Дебютна перемога із неоднозначним післясмаком

Збірна України дебютувала у Дивізіоні А Ліги Націй. Перший посткарантинний матч національна команда зіграла у Львові. Відомі майже стовідсотковою наповненістю та палкою підтримкою львівські трибуни вчора були порожніми.

Андрієві Шевченку довелося поламати голову, аби вирішити, як виконати свою обіцянку: дати дебютувати молодим новачкам збірної. І він вирішив віддати на відкуп дебютантам фланги оборони: Тимчик вийшов справа, а Михайличенко – зліва. Загалом же у основі окрім вищезгаданих крайків вийшли неосновні Мораес та Коноплянка. В іншому ж склад бойовий: на воротах П’ятов. В центрі захисту Кривцов та Матвієнко. У півзахисті незмінна трійка Степаненко-Малиновський-Зінченко. А в атаці з Коноплянкою зліва та Мораесом в центрі, справа вийшов Ярмоленко. Кращий на зборах, за словами Шевченка, Болбат залишився поза заявкою. Так само, як Безус, Макаренко та Бондар.

Швейцарці ж представили на матч свою варіацію схеми 5-4-1, яка трансформувалася у 3-4-3. Номінально лівий захисник Рікардо Родрігез грав на позиції лівого центрального у трійці оборонців, проте ситуаційно, при опусканні Джаки у центр оборони, Родрігез вже ставав чистим лівим захисником і саме його кроси до штрафної несли чималу загрозу воротам України. Подібну трансформацію лівого захисника ми бачили у «Арсеналі» Артети, де цю роль виконував шотландець Кіран Тірні.

Здавалося, що Україна, на правах господарки, буде у цьому матчі грати першим номером (де ще у цій групі, як не у грі проти Швейцарії?), але з перших хвилин м’ячем та ініціативою заволоділи саме гості. Формація дозволила швейцарцям високо пресингувати Україну та створювати тиск на ворота П’ятова. До серйозних моментів, на щастя, не доходило. Наша збірна і сам Шевченко вже давно пропагують  короткий розіграш м’яча. І загалом у Європі майже усі топові клуби та збірні намагаються тримати м’яч та грати у пас. Але в цьому поєдинку в України це виходило дуже погано. Постійні обрізки від П’ятова, як у пасах на коротку, так і на середню дистанції, ледь не вартували українцям пропущеного голу. Швейцарці грамотно перекривали можливості для передач, коли м’яч знаходився у голкіпера «Шахтаря», тож Андрієві доводилося грати навинос, що також призводило до помилок.

Проте перший дійсно небезпечний момент створили українці. Малиновський фірмово з лівої ноги пробив метрів з 30-ти, влучивши у поперечину. Ярмоленко опинився першим на добиванні, але схибив. А вже за три хвилини наші хлопці відкрили рахунок. Малиновський видав чудову розрізну передачу на Тимчика, який увірвався до штрафної, пробив прямо у голкіпера, але дограв епізод до кінця, підхопив м’яч, який Зомер не зумів зафіксувати, та віддав на Ярмоленка і Андрій вже холоднокровно п’яткою вразив порожні ворота.

По ходу усього першого тайму нашій збірній катастрофічно не вистачало щільності між лініями оборони та півзахисту. Через що, провівши швидку контр-атаку, півзахисники не встигали повернутися, залишаючи величезні зони перед своє штрафною, саме з однієї з таких зон, вже при позиційні атаці, швейцарці забили: Коноплянка недопрацював, Зінченко залишився відіграний, захисники не зустріли і Сеферович вразив ближній кут воріт П’ятова. Сам Зінченко після матчу сказав, що дуже важко було у такому темпі грати команді, тому не завжди всі встигали повертатися.

Окремо хотілося би сказати про гру новачків Тимчика та Михайличенка. Дебют вийшов вдалим, обидва записали на свій рахунок по асисту і загалом виглядали добре, проте видно, що хлопцям ще потрібно зігратися із партнерами. Особливо це стосується нашого лівого захисника. Трикутник на фланзі Михайличенко-Зінченко-Коноплянка допускав неточності у дуже простих ситуаціях, пощастило, що швейцарці цим не скористалися. Можливо, справа у Коноплянці, який провів не найкращий свій матч, не створивши нічого в атаці, а також не відпрацьовуючи в обороні.

