що свідчить про те, що він хороший менеджер,

У 2007 році Йовічевич очолює дитячо-юнацьку академію (фани «Карпат», виправте мене, може і не очолює, а щось інше), а у 2010 році стає директором трансферів. Саме він привів до львівського клубу Балажица, Лукаса, але в цьому списку окрім цих двох булі і інші, трансфери яких визнали провальними – Маркес, Пачеко, Перейра.

Тож у 2012 році Йовічевіч нарешті стає тренером – молодіжної команди «Карпат». Але більше досягнень у нього було з юнацькою командою до 19 років – на кінці сезону 13/14 його визнали найкращим тренером команд U-19.

У 2014 році був назначений в.о головного тренера першої команди «Карпат».

Йовічевіч, як людина, не дивлячись що йому 40 (майже 41), швидко хапає всі тенденції сучасності – від українського патріотизму до  Ice Bucket Challenge.

Стиль тренера

Він ввів багато молоді у новий склад «Карпат», він без проблем спілкується з журналістами, вчиться, тренує свою команду. Якби не відомо-всім-які кулуарні ігри – «Карпати» були б набагато вищі за своє зараз місце. Будуючи гру в основному на швидких флангах, Дедишин вміло забігує суперника, «Карпати» довго контролюють гру, навіть фактично не маючи переваги у контролі м’яча, піддаючи суперника жорсткому пресингу і закриваючи підступи до своїх ворот ледь не автобусом (а хто сказав що автобус це погано). Єдина проблема команди – немає нападника «з інстинктом вбивці» . Тому така низька реалізація.

Йовічевич вчиться, шліфує знання, він молодий тренер – йому відкриті всі дороги. Він народився щоб стати тренером – він ним став. На жаль, життя його затаскало, але все-таки він витримав це, закалився духом, є справжнім левом.

Учень

Хм, тяжке питання, а хто би по вашому став би наступником Йовічевича?