Закономірно, що у другому таймі Євгена було змінено на Яремчука і це одразу ж дало швидкості команді в атаці. Плюс вони з Ярмоленком мінялися флангами, чим заплутували оборонців Швейцарії. А Мораес, стягуючи оборонців на себе, виконуючи фактично роль «підношувача снарядів», відкривав зони для вривань двом фланговим нападникам. Загалом Жуніор провів не найяскравіший свій матч, але точно достатньо якісний.

На початку тайму гості не реалізували вбивчий момент. Варгас, опинившись між двох центральних оборонців, випередив і Матвієнка, і Кривцова та пробив головою, проте влучив у штангу. До речі, зріст Варгаса 174 см, Матвієнка та Кривцова – 186 см.

Як в України в таймі першому, так у Швейцарії в другому – дуже мало щільності між лініями захисту та півзахисту, що й вилилося у другий та переможний гол нашої збірної. Поки гості намагалися не впустити з виду трійку нападників, притиснувшись четвіркою оборонців майже до воротарського майданчику, Зінченко, отримавши у штрафному пас від Михайличенка в дотик закинув м’яча за комірець Зомеру і вивів нашу збірну вперед.

Після забитого голу українці спіймали кураж і хоч володіння все же залишалося 60% на 40% на користь гостей, моменти створювали лише господарі поля. Пішли дальні удари від Зінченка та Яремчука, яким забракло влучності. А найкращий момент мав Мораес: після чергового удару Романа Яремчука, м’яч опустився на ногу нападнику «Шахтаря», але Жуніор не зміг підлаштуватися під нього, як результат, схибив із вбивчої позиції.

В останні 5 хвилин швейцарці пішли ва-банк і ми побачили гру схемою 3-1-3-3, проте гостям це не допомогло, єдиний небезпечний удар від Штефена пройшов повз ворота, а більше захист України створити і не дозволив.

Тож наша збірна здобуває свою першу перемогу у дивізіоні А Ліги Націй. Трудова, вольова звитяга над сильною європейською командою.

Підсумовуючи, можна сказати, що із командами, які високо пресингують та не дають коротко розігрувати м’яча, українцям все ще важко грати. П’ятов провів провальний матч. Тимчик та Михайличенко виглядали добре, бачимо, що є ще куди рости та прогресувати. Коноплянці потрібно або братися за розум та до кінця відігравати моменти, або ж поступитися місцем іншим гравцям. Мораес у ролі «хибної дев’ятки» відіграв непогано, проте все ж трійка нападу  Ярмоленко-Яремчук-Марлос або Циганков виглядає більш надійною.

Ми чекатимемо матчу з іспанцями, які провели не кращу свою гру проти збірної Німеччини і подивимося, які зміни будуть внесені тренерським штабом. Чи вийде в основі Лунін? Хто замінить Коноплянку? Та чи дадуть Яремчуку зіграти в центрі?

Дивимося та вболіваємо!

Этот пост опубликован в блоге на Tribuna.com. Присоединяйтесь к крупнейшему сообществу спортивных болельщиков!
Другие посты блога
Українською про світове
+8
Популярные комментарии
Sergiy Baranovsky
+1
Супер! Чекаємо!
Ответ на комментарий Lesha Sierov
Бажаю! Матеріал на відбірковий раунд вже готується)
Sergiy Baranovsky
0
Хороший розбір. Надіюсь, що з іспанцями таки зіграє Лунін. Це було б дуже символічно.

Не бажаєте взяти участь у нашому конкурсі блогерів?
ua.tribuna.com/tribuna/blogs/adminblog/2824334.html
Lesha Sierov
0
Бажаю! Матеріал на відбірковий раунд вже готується)
Ответ на комментарий Sergiy Baranovsky
Хороший розбір. Надіюсь, що з іспанцями таки зіграє Лунін. Це було б дуже символічно.

Не бажаєте взяти участь у нашому конкурсі блогерів?
ua.tribuna.com/tribuna/blogs/adminblog/2824334.html
Написать комментарий
Loading...
Реклама 18+